Рік – занадто малий проміжок часу, аби робити глобальні висновки щодо реалізації масштабних реформ, які задумало нинішнє керівництво країни. Втім, цього часу достатньо, аби оцінити ключові помилки та позитивні сторони, які вдалося здійснити уряду Володимира Гройсмана.
На жаль, політична ситуація в Україні вкрай нестабільна, тож кожен новий уряд хоч і пише нову програму дій та плани із її реалізації – здебільшого, продовжує виконання тих завдань, із якими не впоралися їх попередники. Необхідність у змінах очевидна, а масштаби «перебудови» вражають, адже проблеми в економіці та соціальній сфері накопичувалися десятиліттями.
Щоправда, кроки Кабміну за останній рік більшості українців не сподобалися. Основний негатив – збільшення тарифів на всі можливі послуги, спроби контролювати діяльність малого та середнього бізнесу, слабка комунікація уряду із громадянами з приводу доцільності тих чи інших дій. З іншого боку, нинішній уряд зумів досягти певного позитиву у макроекономічній стабільності, вдвічі підвищив мінімальні зарплати (що також має неоднозначний ефект), дослухається до порад експертів та представників громадськості.
Роки йдуть, обіцянки лишаються: що політики щороку обіцяють українцям у квітніТрадиційний щомісячний огляд обіцянок від «Слова і Діла», які політики дали протягом поточного місяця в попередні роки.
Справді, сам Володимир Гройсман намагається бути максимально відкритим для ЗМІ, усіляко демонструючи транспарентність у діяльності уряду. Однак довіри у населення такі кроки уряду поки що не викликають. За даними соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології щодо рівня довіри українців до соціальних інституцій, які були оприлюднені в лютому цього року, лише 1,4% українців повністю довіряють діям уряду. «Скоріше довіряють» та вагаються – відповідно 8,1 та 16% опитаних респондентів. Тоді як «скоріше не довіряють» - 29,1%, і повністю втратили довіру ледь не половина опитаних - 43,7%.
Стратегія чи імпровізація?
Минулого року уряд презентував, а згодом і затвердив амбітний план дій на 2016-й рік. Документ містив 379 завдань, чи не вперше були розписані відповідальні виконавці, строки виконання та очікувані результати. Втім, із 4 основних пріоритетних розділів, кожен з яких передбачав в цілому дуже позитивні зміни для українців, більш-менш повно вдалося виконати хіба що кроки стосовно децентралізації: в країні справді триває непростий, але необхідний процес об’єднання територіальних громад.
Решта пунктів навпаки – викликає занепокоєння. Наприклад, розділ «Сприятливі реформи для бізнесу» передбачає реалізацію ґрунтовної податкової реформи, скорочення та реструктуризацію ДФС та створення нових електронних сервісів. Однак уряд вже майже місяць не може прийняти рішення про призначення нового очільника ДФС замість відстороненого від посади Романа Насірова, якого НАБУ підозрює у корупції.
Також гальмується реформа системи управління державними фінансами, не просувається пенсійна реформа, так і не була запроваджена адресна система соціальної підтримки. Поки що провалений процес приватизації, так і не відбулося прориву у розбудові зрозумілої податкової політики, яка б сприяла розвитку малого і середнього підприємництва, а також допомагала б залучати іноземні інвестиції. Українцям запам’яталося хіба що офіційне звернення Володимира Гройсмана до американського інноватора та засновника компанії Tesla Ілона Маска стосовно реалізації проекту із збереження відновлюваної енергії в Україні.
Україна планує продати 3,5 тисячі непотрібних держпідприємствКабмін ініціює продаж неефективних держпідприємств для залучення додаткових інвестицій і поліпшення економічного зростання.
Обіцяного 3 роки чекають…
Прем’єр-міністр визначив 5 головних реформ для реалізації у 2017 році, які, на його думку, дадуть поштовх до потужного зростання економіки вже наступного року. «Це публічний продаж неефективного державного майна, пенсійна реформа, реформа системи охорони здоров'я, яка може консолідувати видатки і інвестувати в життя українських громадян. Також це реформа освіти, і створення якісного потужного фермерського класу за рахунок того, щоб дати можливість володіти землею саме тим сільгоспвиробникам, які є невеликими фермерськими господарствами», - зазначив Володимир Гройсман.
Більше половини зі своїх обіцянок, які зафіксували «Слово і діло», нинішньому очільнику Кабміну вдалося виконати. Щоправда, найбільш стратегічні завдання, які Володимир Гройсман обіцяв виконати на посаді прем’єр-міністра – залишаються у статусі «в процесі виконання». А це і змінити систему охорони здоров’я, і провести освітню реформу, і зробити бездефіцитним Пенсійний фонд – усі ці обіцянки не вдавалося виконати усім його попередникам за останні 25 років. А часу у глави уряду, не так вже і багато: так чи інакше, найближчі заплановані зміни у політичному житті відбудуться вже у 2019-му році.
МВФ всьому голова
Налагодження та продовження співпраці із МВФ можна вважати одним із позитивних досягнень уряду. Адже будь-який рух у реформах в Україні відбувається саме завдяки узгодженню позицій із цією міжнародною інституцією.
Україна і МВФ домовилися стосовно блокади Донбасу - ЗМІЗМІ повідомляють про досягнення позитивної динаміки між Україною і МВФ в питанні, пов'язаному з блокадою Донбасу.
Так, левова частина першочергових запланованих урядом кроків на 2017-й рік дублюють пункти меморандуму про співпрацю із МВФ, який був підписаний аби отримати кредитні кошти. Тому і питання приватизації, пенсійної реформи, дерегуляції та «земельне питання» - є основними на порядку денному Кабміну на наступний рік. Фактично, це і є програма дій уряду, дотримуватися якої чиновників змушує необхідність отримання чергової порції кредитів.
А от питаннями реалізації визначених пунктів МВФ вже не займається. Тож ефект від виконання тих чи інших завдань цілком буде залежати від професійності та бажання самого уряду. До того ж, не усі зазначені в меморандумі про співпрацю із Фондом кроки матимуть однозначний ефект саме для української економіки. Наприклад, підготовка до земельної реформи та плани щодо приватизації держпідприємств. Так, в МВФ розраховують, що вже з наступного року українській владі вдасться відкрити ринок землі і відмовитися від мораторію на її продаж. «Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 року, що дозволить діючому мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року», - йдеться в тексті меморандуму між Україною і МВФ, який був оприлюднений на сайті Міністерства фінансів.
В уряді попередили, що йдеться про створення умов, які передбачатимуть право тільки фізичним особам-українцям продавати між собою землю, яка їм належить.
Плани на владу
Бажаючих відправити нинішній уряд у відставку вистачає. Однак у жодної з нині опозиційних сил у парламенті досі не достатньо голосів для реалізації цієї мети.
Нацбанк та уряд — головні провокатори девальвації гривніГолова Комітету економістів України оцінив економічні ризики та ситуацію в країні у зв'язку з затримкою траншу МВФ.
Саме тому, швидше за все, йтиметься про «точкові рішення» щодо кадрових ротацій серед міністрів уряду. Першими у відставку підуть ті очільники міністерств, від роботи яких буде залежати подальший успіх із реалізації пріоритетних напрямків, визначених прем’єр-міністром. Тобто, зміни точно відбудуться в Мінохорони здоров’я, ймовірно – в Мінсоцполітики, в Міністерстві аграрної політики та продовольства, а також в Міненергетики та вугільної промисловості. Не виключено, що під роздачу потраплять міністр фінансів та очільник Мінінфраструктури.
Тим часом, на початку тижня Володимир Гройсман, як і обіцяв раніше, презентував середньостроковий план пріоритетних дій уряду на 2017-2020 роки. Документ нараховує 350 сторінок, втім сама презентація стратегії викликала неоднозначну реакцію експертної спільноти. Перш за все, вона носила радше декларативний характер й не мала жодної конкретики, окрім хіба що цифри очікуваного зростання ВВП на 4-5% щороку.
З іншого боку, подібний документ – ледь чи не перша спроба публічно задати горизонт планування для розвитку України бодай на 3 роки. Звісно, строки занадто малі, аби стати привабливими навіть для найсміливіших іноземних інвесторів, однак враховуючи загальну ситуацію, в якій опинилася країна – це вже сміливий крок нинішнього глави Кабміну. Щоправда, є й інша версія подібних ініціатив. Їх метою є спроба закласти фундамент для самостійного політичного плавання, аби згодом, навіть у разі відставки, зуміти швидко відбудуватися від іміджу колишнього близького соратника діючого Президента Петра Порошенка.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»