Викликати «дух Майдану»: чи вдалося розбурхати чергову хвилю протестів?

Олександр Радчукполітолог

Із настанням холодів градус політичної напруги поступово змістився з теплих кабінетів в урядовому кварталі на вулиці столиці. Поточний тиждень обіцяв бути щедрим на акції протесту: відразу кілька політичних сил оголосили про наміри пікетувати НБУ з вимогою повернути гроші ошуканим вкладникам. Інші ж намагалися скоординувати свої дії з Федерацією профспілок у зв'зку з необхідністю підвищити зарплати бюджетникам.

Насправді, жодна з політичних сил не втрачає можливості зібрати хоча б маленький, але пікет. Так, наприкінці тижня активісти партії «Свобода» зібралися під Конституційним судом, де триває розгляд питання щодо неконституційності «мовного закону» авторства колишніх нардепів від «Партії регіонів» Колесніченка та Ківалова. Вже з понеділка долучитися до активної фази протестів обіцяють партії правого спрямування, які вийдуть на вулиці в День Свободи та Гідності.

Протестний фальстарт

Та поки що, крім невдоволення столичних водіїв через затори на центральних вулицях міста, акції протесту суттєвої підтримки серед українців не мають. Всі протести, які тривали в урядовому кварталі з 15 листопада, були малочисельними та, як правило, тривали обмежену кількість годин. Крім того, пікетувати НБУ та Верховну Раду в основному виходили або молодь, або літні люди. Обмеження в часі, небагаточисельність та контингент протестувальників – три опосередкованих свідчення того, що акції відбувалися за певної фінансової мотивації з боку організаторів.

Протестують усі: експерти оцінили мітинги в КиєвіПолітичні експерти проаналізували протестні настрої в суспільстві та проведення масових мітингів у столиці.

Так, голова управління Нацполіції Києва Андрій Крищенко заявив, що в піковий день протестів – 15 листопада – всього на вулиці столиці вийшли близько 6,5 тисяч мітингувальників.

Основними політичними гравцями цього тижня мали стати партії «За життя» позафракційного нардепа Євгена Мураєва, «Батьківщина», «Опозиційний блок». Неодноразово обіцяв провести акції протесту під егідою Федерації профспілок України наприкінці цього тижня й нардеп від БПП Сергій Каплін. Втім, його обіцянки так і не були виконані.

Лідери всіх вищезгаданих опозиційних партій уже давно обіцяють владі вивести людей на вулиці з метою начебто дослухатися до основних вимог українців. Серед них особливої уваги заслуговують популістські заклики: повернути банківські вклади, зменшити тарифи, «долар по 8», підвищення зарплат вчителям та лікарям. Усі ці соціально-економічні вимоги мають на нібито мають знайти відгук серед зубожілих українців та зрештою призвести до перезавантаження влади – передусім ідеться про проведення дострокових парламентських виборів.

Ще кілька гравців також заявляють про необхідність дочасних перевиборів парламенту та свою готовність взяти в них участь. Наприклад, про це публічно заявив екс-очільник Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі, який планує здійснити похід до Верховної Ради шляхом створення нової політичної партії. Так само згуртовують свій електорат політичні партії правого спрямування – «Свобода», «Правий сектор», «Національний корпус» (на базі полку «Азов»), партія екс-губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського УКРОП.

Поки що вся політична активність зводиться лише до тимчасових гучних PR-акцій та заяв політиків. Викликати «дух Майдану» виявилося не такою простою справою.

Нейтралізація «Шатуна»

Та головні політичні баталії цього тижня розгорнулися на медійному фронті. Ареною протистояння традиційно стали засідання Кабміну та Верховної Ради. У відповідь на оголошені акції протесту влада почала діяти одразу за кількома напрямками.

ОБСЄ про мітинг під НБУ: за участь в акції платили по 10 доларівСпостерігачі місії ОБСЄ підтвердили факт того, що акція 15 листопада під Нацбанком була проплачена.

Так, раніше в СБУ заявили про те, що один з елементів плану дестабілізації політичної ситуації в Україні, який нібито розроблений у Кремлі та викритий в електронному листуванні помічника президента РФ Владислава Суркова, передбачає «проведення масових акцій протесту в Україні для дискредитації органів державної влади». Відповідно, правоохоронні органи отримали повний карт-бланш для своєї діяльності з нейтралізації передумов так званого плану «Шатун». Для гарантування безпеки мітингувальників та громадян до центру столиці прибули загони Нацгвардії, для входу в урядовий квартал потрібно було пройти рамку металошукача, щоб попередити будь-які можливі провокації.

Натомість у Верховній Раді силами коаліції була виконана головна вимога протестувальників біля НБУ: ухвалено законопроект, який сприятиме захисту прав фізичних осіб, що були ошукані за посередництвом банків, у тому числі фізосіб-клієнтів ПАТ «Банк Михайлівський». Цікаво, що автором документу був Президент Петро Порошенко, а за законопроект проголосували 285 нардепів. Тож тепер кошти ошуканим вкладникам повернуть із Держбюджету, що вже викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Втім, на цьому етапі владі вдалося нейтралізувати сам привід для подальших акцій протесту.

Крім того, на засіданні Кабміну проти плану «Шатун» пішов у відкритий наступ прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За його інформацією, кияни почали отримувати платіжки за комунальні послуги із завищеними цифрами. Мовляв, така ціна не відповідає справжньому рівню підвищення плати за комірне, а, отже, такі маніпуляції можуть здійснювася з метою скомпрометувати владу й дестабілізувати ситуацію в країні. Віце-прем’єр Володимир Кістіон повідомив про результати внутрішнього розслідування: мовляв, у «Київенерго» визнали дані в платіжках помилковими й пообіцяли їх перерахувати. Ситуацією зацікавилося й керівництво МВС, тож справжнє розслідування в цій історії лише розпочинається.

Варто згадати про ще один важливий меседж, який пролунав з вуст міністра освіти і науки Лілії Гриневич: зарплата вчителям у 2017 році може збільшитися не на 30%, як анонсувалося раніше, а на 50%. Крім того, за її словами, планується прирівняти розмір стипендій до прожиткового мінімуму, а для залучення молоді на так звані «дефіцитні» спеціальності держава може виділити додаткові кошти для збільшення базового рівня стипендій для таких студентів.

Поки що Президент, уряд та коаліція демонструють єдність та ефективні дії з нейтралізації будь-яких зародків для протестів на тлі соціально-економічних негараздів.

В пошуках «агентів Кремля»

Та основні парламентські опозиційні сили – «Батьківщина» та «Опозиційний блок» – навіть не думають здаватися. Укріпленню позицій цих партій сприяють дані соціологічних опитувань, які ще з початку цього року фіксують суттєве збільшення рейтингів обох політичних сил.

«Київенерго» визнало величезні рахунки за тепло результатом системної помилкиВеличезні суми за опалення в платіжках, які нарахували жителями столиці в листопаді 2016 року, можуть бути результатом «системної помилки» через великі обсяги даних мільйонів киян, які «Київенерго» змушене обробляти при нарахуванні платежів.

Провладні політики вже встигли повідомити ЗМІ про те, що «Батьківщина» та «Опозиційний блок» координують свої дії. Мовляв, їм обом вигідно довести ситуацію в країні до дострокових парламентських виборів і здобути більше голосів громадян. Проте в обох партіях заперечують будь-які зв’язки й називають їх чутками.

Єдиним дієвим методом скомпрометувати своїх політичних опонентів є створення їм несприятливого іміджу «руки Кремля». Так, діяльність «Батьківщини» й «Опозиційного блоку» називають елементами плану «Шатун», а їхнє керівництво звинувачують у координації своїх дій із Кремлем.

В «Опозиційному блоці» такі звинувачення відкидають і навіть звернулися до СБУ з вимогою розслідувати діяльність партії «Народний фронт» через поширення придуманого ними плану «Шатун».

Що ж стосується «Батьківщини», то протягом всього тижня цю політичну силу супроводжувала низка скандалів саме в стінах Верховної Ради. Цікаво, що головною дійовою особою всіх цих протистоянь був лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко. Так, з його вуст протягом усього тижня лунала гостра критика на адресу лідера фракції «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Особливо цікавим став інцидент, коли спікер парламенту Андрій Парубій надав слово нардепу від РПЛ Юрію Шухевичу. Скандал здійнявся через те, що, за словами Ляшка, вустами Шухевича в «Батьківщині» хотіли оголосити про намір ініціювати процедуру імпічменту Президента й створити тимчасову слідчу комісію щодо розслідування дій Глави держави. Для цього нардепу передали відповідні документи, які він мав озвучити з трибуни парламенту.

Продовження цієїї історії тривало вже в кулуарах парламенту. Там сталася бійка між депутатами від фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» та нібито охоронцем колишнього глави АП, представника України в підгрупі з гуманітарних питань тристоронньої контактної групи Віктора Медведчука Олександром Біликом. Мовляв, він отримав пропуск до Верховної Ради за підписом Юлії Тимошенко, а в парламенті перебував із метою дестабілізації ситуації. Саме він начебто використовував депутата Юрія Шухевича для провокаційних заяв.

СБУ оголосила плани російських спецслужб щодо дестабілізації в УкраїніУ плани російських спецслужб входить досягнення цілей із внутрішньої дестабілізації, організації дострокових виборів в Україні, посилення позицій проросійських сил в новому парламенті з перспективою ревізії європейського курсу і зміни зовнішньополітичного вектора держави.

Чутки про співпрацю Юлії Тимошенко з колишнім главою АП часів президентства Леоніда Кучми також лунають уже не вперше. Сама Тимошенко заперечує будь-які зв’язки як з «Опозиційним блоком», так і з Медведчуком. «Хочу нагадати, що «Опозиційний блок» – це наступники «Партії регіонів». Саме ця партія кидала мене й моїх однодумців за ґрати. Як ми можемо з ними співпрацювати? Я категорично не співпрацюю з Віктором Медведчуком. Хочу сказати вам, що Президент делегував Віктора Медведчука в комісію з переговорів щодо врегулювання конфлікту на сході від України. Сьогодні він представляє Президента, а я – в опозиції», – заявила Юлія Тимошенко.

Взагалі цього тижня Олег Ляшко не добирав слів ані на адресу лідерки «Батьківщини», ані щодо ще одного лідера опозиції – співголови фракції «Опозиційного блоку» Юрія Бойка. З останнім під час засідання погоджувальної ради лідер «радикалів» навіть спровокував бійку.

Щоправда, такі суперечки в парламенті можуть свідчити ще й про бажання привернути до себе увагу ЗМІ в умовних змаганнях на «кращого опозиціонера». Адже РПЛ поки що не брала участі в акціях протесту, натомість її лідер уже вкотре використав Верховну Раду як зручний майданчик для посилення власного образу «головного опозиціонера» та найбільш радикального політика.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»