Остання доба стала справжнім викликом для реформи боротьби з корупцією. Точніше, сама реформа вже під великим питанням, адже народні депутати від парламентської більшості, не приховуючи, оголосили справжню війну Національному антикорупційному бюро України.
Спочатку члени парламентського комітету з питань протидії корупції підтримали власну пропозицію щодо зняття з посади голови цього комітету народного депутата Єгора Соболєва. Офіційні мотиви – невідповідність обійманій посаді та політичні симпатії до опального й опозиційного до влади Міхеіла Саакашвілі. Мовляв, за головування Соболєва комітет працює незадовільно, а сам він ледь не брав участь у здійсненні державного перевороту.
Водночас одна з головних причин позбавлення посади Соболєва – чергова гра в наперстки. По-перше, згідно із законом «Про Національне антикорупційне бюро України», діяльність Бюро контролює комітет Верховної Ради України з питань протидії та запобігання корупції.
По-друге, після зняття Соболєва з посади очільника комітету мали бути заслухані пропозиції щодо питання відбору аудитора НАБУ від Верховної Ради. Аудитора не можуть призначити вже рік: саме він у складі комісії зовнішнього контролю зі ще двома колегами (представниками президента та Кабміну) має право проводити незалежну оцінку (аудит) ефективності діяльності НАБУ.
Конфлікт НАБУ та ГПУ: що ніяк не поділять та чого побоюються правоохоронні органиГенпрокурор назвав конфлікт із НАБУ міфом, але на цей так званий міф чомусь відрегував Захід. Що ніяк не поділять ГПУ та НАБУ, розбирались експерти.
Звісно, в разі виявлення порушень аудитори можуть рекомендувати парламенту ухвалити певні кадрові рішення щодо очільника НАБУ. І саме тому ведеться запекла боротьба за те, чи буде аудитор незалежним від політичних впливів. Цікаво, що питання призначення аудитора торпедував і нинішній генпрокурор Юрій Луценко, який звернувся до керівництва комітету з проханням призначити аудит НАБУ, бо начебто щось «нарив» на керівництво НАБУ й може передати цю інформацію аудиторам.
Операція «Підконтрольне НАБУ»
Втім, нардепи від правлячих фракцій БПП та «Народного фронту» вирішили зробити хід конем. Щоб довго не заморочуватися з призначенням аудитора, вони зареєстрували законопроект №7362 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю». Внесли документ керівники двох фракцій більшості – Артур Герасимов та Максим Бурбак.
Наміри у БПП та НФ дуже серйозні: в законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про регламент Верховної Ради України», «Про прокуратуру», «Про Державне бюро розслідувань», «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро України» та передбачити право Верховної Ради розглядати питання щодо висловлення недовіри керівництву вищезазначених органів.
Це перша безпрецедентна лобова атака на діяльність НАБУ та інших антикорупційних органів. У разі ухвалення документу парламент отримає право вирішувати долю очільника НАБУ в ручному режимі. Таким чином, незалежність антикорупційного органу втрачається, інші запобіжники у вигляді аудиторів не матимуть сенсу, якщо Рада зможе через підконтрольний парламентський комітет із запобігання корупції вирішувати долю голови НАБУ.
Диверсія в НАБУ: провокація хабара та прогалини законодавстваПрацівники СБУ затримали детектива НАБУ на спробі дати хабара, а в Бюро заявили, що спецслужби зірвали спецоперацію. В ситуації розбиралися експерти.
Щоб хоч якось прикрити свою лобову атаку на НАБУ, народні депутати від більшості почали виправдовувати таку необхідність тим, що склад Верховної Ради як вищого представницького органу обирали громадяни на всеукраїнських виборах. А значить, парламент може ухвалювати такі рішення щодо керівництва НАБУ напряму, без усіляких аудиторів та системи «стримувань і противаг».
Найоригінальнішими виявилися «фронтовики», лідер яких Арсеній Яценюк пообіцяв, що разом із питанням «приведення у відповідність до Конституції України правового положення всіх керівників правоохоронних органів і встановлення парламентського контролю над діяльністю цих органів» фракція «Народного фронту» обов’язково проголосує за закон про антикорупційний суд та аудитора НАБУ. Мовляв, давайте проголосуємо все пакетом.
Напруга спала лише під ранок четверга, коли стало відомо, що законопроект №7362 таки не буде в порядку денному серед інших документів на пленарному засіданні Ради.
Місія (не)можлива?
Звісно,такий розворот на 180 градусів із внесеним законопроектом був би неможливим, якби не шалений тиск ЄС та США. Крім того, розголосу ситуації надали громадські активісти й усі небайдужі до антикорупційної реформи.
Так, про необхідність припинення тиску на НАБУ наголосили в Євросоюзі. У заяві, поширеній речницею Європейської служби зовнішніх дій Маєю Косьянчич, чітко йдеться про те, що «розкриття Генеральною прокуратурою деталей розслідування фактів корупції суттєво послаблює можливості Національного антикорупційного бюро проводити ефективні розслідування». Сама заява стосувалася попередніх подій довкола «війни» між ГПУ та НАБУ, в результаті якої були оприлюднені дані агентів Бюро під прикриттям.
У НАБУ відреагували на спробу депутатів взяти під контроль антикорупційні органиВ Антикорупційному бюро звинуватили депутатів у атаці на незалежність антикорупційних органів в Україні.
Стали на захист НАБУ й у США. Варто відзначити резонансну заяву радника колишнього віце-президента США Джо Байдена Майкла Карпентера, якій у своєму Тwitter написав, що рекомендуватиме скоротити урядову допомогу США Україні в разі, якщо Верховна Рада проголосує за звільнення голови антикорупційного комітету та голови НАБУ.
Принципово стали на бік НАБУ в Держдепі США, оприлюднивши різку заяву. Зокрема, в ній висловлюються сумніви щодо того, що останніми подіями довкола НАБУ влада в Україні й справді намагається боротися з корупцією. «Відстоюючи вибір народу України, Сполучені Штати закликають усі гілки влади України співпрацювати, щоб усунути корупцію із суспільного життя. Знищення корупції є ключем до досягнення стабільності, безпеки та процвітання для всіх українців», – йдеться в заяві.
Відзначили високий рівень професійності детективів НАБУ й співробітники ФБР, які в рамках меморандуму щодо порозуміння між двома структурами надавали НАБУ допомогу в сфері розслідувань, підготовки та розвитку.
Нарешті, як то кажуть, до «особливо обдарованих» представників української влади з прямолінійною заявою звернулася директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард. Зокрема, в її заяві йдеться про те, що «антикорупційні індикатори є ключовими зобов’язаннями уряду України за програмою співпраці з МВФ та є критичними умовами зростання економіки». «Ми наполегливо закликаємо українську владу та парламент захистити незалежність НАБУ та САП. Ми також наполегливо закликаємо владу показати швидкий прогрес щодо законодавства, яке має запустити роботу незалежного антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеційської комісії Ради Європи», – йдеться в заяві директора-розпорядника МВФ.
Шило в мішку
Поки що нардепи відклали план зі створення механізму прямого контролю за звільненням очільників антикорупційних органів. Та чи означає це, що вони зовсім відмовилися від спроб досягти прямого впливу на НАБУ?
За оцінками експертів, напади на НАБУ, скоріш за все, продовжаться. Вочевидь, діяльність антикорупційного органу створює труднощі для корупційних дій і для тих політиків та чиновників, які зараз перебувають при владі. Можливо, НАБУ вже має низку переконливих доказів та свідків, які можуть розкрити корупційні схеми на найвищому державному рівні. Чим ще можна пояснити таке неприховане прагнення будь-що мати бодай якийсь вплив на НАБУ?
МВФ: незалежність НАБУ та САП не можна скасуватиГлава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард закликала владу України забезпечити незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Слід також розуміти, що антикорупційна реформа є принциповим «містком», який з’єднує Україну з її міжнародними партнерами. В разі їхніх суттєвих сумнівів щодо повороту України з шляху боротьби з корупцією важко навіть уявити наслідки.
Звісно, йдеться не лише про підтримку та фінансову допомогу. Є великий ризик того, що самі українські політики в разі згортання антикорупційних реформ, втратять ґрунт під ногами й просто не зможуть контролювати ситуацію. В такому разі вихід буде лише один – створення диктаторського режиму з необмеженими повноваженнями. Але чи довго протримається такий режим при владі? Чи здатен самотужки протистояти Кремлю? Чи витрачатиме власні кошти на підтримку армії, без якої весь владний вплив може бути швидко розтоптаний намірами ворога?
Над цими запитаннями слід замислитися всім учасникам політичного процесу в Україні. Насамперед самими громадянам, які вже неодноразово доводили, що можуть вплинути на перебіг подій у таких кризових ситуаціях.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»