Цар-Путін: що чекає на Україну після 18 березня

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У неділю, 18 березня, в Росії відбудуться президентські вибори. Практично не викликає сумнівів, що Володимир Путін буде обраний президентом на новий шестирічний термін. На які дії після свого переобрання піде Путін щодо України та чи варто очікувати військової ескалації?

Абсолютна влада

Вибори президента Росії 18 березня є формальним актом, оскільки в перемозі нинішнього глави держави Володимира Путіна мало хто сумнівається. Таким чином, правління Путіна, яке й без того триває вже 18 років (коли президентом Росії був Дмитро Медведєв, Путін також залишався при владі), може затягнутися на цілих 24 роки. Такою сталістю могли похвалитися хіба що Йосип Сталін або російські царі. На велич останніх Володимир Путін, судячи з усього, й претендує, намагаючись поширити свій вплив на сусідні держави й перш за все на Україну. На сьогодні всі рішення «українського питання» в Росії відкладені на «після виборів». Якими ж вони будуть?

Вони там були. Росія визнала загибель військових із групи «Вагнера»У російському зовнішньополітичному відомстві визнали загибель росіян біля сирійського Хашшама внаслідок удару американської авіації по прихильниках Асада.

Заради збереження своєї влади Володимир Путін за останні роки зробив багато. Тут і створення Росгвардії як структури, здатної захистити його від палацових переворотів і від російської версії «майданів», і політичні «зачистки», покликані усунути найбільш серйозних суперників на виборах.

Населення ж здебільшого годували видовищами. Це організація масштабних спортивних змагань, на зразок Олімпіади в Сочі й, звичайно ж, спроба влаштувати «маленькі переможні війни» на кшталт вторгнення в Україну та участі в сирійському конфлікті. З обома війнами російський президент, втім, сильно прорахувався. Особливо це стосується України. Анексія Криму та війна на Донбасі посварили Росію із Заходом і накликали на РФ хвилю санкцій. Результатом цих санкцій може стати, серед іншого, експропріація російських активів у США.

Така можливість передбачена в американському законі «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» (H.R.3364). Як уже повідомляло «Слово і Діло», на думку російського аналітика Юрія Крупнова, російськими бізнесменами в закордонних фондах і офшорах зібрані від 1 до 2 трильйонів доларів. А російський економіст Владислав Іноземцев зазначив, що в США та Європі «зосереджена абсолютна більшість активів російських чиновників і олігархів».

Саме тому війна в Україні вже є загрозою фінансового благополуччя путінської верхівки. З неї потрібно виходити, причому бажано без «втрати обличчя» та рейтингів.

Війна чи мир

Один із виходів – військовий. Він полягає в проведенні великої наступальної операції з метою завдання Україні рішучої військового поразки й «віджимання» нових територій. На користь саме такого результату говорить нарощування російських сил біля українських кордонів. Зокрема, за словами екс-спікера Генштабу Владислава Селезньова, на своїх західних рубежах Росія «формує потужний танковий кулак, здатний виконувати наступальні завдання».

Крім того, 15 лютого російські винищувачі та бомбардувальники відпрацювали умовні пуски ракет по території України. Також Росія продовжує фінансування бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Все це говорить про те, що в Кремлі не відмовилися від ідеї військового тиску на Україну.

Інша річ, наскільки ймовірним є широкомасштабне вторгнення. Згідно з даними останнього опитування російського Левада-центру, менш ніж половина росіян – 41% – вважають, що Москва має підтримувати «ДНР» і «ЛНР». На думку соціологів, це, як і раніше, досить багато, але загалом інтерес до української теми в Росії значно впав. «До ідеї приєднати Донбас росіяни вже охололи», – пояснив фахівець Левада-центру Степан Гончаров.

Тому зовсім не дивно, що українська тематика вже не використовується для підняття рейтингу Путіна. Хоча «брязкати зброєю» господар Кремля не перестав. Як уже повідомляло «Слово і Діло», під час свого послання Федеральним зборам 1 березня Путін багато часу присвятив розповіді про нові типи зброї, здатної зруйнувати протиракетну оборону США. Мілітаристська промова Путіна стала відповіддю на м'ясорубку, яку американські ВПС влаштували в Сирії російським найманцям із ПВК «Вагнера» 7-8 лютого. Цей розгром завдав істотного удару по іміджу російської воєнщини й виявився вельми недоречним напередодні виборів.

Миротворці на Донбасі: вигоди для Путіна, мінуси для УкраїниЖурналіст Денис Попович розібрався, які загрози несе для України нещодавня пропозиція президента Росії Володимира Путіна до ООН розмістити миротворців на лінії розмежування між силами АТО і підконтрольними РФ бойовиками на Донбасі.

На думку військового експерта, керівника військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, Путін хоча й не відмовився від ідеї військового наступу на Україну, але на такий крок поки не піде через загрозу посилення санкцій. «Замість силового шляху в Росії вдаватимуться до методів підриву політичної стабільності в Україні з використанням «п'ятої колони», розгалуженої агентурної мережі, яка існує в нашій країні», – заявив експерт в інтерв'ю ЗМІ.

Тому, скоріш за все, після своєї перемоги на виборах Путін постарається домогтися вирішення конфлікту на Донбасі в обмін на зняття частини санкцій. Про таке прагнення свідчить сама пропозиція президента РФ ввести миротворчу місію на Донбас, зроблена 5 вересня 2017 року. Політичні торги навколо майбутніх повноважень і термінів введення «блакитних касок» триватимуть і надалі. В рамках цих торгів російська сторона спробує виторгувати максимально сприятливі для себе умови здачі. На жаль, Україна поступово втрачає суб'єктність у цих переговорах, які ведуться між російською та американською сторонами.

У питаннях деокупації українських територій Крим, скоріш за все, залишиться «за дужками». Цікаво, що відомий російський вчений і публіцист Леонід Радзіховський прогнозує повернення Донбасу під контроль України та поступове поліпшення взаємин між двома державами. Але при цьому Радзіховський особливо підкреслює, що «Крим Росія ніколи не віддасть».

Не можна, втім, виключати й того, що Володимир Путін не досидить свій новий шестирічний термін за станом здоров'я або ж буде зміщений у результаті «палацового перевороту». Про зростання революційних настроїв у Росії говорить, зокрема, відомий російський політолог-міжнародник Валерій Соловей. Однак якою буде політика Росії щодо України «після Путіна» – тема для окремої розмови.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...