Вже понад тиждень обговорення електронних декларацій найвищих посадовців є топ-темою серед українців. Особливо активно нардепи, міністри, чиновники та судді оприлюднювали свої фінансові звіти в переддень фінальної дати поданняі е-декларацій – 31 жовтня. Масштаби побаченого справді вражають: окрім нерухомості, підприємств, фабрик, рахунків у банках, дорогих авто, коштовних речей, предметів мистецтва та старовини, політики «порадували» й дійсно незвичайними надбаннями – декларували церкви, раритетні видання книг, квиток у космос, колекційні вина, зброю й навіть так звану новітню криптовалюту – біткоїни.
Втім, особливого шоку оприлюднені дані не викликали. Українці давно здогадувалися про існування «паралельних світів» у межах однієї держави. Єдиною суттєвою несподіванкою стали вражаючі суми готівкових коштів, які народні депутати, міністри та можновладці зберігають на чорний день. Наразі найголовніше запитання: що далі робити з усією цією інформацією як у законодавчому полі, так і суто в політичному аспекті?
Авгієві стайні
В Національному агентстві із запобігання корупції прозвітували: перший етап е-декларування завершився успішно – свої фінансові звіти до Єдиного реєстру декларацій подали 103 046 осіб. Тепер справа за правоохоронними органами, журналістами, громадськістю та просто небайдужими громадянами, які прискіпливо фіксуватимуть невідповідність задекларованих статків тому образу життя, який вестимуть можновладці.
У НАЗК попросили ГПУ оцінити факти, які могли зірвати е-декларуванняУ Національному агентстві з питань запобігання корупції звернулися до Генпрокуратури через деякі факти.
Згідно з процедурою, для початку саме НАЗК та антикорупційні органи мають проаналізувати електронні декларації чиновників. Детально процедура описана в законі «Про запобігання корупції» в статтях 48-50. «Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення в декларації недостовірних відомостей», – йдеться в ст. 50 закону. В Національному антикорупційному бюро вже встигли повідомити, що перевірятимуть декларації лише за певних обставин, зокрема після появи інформації про незаконне збагачення декларантів чи подання ними завідомо недостовірних даних. Водночас експерти «Центру протидії корупції» повідомили, що раніше НАЗК відмовилося від комп’ютерної програми, яка змогла б автоматично перевіряти на відповідність дохідну та витратну частини декларацій.
Вже на першому етапі цей процес може зіткнутися із серйозними труднощами. По-перше, фактично оприлюднені декларації є такою собі «легалізацією статків», про яку самі високопосадовці говорили вже давно. Саме неухвалений закон «Про нульову декларацію» мав взяти на себе головний інформаційний удар, роль якого нині зіграли е-декларації. Річ у тім, що тепер притягти до відповідальності чиновників, нардепів та суддів буде нелегко, адже найцікавіше почнеться лише за рік, коли будуть подаватися наступні декларації – за 2016-й. Саме невідповідності, які зафіксують між деклараціями 2015 та 2016 років, можуть лягти в основу майбутніх кримінальних проваджень.
По-друге, на думку експертів, полегшити облік статків та контроль за доброчесністю найвищих осіб держави мали б подібні декларації про витрати, питання про запровадження яких поки що навіть не порушувалося.
Можливо, саме через ці причини цьогорічні декларанти виявили таку сміливість й досить вичерпно задекларували свої статки. До того ж, величезні кошти задекларованої готівки, наявність відповідних сум якої складно перевірити на практиці, можуть свідчити й про додаткову завбачливість декларантів: таким чином вони намагаються легалізувати свої статки «наперед».
Що ж до оцінки загальних готівкових коштів «під матрацами» українських політиків, то йдеться про справді вражаючі цифри. Так, у деклараціях 24 членів українського Кабінету міністрів зазначено близько 182 мільйонів гривень готівки, тоді як лише нардепи задекларували близько 7,4 мільярда гривень «кешу».
«Постдекларативний» ефект
Отже, найголовніше завдання на даному етапі – ефективно використати інструмент е-декларування для справді тектонічних змін у суспільстві. Йдеться про той самий процес боротьби з корупцією, адже завдяки декларуванню українці отримали серйозний інструмент моніторингу статків високопосадовців й можливість визначати правомірність отриманих коштів чи інших активів.
Експерт про е-декларації: в АП з'явилася нагода розправитися з опозицієюДиректор служби «Український барометр» пояснив, чому запуск е-декларування стане великою проблемою для податківців.
Ще один позитивний наслідок – це настання так званої «політичної відповідальності». Тепер політикам буде набагато важче спекулювати соціальними темами про злиденні будні пересічних громадян, щорічно декларуючи мільярдні статки в готівці. Тобто, як наслідок, в більшості українців може з’явитися здоровий скепсис до популізму й усіх супутніх негативних явищ, які ним супроводжується.
Вже в розчарованої частини громадян оприлюднені декларації викличуть закономірне відчуття огиди та ще більшу втому від нинішніх «еліт», що своєю чергою може спонукати до появи політиків та об’єднань на ґрунті нових цінностей.
Електронна скринька Пандори?
Звісно, завдяки е-декларуванню з’явилася й ціла низка ризиків, які можуть спричинити негативні сценарії в усіх подальших суспільно-політичних процесах.
По-перше, на тлі соціальної нерівності та зростання тих самих популістських настроїв все частіше почнуть лунати заклики до зрівнялівки на кшталт «все забрати й поділити». Звісно, це шлях у нікуди, проте пояснити це збунтованим й озлобленим масам вкрай важко.
По-друге, зафіксовані суми в готівці ще більше викликатимуть недовіру суспільства до банківської системи.
По-третє, підсумки е-декларування не можуть не помітити західні партнери України. Вести перемовини нинішнім урядовцям із кредиторами (тією ж місією МВФ чи Світового банку) чисто з іміджевих позицій стане важче. Адже якщо українські міністри однієї з найбідніших країн світу зберігають свої кошти в іноземній валюті та ще й в готівці – це не надто приваблива передумова для кредиторів, аби бути впевненими в подальшій платоспроможності уряду держави, якій саме зібралися позичити багатомільярдні кошти.
Експерт: «нульова декларація» – амністія доходів і легалізація корупціїПолітичний експерт поділився міркуваннями щодо інформації про те, що Єврокомісія стурбована спробами розмити ідею е-декларування.
По-четверте, саме по собі е-декларування та оприлюднені статки можновладців можуть так розчарувати зародки громадянського суспільства, що будь-які подальші сподівання на позитивні зміни можуть просто-таки звестися нанівець. Найгірша ситуація, коли «wow-ефект» від оприлюднених декларацій зміниться загальною апатією в суспільстві.
По-п’яте, ніхто не скасовував можливостей для реваншу можновладців, які спробують через деякий час таки внести законодавчі зміни до е-декларування, щоб у подальшому вберегти свої статки від додаткового публічного обговорення. Приводом може стати будь-який негативний сценарій: подейкують, що політтехнологами розробляються варіанти інсценованих пограбувань, головним винуватцем яких визнають якраз занадто публічний процес е-декларування.
Взагалі, вся історія із запровадженням е-декларування – це суцільний процес спротиву «еліт» протягом останніх 15 років. Так, ще на початку 2000-х були всі шанси запровадити відповідальність за відсутність чи неправдиві дані в деклараціях. Однак ним не скористалися. Наприклад, у законодавчій ініціативі зразка 2001 року авторства тоді ще нардепа Віктора Медведчука, можновладцям пропонувалося декларувати свої витрати й витрати членів своєї сім'ї. Як і в 2016 році, так і 15 років тому нардепи чинили серйозний спротив такому нововведенню, а бодай якогось зовнішньополітичного впливу західних партнерів на тодішню політичну еліту ще просто не існувало.
Хоча такий метод боротьби з корупцією, як декларування активів, прибутків і видатків чиновників, політиків і депутатів, їхніх близьких і родичів довів свою ефективність ще в 60-70-ті роки минулого століття. Сьогодні контроль за видатками працює в Канаді, Латвії, Сінгапурі тощо. Саме остання країна є яскравим прикладом того, як за допомогою, зокрема, контролю за видатками серйозно обмежили корупцію. Інноваційність такого методу як контроль за видатками полягає в тому, що антикорупційні органи отримують юридичні документи за підписом самого декларанта, а потім на підставі цієї «явки з повинною» перевіряють, чи чиновник законно заробив свої капітали, чи отримав у вигляді хабарів.
Декларують всі
Та найбільшим викликом для всього суспільства може стати запровадження обов’язкового електронного декларування статків для всіх громадян. Про ймовірність такого кроку повідомив заступник глави АП Дмитро Шимків. «Впровадження в майбутньому «нульової» декларації для всіх громадян України є важливою частиною реформи», – заявив чиновник у контексті ажіотажу з приводу е-декларування.
Фіскальні органи не зможуть відстежувати доходи без «нульової» декларації – експертПолітолог проаналізував ситуацію з е-декларуванням та пояснив, чому абсолютно для всіх громадян доведеться запровадити нульову декларацію.
Поки, за попередніми даними відкритих опитувань, готовність до такого кроку з боку суспільства висловлюють близько 20% респондентів. Решта – не довіряють системі й самі не готові відкривати інформацію про свої статки. Тому є всі підстави вважати, що наслідки е-декларування чиновників будуть не такими відчутними, як хотілося б.
Скоріше найбільші невдоволення громадян викликане не самими фактами надприбутків та шалених статків, а занадто хижацьким способом споживання набутих ресурсів у контексті подій, які відбулися в державі за останні 2 роки. В країні, яка вже 2 роки потопає в економічній кризі, веде «гібридну» війну та платить тисячами життів своїх співгромадян, поки незначна частина владної верхівки, маючи безперешкодний доступ до всіх можливих ресурсів, так і не спромоглася виконати взяті на себе зобов’язання. І, схоже, не збирається змінювати життя на краще.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»