Топ-5 тем, які так і не пролунали на прес-конференції Президента

Олександр Радчукполітолог

Довгоочікувана прес-конференція Президента України відбулася без сенсацій. Петро Порошенко добре підготувався до зустрічі із журналістами, на незручні запитання відповідав упевнено і без особливого перепаду емоцій. Представникам ЗМІ також складно дорікнути в некомпетентності: усі задані запитання стосувалися різноманітних проблемних тем, яких за майже рік із дати минулої зустрічі з главою держави накопичилося чимало.

Звісно, можна пофантазувати і скласти перелік із щонайменше кількох десятків запитань, відповіді на які хотілося б почути з вуст Президента. Така прес-конференція затягнулася б на добу, тому варто тверезо оцінювати реальні можливості формату спілкування з гарантом Конституції. З-поміж 191 представника ЗМІ, які зареєструвалися на прес-конференцію, за годину і 57 хвилин Президент зміг відповісти на три десятки запитань.

Щоправда, деякі із серйозних тем, про які Петро Порошенко активно розповідав ЗМІ на минулорічній червневій зустрічі, цього року залишилися «в тіні». До слова, дедалі менше запитань журналістів лунало щодо Мінських угод і ситуації в АТО, впливу команди й оточення Порошенка на ухвалення політичних рішень в країні, особистий бізнес Президента (топ-темою під час минулорічної прес-конференції стали славнозвісні «офшори» і «сліпий траст»), відносин із олігархами.

Відчувався вакуум довкола кількох важливих тем, про які Президент цього року не згадував або говорив дуже обережно. Не всі з них належать до безпосередньої компетенції глави держави, адже передбачають активну залученість парламенту. Втім, було б украй наївно вважати, що Петро Порошенко не має політичної ваги для вирішення цих питань у стінах Верховної Ради.

Порошенко готовий узгодити з депутатами кандидатури членів ЦВК – ЛуценкоУ пропрезидентській фракції повідомляють про готовність Глави української держави Петра Порошенка обговорити кандидатури членів Центрвиборчкому.

Зміна складу ЦВК

У червні 2017-го «прострочена» ЦВК відзначатиме своєрідний рекорд – три роки з дати закінчення повноважень більшості з її членів включно із головою. В парламенті прийняли поправки до закону, згідно з якими, члени Центрвиборчкому продовжують працювати доти, доки Верховна Рада не проголосує за нових.

Минулого року Петро Порошенко під час своєї прес-конференції заявив, що спрямував пропозиції по кандидатах до Верховної Ради. Та, на жаль, ЦВК продовжує свою роботу у «старому» складі навіть після того, як співробітники НАБУ повідомили її очільнику Михайлу Охендовському про підозру у справі про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів.

Судова реформа – тупцювання на місці?-------------------------------------

«Учора Верховна Рада підтримала запропонований мною проект про судоустрій і статус суддів - і були проголосовані конституційні зміни в частині судової реформи. Починається перезавантаження судової гілки влади... Левову частину часу протягом останніх декількох тижнів я витрачав на переговори з фракціями, депутатами, переконував і фракції, і окремих депутатів у важливості голосування конституційних змін в частині правосуддя», - заявив Петро Порошенко 6 червня 2016 року під час своєї прес-конференції.

Цього року, відповідаючи на запитання стосовно строків конституційної реформи, глава держави впевнено говорив, що частина його зобов’язань стосовно забезпечення судової реформи вже виконана. «Конституційні зміни, які були проведені, вони стосуються недоторканності суддів, яка була знята, політичної заангажованості суддів і судової реформи з формуванням нового Верховного суду та ліквідації вищих спеціалізованих судів», - підкреслив Президент.

Посол США відзначила необхідність створення антикорупційного суду в УкраїніПосол Сполучених Штатів Америки в Україні Марі Йованович нагадала про необхідність створення антикорупційного суду в Україні.

Втім, відкритим залишається питання стосовно створення Антикорупційного суду для розгляду особливо резонансних корупційних злочинів, скоєних високопосадовцями. Вироки та ефективна робота судової гілки влади – це те, чого так і не відчули українці за останній рік. Тож слова Петра Порошенка про впевнений поступ у судовій реформі поки лунають непереконливо.

А що з коаліцією?

Звісно, формально на це запитання Президент начебто і не мав би відповідати. Втім, найбільша фракція в парламенті, як і однойменна партія, називаються «Блок Петра Порошенка». Вдавати, що ситуація довкола відсутності ефективної роботи коаліційної більшості в парламенті є нормальною, було б неправильно. Та Президент майже не згадував про свої відносини й окремо із законодавчою гілкою влади, і з його фракцією зокрема.

А згадати є про що: це і нещодавній тривалий пошук заміни Ігорю Гриніву на посаді глави фракції БПП, і відносини з «Народним фронтом», неперсональні голосування, відсутність нардепів у сесійній залі під час важливих голосувань тощо. Схоже, Петро Порошенко міг би детальніше відповісти на ці запитання. Але чи то забракло часу, чи то на порядку денному були більш важливі теми. Важливість стабільного функціонування парламентської більшості – важлива тема для Президента. Адже у разі виникнення будь-якого конфлікту нестабільність коаліції призведе до тривалої парламентської кризи, яка може закінчитися достроковими виборами. Останнім часом в оточенні Президента цієї теми ретельно уникають, намагаючись не виносити усі проблемні питання в публічну площину.

Нове виборче законодавство: а віз і нині там

Відповідаючи на запитання стосовно власних досягнень, Петро Порошенко намагався сформулювати кілька тез про те, чому пересічному українцю варто було б знову віддати голос за його кандидатуру. Втім, так і не пролунало важливе запитання – коли відбудуться довгоочікувані зміни у виборчому законодавстві. Мова про саме про вибори до парламенту. Як декларувалося командою нинішнього очільника держави, мали бути внесені зміни до закону щодо проведення виборів за пропорційною системою з відкритими партійними списками.

Без конфліктів, коаліції та реформ: в якому стані ВР зустріла свій «екватор»Директор Центру політичних досліджень оцінив першу половину пятирічного терміну роботи ВР VIII скликання.

Однак цього разу тема виборів, окрім можливості балотування Петра Порошенка на другий президентський термін, не обговорювалася. Запитання щодо змін у законодавстві чи варіантів із можливими достроковими виборами до парламенту з вуст журналістів не пролунали.

Процедура імпічменту

Петро Порошенко вкотре наголосив на необхідності скасування депутатської недоторканності. Глава держави також заявив, що внаслідок проведення конституційної реформи повноваження Президента будуть дещо обмежені. Щоправда, поки не уточнив, як саме.

Проте цього разу Президент уникнув важливої теми щодо спрощення процедури імпічменту. В статті 111 Конституції України механізм процедури імпічменту Президента прописаний, але через її недосконалість достроково відправити главу держави у відставку – завдання майже нереальне.

Раніше Петро Порошенко охоче говорив на цю тему - навіть тоді, коли вже був обраний на посаду Президента. «Будь ласка, готуйте закон про порядок імпічменту, якщо такий потрібен, або інші речі щодо зміни Конституції, якщо такі потрібні», - заявив він під час засідання Національної ради реформ у лютому 2015-го. Порошенко неодноразово наголошував, що необхідність запровадження реальної процедури імпічменту – своєрідний запобіжник від можливого революційного шляху зміни влади. Втім, чи вдасться нинішньому главі держави піти на такий сміливий крок – питання, яке поки що залишається без відповіді.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...