«Зимове загострення»: чи готові бойовики піти в наступ

Денис Поповичжурналіст

В останні дні в зоні АТО спостерігається загострення. Противник вдень і вночі обстрілює позиції ЗСУ, а також населені пункти з важкого озброєння – танків і реактивних систем залпового вогню. Гинуть та отримують поранення українські військовослужбовці й цивільні особи. За даними української розвідки, ситуація погіршуватиметься. З чим же пов'язана така активність бойовиків і до якої межі вони готові дійти?

Доба в АТО: Україна втратила двох захисників, ще шестеро отримали пораненняУ зоні проведення АТО за минулу добу бойовики 32 рази порушили режим тиші. Внаслідок обстрілу поранення отримали п'ятеро військовослужбовців, ще один отримав бойову травму, двоє загинули.

З початку поточного тижня обстановка на фронті почала погіршуватися. Як уже повідомляло «Слово і Діло», бойовики обстрілюють українські позиції вдень і вночі, використовуючи для цього важке озброєння, в тому числі танки та реактивну артилерію. Кульмінацією цих обстрілів став ракетний удар по селищу Новолуганське в Донецькій області в понеділок, 18 грудня. Противник обрушив на селище цілий «пакет» із реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) «Град». Ракети лягли точно в житлову забудову, влучили в школу та дитячий садок. У результаті обстрілу, який вівся з підконтрольної бойовикам Горлівки, були пошкоджені більш ніж сто будинків і постраждали 8 жителів Новолуганського, включаючи шестирічну дитину. Згодом ГПУ зробила висновок, що вогонь вівся з установки, яка, скоріш за все, перебувала на озброєнні російської армії.

Одночасно російська сторона вивела своїх офіцерів зі складу Спільного центру з координації та контролю на Донбасі (СЦКК). Як уже повідомляло «Слово і Діло», сукупність цих факторів змусила українську розвідку зробити висновок про те, що в подальшому обстріли лише посилюватимуться – російська сторона хотіла б зробити Володимиру Путіну «подарунок», забравши шматок української землі.

Зазначимо, що Новолуганське, а також низка інших селищ, які потрапили під обстріл бойовиків, розташовані в районі так званої Світлодарської дуги – ділянки фронту, яка утворилася після відступу української армії з Дебальцевого в 2015 році. Однак в останній місяць підрозділи ЗСУ в результаті так званого «повзучого наступу» в «сірій зоні» (просторі, розташованому між передовими позиціями протиборчих сторін) звільнили населені пункти Гладосове та Травневе й зайняли низку важливих позицій у районі Горлівки.

Важливість цих позицій детально розписав один із ватажків бойовиків Ігор Безлер («Бєс»), який захопив Горлівку в 2014 році. «Підтиснуте з двох сторін позиціями ЗСУ в Травневому та Новолуганському селище Доломітне – це, м'яко кажучи, ключ до Горлівки на шляху, який в обхід Гольмівського веде до центру міста, фактично в тил. Тож плацдарм ЗСУ зайняли непоганий», – пояснив Безлер. За його словами, повернувши собі згадані населені пункти, підрозділи української армії зайняли стратегічні висоти: «Для тих, хто не в курсі: Гладосове – 181 м, Травневе – 189 м, Новолуганське – 205 м, Гольмовский – 203 м». «А ура-патріоти можуть і далі себе тішити казками про «Гладосовський котел» і абсолютно невигідні позиції, що були зайняті ЗСУ», – резюмував Безлер.

Очевидно, російські куратори бойовиків відмінно зрозуміли навислу загрозу й спробують повернути втрачені позиції. Цим і пояснюється активність противника в районі Світлодарської дуги. Проте здатність бойовиків так званого 1-го «армійського корпусу ДНР» проводити активні наступальні дії викликає великі сумніви. Як повідомив нещодавно координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук, нестача особового складу в полках і бригадах 1 АК «ДНР» «становить від 70% до 40% в окремих частинах, і продовжує збільшуватися». «Деякі підрозділи існують лише на папері, оскільки в них відсутні майже 95, а то й 100% особового складу», – додав Тимчук.

За тиждень в АТО загинули 24 бойовикиЗа тиждень, із 12 до 18 грудня цього року, підтверджені втрати російських окупаційних військ на Донбасі склали 24 людини.

У такій ситуації, якщо бойовики й вирішать наступати, то лише на дуже обмежених ділянках фронту, наприклад, у районі тієї ж Світлодарської дуги, щоб повернути собі втрачені позиції. «Великого наступу» чекати не варто, але сім'ям українських військових, які беруть участь в АТО, від цього не легше. Адже відображення навіть локальних наступальних операцій буде оплачене життями українських бійців. Наприклад, за даними штабу АТО, лише 19 грудня в боях на Донбасі загинули двоє наших військовослужбовців.

Друга причина активізації бойовиків, скоріш за все, має зовнішньополітичний характер. Нагадаємо, минулого тижня Канада включила Україну до переліку держав, з якими дозволена торгівля зброєю. Це рішення відкриває можливість для поставок в Україну західних зразків озброєнь, але не зі США, як передбачалося раніше, а з «чорного ходу», через Канаду. Таким чином, у розпорядженні українських військових може опинитися американська «летальна» зброя, в тому числі й ПТРК Javelin. Російська сторона дуже болісно ставиться до таких перспектив і неодноразово попереджала, що поставки зброї зі США призведуть до загострення на фронті. «Підвищення ставок» після канадського рішення ми спостерігаємо вже зараз – росіяни демонструють нам, що готові «тримати слово».

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...