Щодо земельної реформи взагалі немає раціональності. Оперують досі тими поняттями, які в принципі не врятували інші країни. Неподільний ринок землі – це концепт XIX століття. Ця ідея вигідна лише тим, хто має вільні кошти.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив експерт із питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак, оцінюючи рішення про відтермінування земельної реформи до вересня та згоду на це кредиторів.
«Концепт ХХI століття передбачає, що безпосередньо власник ухвалює рішення. Концепт фермера, що є обмеженим в управлінні лише законом і не має номінального власника, стимулює набагато вищі результати та додану вартість. Зараз просувається ідея XIX століття», – констатував Ганущак.
Експерт наголосив, що при закритому від фінансування ринку можуть скупити землю лише ті, хто має гроші.
За його словами, на тлі масового декларування готівки в чиновників це виглядає як спроба одноразово «відбилити» ці кошти, кинувши їх на ринок, що відкривається.
«Припустимо, скупили землю, стали власниками, які візьмуть найманих працівників. Наймані працівники, які не є власниками, це завжди зниження доданої вартості. Звичайно, Європа та США зацікавлені в Україні, але лише як у сировинному придатку. Саме через це чистий ринок землі є неприйнятним», – пояснив фахівець.
Експерт уточнив, що Україну спонукають до латиноамериканського варіанту.
«Таким чином, 5% лишаються в сільській місцевості й виникають величезні проблеми в мегаполіса. Зараз величезні кошти кидаються на те, щоб повернути людей назад та соціалізувати територію», – підкреслив Ганущак.
Мораторій на продаж сільгоспземель: історія питання«Слово і Діло» проаналізувало історію питання зі скасуванням мораторію на продаж сільськогосподарських земель, що діє в Україні з 2001 року.
На його думку, рішення в цій ситуації на поверхні – вдосконалення орендних відносин.
«Чистий ринок від оренди не відрізняється нічим, якщо оренда на 50 років. Але різниця полягає в тому, що при оренді грає роль саме кваліфікація, досвід та знання людини, яка працює із землею. Це вже економіка ХХI століття – економіка знань. При оренді вона проявляється. Хто є орендодавцем? Потужна громада, яка має в першу чергу людські ресурси й велику територію. Йде конкуренція», – додав спеціаліст.
При цьому, відзначив він, на базовому рівні головне для органів місцевого самоврядування – податок на землю.
За його словами, податок буде вищим лише тоді, коли буде кваліфікований орендатор.
«Тут якраз працює концепція ХХI століття, а не XIX. Наразі в політичному плані нічого не вийшло в тих, хто хотів скупити землю за безцінь. Очевидно, що момент істини все таки має шанси настати, й концепт ХХI століття переможе», – резюмував Юрій Ганущак.
Як чиновники проводили земельну реформу, «Слово і Діло» з'ясовувало в матеріалі «Мораторій на продаж сільгоспземель. Історія питання».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»