НАБУ поза законом: чим завершаться справи його агентів-провокаторів

Максим Кречетовжурналіст, блогер

Томик «Государя» Нікколо Макіавеллі – напевно це настільна книга у директора НАБУ Артема Ситника замість Кримінального кодексу України. Адже саме в праці італійського політичного циніка записана фраза «мета виправдовує засоби», тоді як в КК ціла стаття присвячена злочину під назвою «провокація підкупу» (№370). Хоча авторство цієї фрази деякі історики приписують Ігнатію де Лойоле, засновнику ордена єзуїтів. Однак у фокусі нашої уваги не середньовічна історія, а найсвіжіша - вчорашня.

Черговий гучний скандал, в який вляпалося НАБУ: їхній агент Сергій Боярський, син екс-нардепа від Партії регіонів Юрія Боярського, кілька місяців (!) намагався спровокувати на одержання хабара першу заступницю голови Міграційної служби Діну Пимахову (її в пресі називають «ставленицею Арсена Авакова»). Під час спроби передати їй 15 тисяч доларів він і був затриманий СБУ. Чимало цікавого і в самій цій історії, і навколо НАБУ відбувається останнім часом - є про що поміркувати.

НАБУ не шанує Кримінальний кодекс

Спочатку - офіційно: «Протягом кількох місяців агент НАБУ, син колишнього народного депутата від Партії Регіонів, Юрія Боярського, виконуючи незаконні вказівки окремих керівників НАБУ, неодноразово намагався спровокувати Діну Пимахову, пропонуючи великі суми хабарів за ухвалення нею незаконних рішень щодо легалізації в Україні громадян В'єтнаму та Ірану, яких навіть не існувало в реальності, - повідомляє прес-служба ДМС, - Діна Пимахова, як законослухняна громадянка, звернулася із заявою до правоохоронних органів про те, що їй намагаються передати хабар. Після чого правоохоронцями було проведено комплекс оперативно-розшукових заходів щодо документування злочинної групи. В результаті, при спробі передати першу частину хабара в розмірі 15 000 доларів США, агент НАБУ був затриманий на місці скоєння злочину співробітниками СБУ».

НАБУ вперше названо в офіційному українському документі «злочинною групою». Перебільшення? Але ж агент не сам це все затіяв, значить група дійсно була. І група ця, як кажуть компетентні джерела - цілий підрозділ у НАБУ, яке займається саме такого роду справами й очолює яке колишній міліціонер Борис Індиченко. Так хто конкретно віддавав злочинні накази? Адже агент мав повне право відмовитися їх виконувати саме тому, що вони злочинні. Що ж НАБУ збиралося пред'явити жертві своїх провокацій у суді, адже його співробітники діяли далеко за рамками Кримінального кодексу? Процитуємо відповідну статтю КК: «1. Провокація підкупу, тобто дії посадової особи за підбурювання особи на пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки або отримання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку або отримав таку вигоду, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Хто кого підставляє?

Тепер про версії. Відомий журналіст Станіслав Речинський пише: «Думаю, що хабародавець з НАБУ - це тільки привід для обшуку. Значно цікавіші матеріали прослуховування НАБУ. До речі, незаконної». Що ж, можливо. А ось одне з інтернет-видань повідомляє, що операцію проти Пимахової розробляла та ж група, що і керувала діями «агента Катерини» - співробітниці НАБУ, яка під виглядом представника компанії з ОАЕ вручила охоронцеві згаданого Борислава Розенблата 200 тисяч доларів (у «бурштиновій справі»). Тобто, як бачимо, подібні методи роботи і справді поставлені в Бюро на потік.

Здається, що незабаром може прозвучати прізвище самого директора Бюро пана Ситника. І тоді гурток «друзів НАБУ» зможе запустити на його захист версії на кшталт такої: затриманий агент НАБУ насправді подвійний агент і пішов він на злочин з провокацією хабара лише заради того, щоб звинуватити потім у всьому чесного і непідкупного директора НАБУ Артема Ситника. Але навряд чи Ситник щось підписував особисто, максимум - був у курсі і давав усні розпорядження, тож підвести директора НАБУ під статтю навряд чи вдасться. Швидше за все, його хочуть зробити «токсичним» для тих, хто його підтримує зовні. До речі, з посольства США оперативно зателефонували куди треба ще напередодні ввечері і зажадали зняти оточення офісу НАБУ, в якому відбувалися обшуки. І в якому перебували громадяни цієї держави (консультанти?). А з обшуками співробітники СБУ і ГПУ прийшли навіть додому до деяких співробітників НАБУ.

Що це: звичайна повсякденна робота або новий рівень жорсткого протистояння «старих» СБУ і ГПУ з «сучасним» НАБУ? Почалося воно (публічно, принаймні) з того, що 12 серпня минулого року співробітники генпрокуратури затримали двох співробітників НАБУ, а троє прокурорів отримали легкі тілесні ушкодження. Тоді детективи Бюро працювали над справою скандального співробітника ГПУ Дмитра Суса і там теж були питання щодо законності прослуховування. Цікаво, яка роль Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в цих усіх некрасивих історіях? Адже дії детективів НАБУ мали санкціонувати саме прокурори як їхні процесуальні керівники. Чекаємо їхніх коментарів.

Що тепер буде?

Друзі НАБУ, «єврооптимісти», поки відмовчуються. Але якщо вирішать коментувати дуже негарну ситуацію навколо незаконних дій агентів Бюро, то дуже б хотілося, щоб їхні коментарі співвідносилися з європейськими стандартами, за які вони нібито так посилено ратують. Зокрема, з вимогами Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) припинити протизаконну в Європі (і в нас у тому числі) практику провокацій з боку правоохоронних органів. Там навіть контрольну закупівлю наркотиків вважають протизаконною, оскільки саме дії поліцейських в таких випадках є причиною скоєння злочину, який інакше не було б скоєно. Тож справи проти нардепів Розенблата й Полякова майже напевно не мають судової перспективи у нас, а вже тим паче в ЄСПЛ. Лояльні до НАБУ ЗМІ поки що теж лише сухо викладають інформацію без звичних для них у таких випадках звинувачень усіх і вся в тому, що вони заважають працювати єдиному правильному правоохоронному органу України.

Але біда, як кажуть, не приходить одна - вчора ж відбулася ще одна пригода за участю співробітників НАБУ і цього разу з летальним наслідком. Юрист Ростислав Кравець написав у себе на сторінці Facebook: «Зранку під час проведення обшуку помер ні в чому не винний громадянин, після того як ці «гусари» завалилися в офіс (одного з підприємств в Харкові в рамках розслідування провадження у розтраті коштів філією «Укрзалізниці» - ред.). НАБУїни настільки відчувають себе безкарними, що під час проведення обшуків вже повністю втратили повагу до громадян і ось наслідки. У одного з наших клієнтів дитина після виламування дверей два дні жила у шафі».

Але якими ж будуть глобальні наслідки вчорашнього скандалу навколо НАБУ? Народний депутат Ігор Луценко написав з приводу вчорашніх подій у Києві: «Очевидно, що так званий «Антикорупційний суд» зараз не створять ні за версією Порошенка, ні за версією лобістів. Тому обидві сторони все більше будуть схилятися до нинішнього статусу-кво. З одного боку, фінансовані посольствами організації будуть пояснювати нульові результати багатомільйонних вливань у «боротьбу з корупцією» відсутністю антикорупційного суду. А у Порошенка зроблять все, щоб антикорупційний суд не став кишеньковий судом НАБУ».

Втім, той таки Ігор Луценко закінчує свій пост висновком, який, що називається, напрошується буквально сам собою: «Ці всі маневри є лише суперечками між різними групами впливу в нашій країні, і не мають нічого спільного зі справжньою боротьбою з корупцією, не кажучи вже про питання, які хвилюють звичайних громадян». Немає чого додати.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...