В Україні цими днями проходять пам'ятні заходи на честь загиблих під час Революції Гідності, адже найкривавіші дні протистояння припадали якраз на 18-20 лютого. Через чотири роки після революції можна сперечатися про її доцільність чи про те, наскільки виправдалися очікування її прихильників. «Слово і Діло», своєю чергою, пропонує подивитися на Революцію Гідності через призму цифр.
За даними Генеральної прокуратури України, загалом у період із листопада 2013 до лютого 2014 року загинули 104 учасники протестів, ще 2,5 тисячі були поранені. При цьому 1,8 тисячі осіб були визнані постраждалими від дій працівників правоохоронних органів.
Роковини розстрілів на Майдані: що пишуть у соцмережахСьогодні, 20 лютого, в Україні День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Що пишуть у соцмережах – у матеріалі Слова і Діла.
Відзначимо, що серед постраждалих – 271 журналіст. За час проведення протестів було скоєно 14 нападів на редакції засобів масової інформації. Крім того, 31 разів працівникам ЗМІ погрожували фізичною розправою.
Після подій на Майдані політики та правоохоронці багато говорили про те, що найважливіше – знайти винних у загибелі людей, і неодноразово обіцяли це зробити. Однак за фактом особливих результатів немає. Поки вручені підозри 48 високопоставленим чиновникам і 208 правоохоронцям. Обвинувальні акти щодо 252 осіб були відправлені до суду. За результатами судового розгляду лише 50 осіб були визнані винними, а обвинувальні вироки отримали 43. При цьому лише двох осіб засудили до реальних термінів покарання. Відбуває термін одна людина.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» проаналізувало, які обіцянки політики дають учасникам Революції Гідності.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко заявив, що злочини проти Майдану не мають терміну давності, а злочинці не сховаються навіть у Росії.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»