Міжнародний валютний фонд ухвалив рішення відтермінувати надання п’ятого за ліком траншу за програмою розширеного фінансування. Програма запущена в 2015 році й передбачає надання 17,2 мільярда доларів кредитів за графіком до 2019 року.
Україна відстає у виконанні своїх зобов’язань у співпраці з Фондом. Раніше протягом 2017-го МВФ планував три перегляди щодо надання кредитів: йдеться про загальну суму в більш ніж 4,5 мільярда доларів. На початку квітня Фонд таки ухвалив рішення надати транш у розмірі 1 мільярд доларів, після чого гроші були переведені на рахунки НБУ.
Планувалося, що вже в червні МВФ мав надати ще один «об’єднаний» транш у розмірі близько 1,9 мільярда доларів. Та рішення відклали до осені. Чи варто пересічним українцям хвилюватися з цього приводу?
Реформи не просуваються
Звісно, хвилюватися варто, але не за гроші Фонду. Головна мета міжнародних кредиторів – отримати свої кошти зі сплаченими відсотками. Як правило, чергова порція кредиту не надається тому, що рада директорів МВФ сумнівається у виконанні критеріїв конкретною державою для забезпечення виплат за боргами в майбутньому.
Немає голосів: яку відмовку придумають для МВФ і хто заблокує пенсійну реформуПолітичний експерт розповіла, чи зможуть за тиждень ухвалити проект пенсійної реформи і хто блокуватиме процес.
Тобто зараз МВФ дав чіткий сигнал уряду та Верховній Раді: рух реформ сповільнився, робиться занадто мало для того, щоб кредитори мали можливість без проблем отримати свої гроші назад.
Так, впливове видання Bloomberg повідомило, що гальмом у виділенні траншу стала затримка з ухваленням двох ключових реформ – земельної та пенсійної. Законопроекти щодо пенсійної реформи ВР проголосувала в цілому й відправила на доопрацювання, тоді як земельна реформа не зрушила з місця.
В уряді визнають, що не впоралися із запланованим вчасно. Ключовий фактор затримки – парламент, депутати якого вже з наступного тижня йдуть у літню відпустку. Тому всі ключові документи з приводу узгоджених за графіком реформ почнуть розглядатися не раніше середини вересня.
Справи земельні
Такі затримки із наданням траншу – справа вже звична для українського уряду. Минулого року МВФ чотири рази відкладав рішення щодо надання Україні кредитних грошей. Фактично, перемовини з приводу тих чи інших змін у вітчизняній економіці тривають повсякчас.
МВФ наполягає на більш рішучих змінах, тоді як і уряд, і парламент, і Президент намагаються домовитися з кредиторами впроваджувати зміни в певних сферах поступово. Особливо, коли це стосується болючих для українців питань.
Ціна обіцянок: чому Україна може залишитися без грошей МВФКеруючий партнер компанії Capital Times пояснив, що може вплинути на перспективи кредитування України.
Цього разу таким питанням стала земельна реформа. Перебуваючи з візитом у Вашингтоні, Петро Порошенко зустрівся з директором-розпорядником Фонду Крістін Лагард та президентом групи Світового банку Джим Йонг Кімом. Саме з ними Глава держави обговорював поточний стан речей у економіці України, рух реформ та можливість залучення нових інвестицій.
Саме після цієї зустрічі в ЗМІ з’явилася інформація про те, що МВФ поки що виключить земельну реформу з переліку важливих маркерів для надання Україні чергового траншу. Це питання має настільки глибокі корені, що влада змушена шукати альтернативні шляхи реалізації реформи. Непопулярні рішення, як і питання інших реформ, прямо позначаться на рейтингах пропрезидентської команди й самого Глави держави.
Втім, відчутного прогресу немає й за іншими напрямками. Та сама пенсійна реформа перебуває лише в зародковому стані: навіть після затвердження парламентом і стартом у січні 2018-го для її реалізації потрібен буде не один рік. Суперечливі інтонації в кредиторів викликають питання приватизації, реформування банківської сфери. Не надто сприятлива ситуація із субсидіями та у сфері боротьби з корупцією.
Саме останнє питання може стати наступним каменем спотикання у відносинах між Україною та МВФ. На думку експертів, уже восени постане гостра необхідність створення ефективного Антикорупційного суду. Адже всі спроби і новостворених антикорупційних органів, і ГПУ покарати корупціонерів серед високопосадовців та депутатів розбиваються об неоднозначні рішення українських судів.
Нові загрози?
Чим може загрожувати чергове відтермінування кредиту економіці України загалом та пересічному українцю зокрема? У Мінфіні визнають: затримка з черговим траншем негативно позначиться на планах уряду повернутися на міжнародні боргові ринки.
Долар по 30 гривень: що передбачає бюджетна резолюція і як змінитися курсЕксперт фінансових ринків оцінив прийняття Бюджетної резолюції на 2018-2020 роки й розповів про можливі коливання курсу нацвалюти.
Перш за все, відсутність рішення щодо траншу МВФ – сигнал для решти кредиторів, які могли б потенційно вкладати в економіку України. Не дає грошей Міжнародний валютний фонд – значить, щось із цією країною не так. У такому разі український уряд спільно з НБУ мають враховувати й додаткові внутрішні загрози: невизначеність із траншем впливатиме на стабільність української валюти. Підтримувати гривню Нацбанк може, використовуючи внутрішні резерви. Зараз їх понад 15 мільярдів доларів, проте лише чотири з них є власними коштами. Більша частина золотовалютних запасів – раніше позичені кредити МВФ, які зберігаються для забезпечення стабільності банківської системи.
Тож одним із перших маркерів погіршення відносин із МВФ може бути стрибок курсу гривні, який на собі відчує кожен українець. Слід зазначити, що завдяки низці сприятливих факторів національна валюта з початку року укріпилася на 4%. В своєму нещодавньому звіті НБУ відзначив, що позитивне сальдо купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку склало близько 300 мільйонів доларів у червні та 1,4 мільярда доларів із початку року.
Варто розуміти, що в ситуації з відтермінуванням чергового траншу кожен наступний кредит МВФ отримати буде дедалі важче. В умовах корекції макроекономічних показників, зокрема зменшення темпів зростання ВВП у 2017 році на 1%, нестабільність у відносинах із кредиторами може боляче вдарити по і так слабкій українській економіці.
До того ж, на думку експертів, минулий транш у розмірі 1 мільярда доларів Україна отримала внаслідок непрогнозованого фактору – економічної блокади ОРДЛО. Цієї суми достатньо, щоб підтримати на плаву платіжний баланс країни, але недостатньо для проведення реформ. Тож, скоріш за все, відтермінування нинішнього траншу – це не випадковість після квітневого успіху, а цілком закономірна оцінка запровадження реформ нинішнім урядом та Верховною Радою від МВФ.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»