Запуск ДБР: що означатиме поява нового антикорупційного гравця?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Конкурсна комісія з обрання керівництва Державного бюро розслідувань нарешті визначилася з кандидатами на посади голови, першого заступника та заступника голови нового силового органу. Очолить ДБР керівник департаменту ТзОВ «Юридична компанія «Сектор права», колишній прокурор Роман Труба.

Його першим заступником стала Ольга Варченко – начальник управління процесуального керівництва, підтримка державного обвинувачення та представництва в суді департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки Генпрокуратури. Серед журналістів цей департамент отримав більш коротку назву за прізвищами близьких соратників президента, народних депутатів від БПП – «Кононенка-Грановського».

Ще одним заступником директора ДБР став поки ще заступник прокурора міста Києва Олександр Буряк. Усі троє керівників відомства – досвідчені юристи, які мають неабиякий стаж роботи на керівних посадах в органах прокуратури.

Утім, саме це найбільше насторожує, адже Державне бюро розслідувань має стати потужним незалежним органом, вільним від будь-яких впливів інших правоохоронних органів. У громадських активістів, які пильно слідкували за діяльністю конкурсної комісії є низка суттєвих зауважень та сумнівів щодо обраних очільників ДБР. Існує ризик, що структура й справді стане потужним силовим відомством, проте не на горе корупціонерам на найвищих державних посадах, а як інструмент політичного тиску з боку влади.

Два роки до бюро

Закон про створення ДБР Верховна Рада ухвалила ще в листопаді 2015 року. Саме цю дату можна вважати початком тривалого процесу формування ДБР, який почався з багаторівневого конкурсу на визначення керівників нового відомства.

На війні з корупцією. В якому стані перебувають головні антикорупційні органи України?Питання подолання корупції стало основним не лише в контексті розвитку української економіки, але й, цілком можливо, в плані політичного майбутнього нашої країни. Не дарма ж зібраний напередодні Нового року Саакашвілі Антикорупційний форум у Києві викликав такий суспільний резонанс...

Державне бюро розслідувань за своїми можливостями та повноваженнями є надпотужним слідчим органом, який вирішуватиме долю всіх резонансних справ. Він має статус центрального органу виконавчої влади, який здатен виявляти, розслідувати й розкривати небезпечні злочини та злочини, скоєні специфічними суб’єктами.

Саме ДБР може розпочати розслідування злочинів, у яких підозрюються керівництво та співробітники САП і НАБУ (прокурорами та детективами), СБУ, інших правоохоронних органів, судді, податківці, митники. Бюро може розслідувати військові злочини. ДБР зможе відкривати справи щодо службових осіб, які займають особливо відповідальне становище. До слова, саме ДБР має повноваження розслідувати злочини посадовців найвищого рівня – як колишніх, так і нинішніх. ДБР мало б взятися за розслідування злочинів, скоєних попередньою владою під час подій Революції Гідності, розстрілу протестувальників у центрі Києва в лютому 2014 року.

Під керівництвом очільника ДБР будуть 1500 досвідчених співробітників та слідчих, яких також мають відібрати за дуже жорсткими вимогами. Бюро матиме центральний апарат та 7 регіональних підрозділів на всій території України. Передбачене й створення спецпідрозділів ДБР. Усі співробітники бюро отримуватимуть високі заробітні плати. У держбюджеті на наступний рік для роботи Державного бюро розслідувань вже виділили 651 мільйон 700 тисяч гривень.

Спочатку головною інтригою було визначення складу конкурсної комісії. Згідно із законом, директора ДБР призначає президент за поданням прем’єр-міністра після проведення комісією конкурсного відбору. Директор бюро має призначити двох своїх заступників за поданням все тієї ж конкурсної комісії. Остання складається з 9 членів – по три представники президента, уряду та парламенту.

Громадські організації антикорупційного спрямування пильно стежили за розвитком подій під час роботи комісії. Перелічувати всіх 9 членів комісії немає потреби – це авторитетні юристи, викладачі вишів, народні депутати та чиновники. Втім, майже всі вони тим чи іншим чином пов’язані з двома політичними силами – «Народним фронтом» та БПП.

«Косметичний ремонт» під виглядом реформ: що відбувається в силовому блоці та чим незадоволені в ЄСЕксперт з питань державної безпеки оцінив реформування правоохоронних та силових структур в Україні.

Підконтрольне відомство?

За такого складу комісії складно говорити про цілком незаангажований відбір керівництва ДБР. Головний експерт антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов зазначає, що обраний очільник Роман Труба був попередньо на найвищому рівні погодженою кандидатурою між представниками НФ та БПП. «За нашою інформацією, Роман Труба є кумом працівника прокуратури Ігоря Щербини, який свого часу став медійно впізнаваною персоною завдяки «газовій справі Тимошенко», де він виступав у ролі слідчого. Щербина знайомить Трубу як потенційного кандидата на керівні посади в ДБР із впливовим народним депутатом від «Народного фронту» Сергієм Пашинським. Останній, своєю чергою, вустами секретаря РНБО Олександра Турчинова погоджує кандидатуру Романа Труби з президентом Петром Порошенком. Як наслідок – нікому не відомий кандидат вийшов на перші позиції в конкурсі, обійшовши Анатолія Матіоса та Ольгу Варченко», – зазначає Лємєнов.

Справді, кандидати, які мали бодай якийсь натяк на незалежну від влади позицію, отримали найнижчі бали від конкурсної комісії. Ба більше, перший заступник директора ДБР Ольга Варченко в своєму інтерв’ю не приховувала, що особисто знає народного депутата від БПП Олександра Грановського. І саме вона може стати в. о. директора ДБР у разі, якщо чинний очільник Роман Труба за певних обставин не зможе виконувати свої обов’язки.

Такий «гачок» був закладений ще на етапі відбору керівника ДБР. Адже через певні процесуальні порушення (зокрема, Труба спочатку заявлявся на конкурс лише на посаду першого заступника, а згодом переписав заяву як кандидат на директора ДБР) рішення конкурсної комісії може бути в будь-який момент оскаржене. Чи означає це, що Роман Труба перебуває на дуже короткому ланцюжку, покаже час.

Антикорупційні війни

Загалом, початок роботи ДБР має ознаменувати новий етап у масштабній боротьбі з корупцією. Буквально бюро мало б стати на чолі всіх антикорупційних органів. А їх створено й працює вже чимало – Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК).

Фальсифікація декларацій: чому ніхто не може усунути Корчак та чим завершиться скандал із НАЗКПісля ситуації із закриттям детектива НАБУ вдома в голови НАЗК на адресу Наталії Корчак лунають нові звинувачення у фальсифікації декларацій. Чи будуть наслідки та наскільки ймовірною є її відставка, розповіли експерти.

Весь останній тиждень ознаменувався гучним камінг-аутом однієї з колишніх очільниц департаменту НАЗК Ганни Cоломатіної, яка надала докази впливу на роботу керівництва Агентства з боку чиновників Адміністрації президента. Скандал викрив багато недоліків та відвертих зловживань з боку керівництва НАЗК. Мовляв, перевірки декларацій здійснювалися в ручному режимі та за попередніми вказівками з Банкової.

Скандалу з НАЗК передував і позалаштунковий конфлікт між керівництвом цього відомства з НАБУ. Зрештою, ми всі стаємо свідками того, що замість боротьби з корупцією, новостворені органи потопають у політичних скандалах. Причини зрозумілі: тим чи іншим чином усі кадрові рішення в Україні просякнуті політичними впливами та в більшості випадків є результатом домовленостей.

Можна прогнозувати, що така участь не омине й ДБР. Тим паче, що впливових важелів для контролю за цим відомством, згідно із законом, не так і багато. Працівники бюро щорічно проходитимуть поліграф, за діяльністю ДБР слідкуватиме дисциплінарна комісія та Рада громадського контролю, а керівництво бюро щорічно надаватиме письмовий звіт про свою діяльність президенту, парламенту та Кабміну. Як бачимо, всі ці інструменти не мають елементу швидкої реакції на можливі зловживання з боку керівництва ДБР. Що чи хто ж тоді врятує від сваволі того, хто стане мішенню бюро?

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: