Без аудиту: чому важливо провести всеукраїнський перепис населення?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Нещодавно мер столиці Віталій Кличко заявив про намір КМДА провести перепис мешканців Києва. Мовляв, останній раз жителів столиці рахували далекого 2002 року, і тоді їх кількість нараховувала 2 мільйони 800 тисяч осіб. Навіть пересічному киянину очевидно, що в місті проживає значно більше людей. До того ж сам мер підкреслив, що за оцінками операторів стільникового зв’язку, нині у межах Києва постійно перебувають близько 4 мільйонів осіб.

Ініціативу Кличка можна лише вітати. Однак варто зауважити, що кожна дія має цінність у доречний момент. Поза сумнівами, проводити перепис слід було ще на початку його каденції на посаді мера й очільника КМДА. Адже врахування навантаження на інфраструктуру міста мало б лягти в основу більшості тактичних рішень, які доводиться ухвалювати столичній владі.

Те ж потрібно сказати і про всеукраїнський перепис населення. Останній раз такий соціолого-демографічний аудит проводився 2001 року. Тоді загальна кількість українців сягала 48,5 мільйонів осіб. За рекомендацією ООН, проводити перепис потрібно раз на 10 років. Втім, ця процедура переносилася чотири рази. Востаннє – 2016 року, вже після подій Революції Гідності, анексії Криму і початку військових дій на Донбасі.

Наразі, за найбільш оптимістичним сценарієм, наступний всеукраїнський перепис населення відбудеться у 2020 році. Чому ж так важливо його провести, і чи не пов’язане відтермінування цієї події із штучними перепонами?

«Сліпі» реформи

У грудні 2016 року Кабінет міністрів Володимира Гройсмана своїм розпорядженням №1323 вчергове переніс проведення всеукраїнського перепису населення на 2020 рік. Урядове розпорядження ніяк не мотивує таке рішення, але на неофіційному рівні міністри вказують на неможливість проведення перепису через брак коштів.

Особливості майбутнього перепису населення в УкраїніУ 2019 році в Україні може пройти перепис населення, на який планують виділити у 18 разів більше коштів, ніж у 2001-му.

Водночас в уряді порадили органам державної статистики використовувати програмно-технічні засоби, закуплені для обробки матеріалів всеукраїнського перепису населення, для виконання поточних завдань. Це означає, що іще три роки влада планує використовувати застарілі статистичні дані для ухвалення відповідальних рішень. Зокрема, йдеться і про успішність реформ.

Особливо цікавою є позиція Кабміну напередодні старту повномасштабних медичної і пенсійної реформ. Адже для прийняття таких відповідальних рішень потрібно опиратися на ґрунтовні статистичні дані, які можна добути лише під час перепису. А децентралізація взагалі б мала проводитися на основі аналізу даних всеукраїнського перепису.

Крім того, влада вже неодноразово брала на себе зобов’язання, зокрема і перед Міжнародним валютним фондом, запровадити систему адресної соціальної допомоги. Для запровадження подібної опції було також не зайве провести всеукраїнський перепис.

Ціна питання

За попередніми підрахунками віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, сама процедура перепису коштуватиме близько мільярда гривень з державного бюджету. «На що витрачатиметься цей мільярд? Зокрема, на роботу людей, які здійснюватимуть фізичний перепис, і на комп'ютерні технології, щоб люди не ходили зі стосами паперів. Що саме за обладнання - питання дискутується. Інші деталі перепису також іще будуть обговорюватися», - розповів віце-прем’єр-міністр.

Життя на пенсії: чому українські пенсіонери отримують мізерні виплати, а система на межі колапсуВиконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера назвав причини, які привели пенсійну систему до критичного рівня.

Поки в уряді шукатимуть кошти, Держстат готується проводити велике вибіркове дослідження. Подібний експеримент у вигляді пробного перепису проводився в 2010 році у Дергачівському районі Харківської області. Думки соціологів також розділилися: одні вважають, що лише детальний всеукраїнський перепис дасть повну демографічну картину і можливість детальніше показати динаміку міграції як всередині країни, так і за кордон. Інші експерти наголошують, що поки триває конфлікт на Сході України, а Донбас і Крим лишаються під окупацією, проводити такі дослідження немає сенсу, адже вони не дадуть об’єктивних даних.

До слова, міністр соціальної політики Андрій Рева зробив доволі оптимістичну заяву, припустивши, що перепис може бути проведено у грудні 2018 року, а не у 2020-му. Знову ж таки, під цю подію мають бути передбачені відповідні кошти у Держбюджеті.

Політичні мотиви vs здоровий ґлузд

Скептики вбачають політичний підтекст у відтермінуванні процедури всеукраїнського перепису. За останні роки сталося стільки соціальних потрясінь, що оприлюднення результатів перепису можуть боляче вдарити по іміджу влади, та й узагалі – викрити не надто вдалі економічні й політичні рішення. Війна і економічна криза посилили міграційні тенденції, суттєво змінили демографічну ситуацію, вплинули на здоров’я українців, тривалість життя, народжуваність.

Перш за все, перепис може продемонструвати серйозні кризові явища у регіонах, передусім, у селах і малих містах. Економічно активне населення намагається будь-що виїхати із сільської місцевості, а літні люди часто доживають віку у злиднях. Тож питання об’єднання громад і успішне проведення децентралізації й адміністративної реформи може бути під серйозною загрозою.

На соціальну допомогу переселенцям передбачено 36 мільярдів – РеваУ Державному бюджеті на 2017 рік на щомісячну соціальну допомогу вимушеним переселенцям передбачено понад 3 млрд грн або понад 36 млрд грн за весь рік.

По-друге, перепис може виявити справжні масштаби війни та її наслідків. Якщо 2001 року демографічний перекіс в бік переважання жіночої частини населення становив трохи менше 3 мільйонів осіб, то зараз ситуація може бути значно більш тривожною. Чоловіків на фронті воює більше – і гине більше. І це не враховуючи тенденції до скорочення середньої тривалості життя чоловіків в Україні до 67 років.

По-третє, перепис важливий з огляду на проведення пенсійної реформи. Перш за все, йдеться про з’ясування меж податкового навантаження на працюючих українців. Планування видатків на соціальні потреби також неможливе без урахування соціально-демографічних показників.

Нарешті, перепис населення може скласти гарну службу і інформаційній контрпропаганді. Адже під час опитування громадян враховується і приналежність до певного етносу чи національної меншини. Як показали попередні переписи, частка українців з часу розпаду СРСР в національній структурі нашої держави більшає. За даними 2001 року, українську мову вважали рідною понад 67% населення – на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989 року. Імовірно, зараз ще більше українців назвуть українську своєю рідною мовою.

Як би там не було, соціологи ще до проведення перепису наголошують: варто очікувати шокуючих результатів. Перш за все, це стосується суттєвого скорочення кількості населення порівняно з 2001 роком. За прогнозами експертів, наразі в Україні мешкають, за оптимістичними прогнозами, не більше 35-37 мільйонів, а ще на початку 1990-их ця цифра перевищувала 51 мільйон осіб. Один лише цей аспект варто переосмислити і зробити правильні висновки.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...