Резонансні замахи та вбивства в Україні: якою є роль поліції та чи виправдала себе реформа

Євген КрапивінЕксперт групи "Поліція під контролем"

Вбивства, теракти, вибухи в Україні – це не класичний тероризм, з яким мають справу зараз Європа чи Америка. Наша історія дещо інша. Вбивство Вороненкова, замах на Мосійчука чи вбивство Окуєвої можна вважати політично мотивованими. Це тяжка насильницька злочинність. Поліція як орган правопорядку завжди мала з ними справу, але в значно меншій концентрації.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів фахівець Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін, оцінюючи реформу поліції з урахуванням трагічного ланцюжку терактів та замахів в Україні.

Тяжка поліцейська місія

«В інших державах поліція не займається тяжкими насильницькими злочинами. Для цього є спеціалізовані органи. В нас тяжкі вбивства лягають на поліцію. Однак потрібно розуміти, що кваліфікація слідчих поліції насправді не така вже й висока», – констатував Крапивін.

Він уточнив, що в Україні 95% злочинів розслідує поліція.

«Здебільшого це загальнокримінальні злочини. Це великий конвеєр із роботи з очевидними злочинами – крадіжками, пограбуваннями, легкими тілесними ушкодженнями тощо. А це означає, що в кожному підрозділі навантаження масовими кримінальними злочинами досить потужне. Виникає така ситуація, що на складні кримінальні провадження залишається менше ресурсів і часу, тому що поліцейське та прокурорське керівництво вимагає вищих і швидших показників розкриття», – підкреслив експерт.

З часом поліція має бути позбавлена цього, а ці справи вестиме спеціалізований орган, який матиме на це ресурси, насамперед висококваліфікованих фахівців, додав він.

Арсен АваковМіністр внутрішніх справ України
Аваков має намір завершити проект поліцейського спецпідрозділу КОРД до кінця 2016 рокуСказано 10 лютого 2016 р.Статус обіцянки: Не виконано

«Тяжка насильницька злочинність – замахи, резонансні вбивства – в одній із концепцій мали перейти до підслідності ДБР. Так чи інакше, в контексті реформи органів правопорядку ці питання обговорюються», – зазначив фахівець.

За його словами, поліція в цьому ракурсі також реформується. Йдеться про запровадження детективів, але й вони орієнтовані на загальнокримінальну злочинність.

«Детективи наразі мало що змінюють. Лише з часом, коли будуть запроваджені кримінальні проступки та розвантажене слідство, можна буде говорити про специфічні види злочинів», – уточнив експерт.

Міжнародний досвід та Україна

«В країнах Європи існує практика міжвідомчої співпраці, коли збираються декілька працівників правоохоронних органів і працюють над цими справами. У нас у КПК є чітко визначена підслідність. Зараз усі вбивства йдуть автоматом на поліцію», – пояснив Крапивін.

Існує пропозиція закріпити підслідність за прокуратурою, тобто по кожному злочину прокурор буде обирати сам – хто його буде розслідувати , тобто формувати команду спеціалістів-слідчих. Це можливо було б у нас. Але в тих умовах не реформованості та політизованості нашої прокуратури давати їм такі повноваження точно зарано.

За його словами, вже п’ять років є намагання весь кримінальний процес переорієнтувати на німецьку практику.

«КПК України також під це заточений, що має певний вплив. Наприклад, у частині проведення негласної діяльності – так звана «процесуалізація ОРД». Присутня й американська модель. Зокрема, ДБР, що діятиме як окремий спеціалізований орган із розслідування злочинів правоохоронців. Є певні інститути, які мали б працювати, наприклад, інститут захисту свідків», – наголосив він.

Нова реальність

«Загальний курс реформи полягає в тому, що поліція має займатися загально-кримінальною злочинністю. Окремо мають існувати органи, що мають час, ресурси й сили розслідувати резонансні вбивства та теракти», – продовжив фахівець.

Статистика найгучніших замахів і вбивств в Україні за 2016-2017 рокиСлово і Діло згадало гучні вбивства і замаху не життя відомих чиновників, політиків і громадських діячів України, які відбулися за останні два роки.

Він додав, що раніше поліція не мала справи з регулярними терактами чи вбивствами.

«Суть у тому, що такого, як зараз, раніше не відбувалося. Очевидно, що причиною цього є АТО, постмайданна ситуація, політичні події. Від цього вже нікуди не подітися, поки країна в такому стані. На жаль, поліція не виглядає готовою до цього», – резюмував Євген Крапивін.

Детальний огляд статистики резонансних замахів і вбивств в Україні – в матеріалі за посиланням.

Нагадаємо, ще в 2016 році в МВС планували завершити проект поліцейського спецпідрозділу КОРД. Проект здійснювали за підтримки правоохоронних органів США та Канади, але остаточно завершити його так і не змогли. Детальний перелік обіцянок міністра внутрішніх справ – за посиланням.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...