Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Огляд найважливіших та найцікавіших законопроектів пленарного тижня від експертів аналітичної групи Левіафан.

На початку кожного пленарного тижня Верховної ради експерти аналітичної групи «Левіафан» традиційно вивчають законопроекти, винесені до сесійної зали парламенту. Цього разу аналітики виділили чотири основних групи законопроектів, стосовно яких мають винести вердикт народні депутати.

Фінансовий та банківський сектор

На третій рік роботи восьмого скликання Верховної Ради України її керівництво нарешті вирішило розглянути блок фінансових питань. Серед цікавих законопроектів слід відзначити законопроект №2455 «Про споживче кредитування». Цікавий він тим, що, по-перше, основна його частина розроблена на основі пропозицій програми USAID/FINREP-II ще в темні дореволюційні часи, а по друге, він, попри доволі сильну казуальність, захищає в першу чергу споживачів кредиту. Серед основних його положень слід виділити наступні:

  • обов’язок банку або іншої фінансової установи проводити оцінку кредитоспроможності позичальника;

  • вимога до реклами споживчого кредиту щодо обов’язкового зазначення всіх процентів за кредитом та платежі за інші послуги кредитодавця, пов’язані з кредитом;

  • врегулювання діяльності кредитних посередників;

  • зміна черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит: у першу чергу буде сплачуватись сума простроченого боргу, в другу – поточні платежі «тіла кредиту» та відсотки, в третю – суми штрафних санкцій. За чинною редакцією Цивільного кодексу, «тіло кредиту» сплачується в третю чергу, а штрафні санкції – в другу, що призводить до того, що споживачі опиняються в ситуації, коли всі наявні в них кошти направляються на погашення вже нарахованих штрафних санкцій, а сама заборгованість не зменшується, оскільки не зменшується база нарахування. Фактично, це стає «безкінечним лічильником» для позичальника. Він буде не в змозі погасити кредит та заборгованість за ним;

  • врегулювання питання щодо супутніх послуг за споживчим кредитуванням, надання додаткових та супутніх послуг за договорами споживчого кредитування, можливості дострокового погашення споживчого кредиту, тощо.

Жити по-новому, або Чому переможе ПутінСьогодні будь-який протест проти дій влади, від мітингу ошуканих вкладників банків до невдоволення, викликаного 24-річною заступницею Авакова, сприймається як витівки Путіна. І це – дуже зручна позиція для можновладців, вважає журналіст Максим Кречетов.

Впадає в око витвір «Радикальної партії» – законопроект «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту». Даний документ пропонує створити державну установу з підтримки експорту, яка би шляхом страхування та перестрахування експортних кредитів експортерів від комерційних або некомерційних ризиків, надання гарантій виконання зобов’язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах стимулювала експортні галузі України. Ідея в цілому гарна, але незрозуміло, звідки Кабмін візьме гроші на таке стимулювання, не вказані чіткі кваліфікаційні вимоги для підприємств, які претендують на підтримку з боку держави. Не закладені механізми регресної відповідальності експортера, якщо він своїми діями завдасть збитки установі з підтримки експорту. Також нез’ясованим залишається вибірковість стимулювання певних експортних галузей. Тож благий намір створення механізмів зі стимулюванню експорту, має всі шанси перетворитися на монстра з вимивання державних та грантових коштів, а також стимулювання неринкових механізмів конкуренції в Україні. Але поживемо – побачимо…

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) №3498 спробують ухвалити в другому читанні. Цей законопроект є класичним прикладом того, як діаметрально може змінюватися концепція законопроекту між першим та другим читанням. Якщо в першому читанні він являв собою акт, що приводив українську фінансову практику до європейських та світових стандартів, імплементуючи рекомендації Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), Директиви Європейського Парламенту та Ради №2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFID II) та Регламенту Європейського Парламенту й Ради № 600/2014 від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFIR), а також Регламенту Європейського Парламенту й Ради №648/2012 від 4 липня 2014 року про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR) тощо, то в другому читанні це вже законопроект, котрий регулює діяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За такої трансформації розробники законопроекту абсолютно забули про статті 118 та 119 Регламенту Верховної Ради України. Адже в пакеті документів, поданих до законопроекту 1 листопада 2016 року, міститься рішення комітету Ради з питань фінансової політики й банківської діяльності від 18 жловтня 2016 року про повторний розгляд законопроекту, в той час, як регламентом не передбачена така можливість. Також до основної порівняльної таблиці до другого читання додана додаткова порівняльна таблиця, що теж не передбачено регламентом. Словом, відбулося те, що відбувається тоді, коли хочеш і гарну річ зробити, і НКЦПФР догодити. І тепер перспективи ухвалення цього законопроекту в другому читанні дуже примарні.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» №2456д пропонує інституційно посилити захист споживачів фінансових послуг, що було давньою пропозицією програми USAID/FINREP-II. Фактично він повторює деякі положення законопроекту «Про споживче кредитування» в частині обов’язків, які покладаються на надавачів фінансових послуг. Також Національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку планується надати повноваження щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, в тому числі право накладати штрафи на нечистих на руку надавачів фінансових послуг.

Демонструючи любов до вкладника, Президент Петро Порошенко вніс до сесійної зали проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг (№5390), яким пропонує унеможливити схеми, що за ними були ошукані вкладники ПАТ Банк Михайлівський. Там була застосована схема, за якої в банку фізичним особам пропонувалося укладати не договори банківського вкладу з фінустановою, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, котрим виступає банк. При цьому, з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмету договору, банк відкривав кожному клієнту рахунок, з якого в подальшому кошти перераховувалоися на рахунки небанківських фінансових установ. Даний законопроект з одного боку блокує таку схему, а з іншого – прирівнює постраждалих від такої схеми до вкладників банку з відповідним правом на компенсацію до 200 тис. грн. Звідки держава візьме гроші на цей банкет, незрозуміло. Відповідно даний закон в частині реальних компенсацій людям наразі залишається суто декларативним, адже фінансування під нього не передбачене.

Податкові зміни

Володимир Гройсман чітко заявив, що без змін до Податкового кодексу «мінімалка» на рівні 3200 грн неможлива, і вніс відповідний законопроект (№5132). Докуумент пропонує з 1 січня 2017 року низку змін, направлених здебільшого на збільшення податкового навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності й на простих споживачів.

Експерт пояснив, чому Україні доведеться розраховувати лише на себе й не чекати кредитівКонсультант з економічних питань Центру Разумкова розповів, як може позначитися на відносинах із кредиторами підозра МВФ українських чиновників у приховуванні статків у е-деклараціях.

Окрім іншого, пропонується збільшити ставки акцизного податку на алкогольні напої на 20%, на виноробну продукцію й слабоалкогольні напої на індекс споживчих цін 12%, на тютюнові вироби – на 30%, та на 3 відсоткові пункти (з 12 до 15%) – адвалорну; запровадити єдину ставку акцизного податку на дизельне паливо 125,5 Є за 1000 л замість диференційованої ставки 125,5 Є та 95 Є залежно від вмісту сірки. Обґрунтування таких змін, на жаль, не надане. Також пропонується збільшити плату за користування радіочастотами та ставку екологічних податків і рент. Як свідчить практика, таке підняття податків спровокує підвищення цін на кінцевий продукт і ляже тягарем на плечі кінцевих споживачів.

Слід зазначити, що Кабмін пропонує ввести в дію даний законопроект (крім ставок акцизного податку на алкогольні напої, котрі підлягають маркуванню марками акцизного податку) з 1 січня 2017 року, що суперечить вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким визначений принцип стабільності податкового законодавства України. Відповідно до нього, зміни до будь-яких елементів податків і зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Також слід зазначити, що в Прикінцевих положеннях проекту Закону передбачається відновлення практики позапланових виїзних документальних перевірок контрольними органами. У цього законопроекту є всі шанси бути ухваленим, адже без нього Державний бюджет України-2017 не вартує й того паперу, на якому його роздрукують для шановних депутатів.

Правоохоронний блок

Цього пленарного тижня народні обранці продовжать розгляд правоохоронного блоку законопроектів. Так, будуть розглянуті проекти законів про дисциплінарний статут Національної поліції України (№4670), про оперативно-розшукову діяльність (№4778). Вони являють собою наступні кроки реформи правоохоронних органів, що була розпочата два роки тому. Без них ті законодавчі ініціативи, що були зроблені, є несистемними й неповними.

Проектом закону про оперативно-розшукову діяльність визначається вичерпний перелік підстав проведення оперативно-розшукової діяльності, чітко визначаються самі оперативно-розшукові заходи й порядок їхнього здійснення, вимоги до документального оформлення. Пропонується надати можливість здійснення ОРД:

  • Державному бюро розслідувань;

  • Державній прикордонній службі України;

  • Національному антикорупційному бюро України;

  • Національній поліції;

  • відповідним фіскальним органам;

  • відповідним органам і установам виконання покарань і слідчим ізоляторам Державної пенітенціарної служби України;

  • розвідувальному органові Міністерства оборони України;

  • Службі безпеки України;

  • Службі зовнішньої розвідки України;

  • Управлінню державної охорони.

Також пропонується заборонити проведення оперативно-розшукової діяльності підрозділам інших міністерств, відомств, громадським, приватним організаціям або особам. Законопроект містить деякі недоліки та неузгодженості, але навіть у такому вигляд він кращий за чинний закон.

Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій із метою забезпечення додаткових гарантій законності під час їх проведення (№3719) пропонує:

  • заборонити тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, дозволивши натомість слідчим здійснювати копіювання інформації;

  • дозволити застосування спецпідрозділів під час проведення обшуків у суб’єктів господарювання виключно на підставі ухвали слідчого судді та лише в кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину;

  • гарантувати доступ адвоката до процесу обшуку на будь-якому його етапі;

  • дозволяти обшук лише як виняткову слідчу дію, коли неможливо отримати інформацію в інший спосіб;

  • у клопотанні про проведення обшуку передбачити обов’язкову аргументацію його необхідності та детальний опис предметів і осіб, які заплановано відшукати.

Також у рамках правоохоронного блоку Верховна Рада розгляне зміни до «закону Савченко», за яким на волю вийшли тисячі небезпечних злочинців, частина з яких уже скоїли повторні злочини й знову повернулися у звичні для себе місця.

Як і для чого «Слово і Діло» cкладає рейтинги відповідальності? Колонка Валентина ГладкихПолітолог Валентин Гладких розповів про особливості моніторингу відповідальності українських політиків порталом «Слово і Діло».

Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання (№ 4032) авторства Борислава Берези, а також проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правил зарахування строку попереднього ув'язнення (№4548) авторства Антона Яценка мають єдину мету – скасувати «закон Савченко». Тобто пропонується залишити чинну раніше норму про зарахування судом строку попереднього ув’язнення в розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі за тяжкі й особливо тяжкі злочини, а не «один за два», як зараз.

Транспорт та дорожнє будівництво

У четвер Верховна Рада сконцентрує увагу на проблемах транспортного сектору. В даному випадку парламентський комітет із питань транспорту, який очолює народний депутат Ярослав Дубневич, вносить на розгляд у сесійну залу комплексний блок законопроектів, а саме:

  • №4014а «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо вдосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» та 4015а «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо вдосконалення механізму фінансування дорожньої галузі». За чинним законодавством, фінансування будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автодоріг загального користування державного значення, а також фінансування заходів безпеки дорожнього руху здійснюється за рахунок коштів Дорожнього фонду в складі Державного бюджету. Наразі основним джерелом його наповнення є надходження від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби й шини до них. Запропоновані законопроекти примітні тим, що повертають до цього переліку плату за проїзд дорогами негабаритних автомобілів, плату за передачу держаних автодоріг у концесію, залучення під державні гарантії кредитних коштів від іноземних партнерів, а також встановлюють порядок розподілу цих коштів. Нагадаємо, наприкінці 2014 року більшість із цих платежів були переорієнтовані до загального фонду дохідної частини Держбюджету. Зовсім не дивно, що внаслідок таких змін у сьогоднішніх умовах дорожня галузь за межами відсутніх коштів спецфонду стала фінансуватися практично за залишковим принципом. Результатом таких недалекоглядних інновацій «реформаторів» стали розруха та застій, які ми спостерігаємо сьогодні. Дороги в Україні гірші, ніж у Мозамбіку, а згідно зі звітом про глобальну конкурентоспроможність країн у сфері якості автомобільних доріг, наша країна посіла «почесне» 134 місце зі 138. Благо, хоч із залізничним та авіасполученням справи поки трохи кращі. Фантазія авторів законопроектів свідчить про те, що «добре забуте старе» в умовах фінансових непорозумінь стає дієвим інструментом у кризовій ситуації. До речі, дивно, що народні обранці забули доповнити перелік джерел надходженням від штрафів за порушення правил перевезення вантажів комерційним транспортом у частині вагових обмежень, адже саме перевантаження є одним із основним чинників передчасної руйнації не розрахованих на це автошляхів, більшість яких збудовані за радянських часів. Кошти Дорожнього фонду будуть розподілятися таким чином: 62% – на будівництво, реконструкцію й утримання мережі автодоріг державного значення; 35% – на відповідні потреби доріг місцевого значення. Ці суми також будуть використовуватися на покриття боргових зобов’язань за держаними запозиченнями. Решта коштів (3%) ітимуть на впровадження заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху;

  • №0954 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування», розроблений у 2014 році урядом Азарова. Законопроект пропонує оптимізувати державне регулювання й управління в галузі дорожнього господарства. Повноваження з управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення запропоновано передати обласним державним адміністраціям, що, очевидно, призведе до їх реорганізації та збільшення бюджетного фінансування. Вводиться поняття платної автомобільної дороги з визначенням порядку адміністрування коштів, отриманих від її експлуатації. Вирішення питання про віднесення конкретної автодороги до платної покладено на Кабмін, і воно буде увалюватися з формальним урахуванням точки зору облдержадміністрацій;

  • №4660 «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових чи габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі)». Ініціатори законопроекту пропонують ввести солідарну відповідальність для автомобільного перевізника, водія транспортного засобу, відправника вантажу (комерційного посередника, брокера чи експедитора), а також вантажовласника за порушення транспортним засобом встановлених законодавством вагових чи габаритних норм. Крім того, в запропонованій редакцій детальніше врегульовується зміст договору про перевезення вантажу та інші нюанси даної сфери. Також на законодавчому рівні запроваджується право водія відмовитися від перевезення вантажу у випадку завантаження транспортного засобу з перевищенням встановлених законодавством вагових або габаритних норм та/або з порушенням умов. На жаль, законодавець з одного боку не конкретизує, яким чином водій на побутовому рівні має визначити дотримання вагових норм при завантаженні автомобіля, а з іншого – покладає на нього відповідальність за недотримання цих норм у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн;

  • транспортний блок питань завершується законопроектом №4121, розробленим групою депутатів на чолі з Ігорем Васинюком. Документ створює умови для запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в громадському транспорті, що повинна забезпечити чимало економічних переваг і наблизити Україну до країн Заходу. Зокрема, він дозволить оцінити реальний потік пасажирів, а отже – й обіг коштів, та, відповідно, оцінити обґрунтованість тарифів, а також надасть можливість зручної й швидкої оплати й контролю оплати проїзду. Вочевидь, це також відіграє позитивну роль у питанні розвантаження міського трафіку через зменшення часу простою громадського транспорту на зупинках. У перспективі це також може дозволити говорити з перевізником про запровадження гнучких тарифних систем чи програм лояльності.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»