Які настрої має суспільство до роковин розстрілів на Майдані та в чому небезпека?

Читать на русском
Олександр Шульгадоктор соціологічних наук

Українське суспільства підходить до чергових роковин кульмінації Євромайдану – масових розстрілів протестувальників. Уже традиційно під дати початку цих подій чи перших побиттів студентів топ-чиновники та керівники правоохоронних органів звітують про кількість проваджень і вироків, які винесені судами щодо винуватців з боку силовиків.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив доктор соціологічних наук, керівник Дослідницького центру SPHERA Олександр Шульга підсумовуючи річницю розстрілів Майдану.

«Попри звіти правоохоронних органів, суспільство досі не отримало остаточної, затвердженої відповідними судовими рішеннями відповіді, хто ж віддавав накази на вбивства мітингувальників. Саме цей факт є серйозним аргументом для негативної оцінки як самого Майдану 2013-2014 років, так і тих наслідків та змін у владній еліті, до яких він призвів», – зазначив Шульга.

З того, що отримало українське суспільство на четверту річницю, можна відзначити остаточно рутинізоване насильство, досі слабкі правоохоронні органи та, як цілком логічний наслідок, формування паралельних формувань з охорони громадського порядку, додав соціолог.

«Не називаючи політичну силу, яка за цим стоїть, і не говорячи про реальний рейтинг підтримки цієї сили в суспільстві, варто в першу чергу підкреслити симптоматичність гучної заяви цих формувань про своє існування та діяльність. Адже не лише правоохоронні органи, а й державний апарат загалом не став за ці роки сильнішим і не здобув довіри хоча б третини громадян», – підкреслив він.

До четвертої річниці Майдану суспільство підійшло в такому стані, що на відміну від двох попередніх, третій Майдан одразу стане Майданом з високим рівнем таких радикальних форм протесту, як захоплення адмінбудівель та силові протистояння ыз силами правопорядку з високою ймовірністю застосування вогнепальної зброї обома сторонами.

Для цього майдану не потрібні будуть сотні тисяч людей на вулицях, цілком достатньо буде кількох десятків тисяч, з яких лише кілька сотень будуть готові на крайні форми протистояння, уточнив експерт.

На його думку, з огляду на події останніх років, частина політичних сил намагатиметься створити «керовану охлократію» під час цих гіпотетичних подій.

«Тим більше, що активна меншість, обкатана в численних акціях та протистояннях, а частина – в реальних бойових діях, за цей час вже склалася й готова до дій. Ця активна меншість є не в однієї політичної сили», – резюмував Олександр Шульга.

Юрій ЛуценкоГенеральний прокурор України
Луценко має намір восени 2017 року завершити слідство у справі розстрілів на МайданіСказано 30 червня 2017 р.Статус обіцянки: Не виконано

Наразі в ГПУ заявили про зрушення в розслідуванні злочинів, скоєних під час Євромайдану. Слідство повідомляє про те, що на цю мить до суду передані 252 кримінальні провадження, в 50 з них оголошені судові вироки.

Нагадаємо, за даними «Слова і Діла», Юрій Луценко мав намір ще восени 2017 року завершити слідство в справі розстрілів на Майдані.

Хто ще з політиків обіцяв покарати винних у трагічних подіях – у нашому матеріалі за посиланням.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...