Відставка Саакашвілі: багато галасу й... нічого

Максим Кречетовжурналіст, блогер

Масштаб особистості Міхеіла Саакашвілі перетворює всі його вчинки на великі скандали. Одна лише його гучна заява про відставку в день «великої жовтневої соціалістичної революції» чого варта. Мало хто готовий спокійно аналізувати більш ніж скромні успіхи колишнього президента Грузії на посаді голови Одеської обласної державної адміністрації. Зате багато хто розмірковує тепер: як і з якою командою він буде розхитувати ситуацію в Україні, домагаючись дострокових парламентських виборів (спокійно чекати ще 3 роки він точно не буде). Власне, тактика вже зрозуміла: слова Міхеїла про те, що оприлюднення декларацій чиновників стало останньою краплею для його рішення піти, підтверджують очевидний факт – він буде «пастися» на електоральному полі під «антикорупційними» прапорами.

Найбільше відставці Міхеіла Саакашвілі пораділи невдахи – наприклад нардеп, що оскандалився, Сергій Лещенко, відставний заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе та інші. Вони сподіваються заховати в тіні одіозного лідера нової опозиційної сили свої скандальчики й провали і в підсумку в'їхати на ньому в новий парламент. Очікується, що в самий в найближчий час він очолить створену під нього партію вождистського типу «Хвиля», а далі – об'єднається з майже повністю здутим «ДемАльянсом». І все це під голосний акомпанемент антикорупційної (читай – антипрезидентської) демагогії.

Нова «Хвиля»

Губернаторство Саакашвілі в цифрах і фактахНа посаді голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеіл Саакашвілі виконав 14 обіцянок із 34.

«Вічна опозиціонерка» Юлія Тимошенко вже підраховує зі сльозами на очах свої електоральні втрати від майбутньої бурхливої політичної діяльності «вічного революціонера» Саакашвілі – вона навряд чи розраховує повторити подвиг Хілларі Клінтон і в 69 років бадьоро боротися за президентське крісло. Можна бути абсолютно впевненим, що, не будучи тепер затиснутим у тісному кріслі глави обладміністрації, він розвернеться на повну. Власне, гучна відставка – це спроба врятувати залишки рейтингу, а танув він пропорційно тому, як танули надії людей дочекатися від нього хоч якихось успіхів у реформуванні найбільшої області – і все марно. Розповідати ж про те, як усі все неправильно роблять і як заважали йому працювати, набагато простіше, ніж реально щось зробити. Про амбіції свого однокашника по київському Інституту міжнародних відносин Петро Порошенко прекрасно знав, але прорахувався з оцінкою його реальних здібностей управлінця. І напевно – зі ступенем його відданості. Призначаючи главою Одеської ОДА екс-президента Грузії, що протистояла в 2008 році військовій агресії Росії, Президент України напевно розраховував на солідні політичні бонуси від такого авантюрного кадрового рішення. Але чи розумів Порошенко, що ризикує з часом перетворитися для Саакашвілі на Едуарда Шеварднадзе? Не можна було забувати про бурхливе минуле головного фігуранта грузинської «Революції троянд».

А зараз поговоримо про те, чого не враховують (і обов'язково на цьому обпечуться) майбутні партайгеноссе Міхеіла: перемігши 13 років тому в команді з Кахою Бендукідзе, Ніно Барджонадзе, Зурабом Жванія (який потім загадково загинув), він розвалив команду, почавши зворотний відлік часу не тільки для себе як президента, а й для гордої Грузії, в якій тепер панують проросійські політики. А чи можна порівнювати з Бурджонадзе Світлану Заліщук? А Лещенко з Бендукідзе? А Віктора Чумака з Зурабом Жванія? Смішно. Але всі вони мріють опинитися в одному човні з Міхеілом, щоб на гребені «Хвилі» піднятися до вершин жаданої влади. І це ще смішніше, адже навіть на батьківщині партія Саакашвілі, «Єдиний національний рух», виявилася в аутсайдерах виборів і навіть дружина Міхеіла – Сандра Руловс – вирішила відмовитися від депутатського мандата. Скажіть, хіба грузини, що 9 років терпіли його на посаді президента й давно поставили на ньому хрест, дурніші за нас?

«Я втомився, я... буду боротися!»

Відхід грузинів з Одеси вчора почався не з відставки Саакашвілі, а на кілька годин раніше – зі звільнення начальника обласної поліції Гіоргі Лорткіпанідзе. Цей соратник Міхеїла залишався єдиним силовиком (після зміщення з посади прокурора області Давида Сакварелідзе), на якого Саакашвілі міг спертися. Але напередодні з-під його підпорядкування вивели кілька ключових управлінь, і Лорткіпанідзе залишився, по суті, весільним генералом, з чим, мабуть, не захотів змиритися. Співвітчизниця й начальниця генерала Хатія Деканоїдзе заявила йому вслід: «Одеса була на першому місці за кількістю звільненого особового складу», через що недокомплект кадрів у поліції області становить 25%. Правда, сам він заявив про брак 40% кадрів. Не домовившись навіть про ці цифри, проте, грузини все ж обмінялися люб'язностями – Хатія висловила сум із приводу відходу з посади «чесного поліцейського» (забувши, напевно, що на їх спільній батьківщині цього колишнього заступника міністра внутрішніх справ Грузії звинувачують у перевищенні влади й інших серйозних злочинах).

Храм, квиток у космос і годинник від Святого Миколая: декларації, які здивували УкраїнуГодинник Парасюка від Святого Миколая, квиток у космос Філатова та храм Матвієнка – «Слово і Діло» зібрало найвідоміші декларації українських чиновників.

Отже, з «прийшлих» в Одесі залишилася лише начальниця місцевої митниці, симпатична юна львів'янка Юлія Марушевская (яка відчайдушно робить вигляд в ефірі російськомовних каналів, що не володіє російською мовою, що виглядає дуже смішно). Однак навряд чи за одні тільки гарні очі її стане терпіти будь-який із майбутніх обласних начальників (серед озвучених пресою кандидатів – попередник Саакашвілі на цій посаді Ігоря Палицю, екс-мер Одеси Едуард Гурвіц, товариш по службі та бізнес-партнер Президента Ігор Кононенко, а ватні видання чомусь включили в цей список навіть Вадима Рабиновича – допомагають йому розкручувати його нову партію?). У підсумку на узбіччі українського політичного життя виявилося чимало «варягів». Та й якими успіхами можуть похвалитися ці персони, починаючи з дрібних фігур типу радника Саакашвілі Саші Боровика до екс-міністра охорони здоров'я Квіташвілі і колишнього міністра економрозвитку Айварас Абромавичус? До речі, ми ж усі пам'ятаємо, що пішов він у відставку через «корупцію в оточенні Президента»? Жодних доказів спроб Ігоря Кононенка впливати на нього Айварас, правда, так і не представив. Зате його відставку в лютому цього року порівняли з корупційним скандалом навколо «любих друзів» президента Ющенка (в тому числі й Петра Порошенка), у зв'язку з яким 11 років тому голосно пішов у відставку глава Секретаріату президента, покійний нині Олександр Зінченко. Так ось, тоді це порівняння було вельми натягнутим, але зараз зі звинуваченнями особисто на адресу Петра Порошенка обрушився його друг із більш ніж 30-річним стажем, людина, на яку покладалися завищені надії і яку (разом із командою) Порошенко врятував від кримінальних переслідувань на батьківщині, подарувавши їм усім українське громадянство. І зробив це Саакашвілі безпосередньо напередодні виборів у США, щоб новий глава Білого дому знав: в Україні майже все пропало з вини корупціонерів на самому верху, але є шанс врятувати країну, зробивши ставку на Саакашвілі. А як інакше розцінювати його вчорашню заяву: «Одеса розвинеться тільки після того, як Київ буде звільнений від корупціонерів, котрі протегують бандитизм і беззаконня в тому числі в Одеській області. Тому в цій ситуації я вирішив подати у відставку і почати новий етап боротьби»?

До побачення, неласкавий Мішо!

В активі у Міхеіла Саакашвілі – харизма, залишки рейтингу та виграшна антикорупційна риторика. У режимі вільного плавання роздувати рейтинг куди простіше, ніж на державній посаді (хоча і в кріслі губернатора Саакашвілі не соромився займатися політикою, що прямо заборонено законом). Перший крок – пройтися нещадною критикою по корупціонерах при владі – безпрограшний варіант, адже декларації наших чиновників і політиків обурили навіть найцинічніших і непробивних громадян. Але чи міг Міхеіл і раніше не знати про те, з ким йому доводиться працювати? Нереальна наївність.

У Порошенка розповіли, хто може замінити СаакашвіліУ Порошенка обговорюють кілька кандидатур на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації.

А чи стали одкровенням для нас слова Саакашвілі про те, що ринок «7-й кілометр» годує людину на прізвисько «Юра Єнакіївський» і його друга дитинства Віктора Януковича? Теж ні. Тепер про соратників. Чи залишилися в когось ілюзії з приводу чесності й порядності депутатів-«анткорупціонерів» Сергія Лещенка та Світлани Заліщук? Ну у когось іще залишились (навіть не беручи до уваги ботів у соцмережах). Але рейтинг багатообіцяючого «ДемАльянсу» сьогодні в межах статистичної похибки. Особистий рейтинг Саакашвілі міг би гарантувати проходження в парламент фракції в 20-30 людей, але де гарантії, що, наприклад, згадані народні депутати від БПП потраплять у число щасливчиків? Жодних, а тут ось він – чинний мандат, термін придатності якого закінчується лише за 3 роки, а за цей час можна ще ого-го скільки грантів на «антикорупційну» діяльність освоїти. Зрозуміло, вибори категорично не потрібні так званій коаліції (БПП і «Народному фронту»). Хотілося би спробувати щастя популістам Тимошенко і Ляшко, але саме їх найбільше електорально обпатрає Саакашвілі. Так що єдина сила, яка хоче дострокових виборів так само, як і Саакашвілі – це перефарбовані «регіонали» з «Опоблоку». Разом із Міхо вони й будуть розгойдувати ситуацію в країні, вимагаючи виборів.

Так, рівень корупції в Україні зашкалює і це не може влаштовувати нікого, крім безпосередньо тих, хто сидить біля корита, й тих, хто говорить їм «ай-ай-ай» за щедрі гранти. Так, центр обслуговування громадян за зразком грузинських «будинків юстиції», відкритий в Одесі з помпою й участю Президента рік тому, безславно закрився не з вини Саакашвілі. Так, він, за його власним висловом, сидів на загальному посміховиську в наметі як «монгольський хан», вибиваючи гроші на ремонт траси. Але й він сам не виконав цілу низку власних гучних обіцянок, даних, як тепер уже очевидно, заради піару. Так, Україні потрібна «свіжа кров», але не від такого донора як президент, що (двічі!) був у вжитку, котрого вигнали з власної батьківщини й за якими тягнеться шлейф кримінальних справ. До речі, в Україні Саакашвілі вже теж вляпався в некрасиву й абсолютно неполітичну історію: суд дав дозвіл Генеральній прокуратурі на документальну позапланову виїзну перевірку благодійного фонду «На благо Одеси», керівника якого підозрюють у заволодінні коштами волонтерського проекту в розмірі 14 мільйонів гривень. А керівник цей – ще один соратник Саакашвілі. Невже нам своїх таких самих бракує?..

Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»