Національна безпека сторінка 10

США в межах самооборони завдали ударів по іранських ракетних пускових майданчиках і катерах у районі Ормузької протоки попри режим припинення вогню та триваючі переговори.

МЗС України заявило, що загальний рівень безпекових загроз з боку росії для Києва та інших міст України залишається таким же, як і у попередні роки та місяці.

Російська армія завдала комбінованого удару по Одесі. Внаслідок обстрілу міста постраждали троє людей, також відомо про одного загиблого.

Російські військові у понеділок ввечері, 25 травня, завдали вже третього удару по Краматорську. Під обстрілом опинився центр міста, внаслідок чого вже відомо про 12 поранених.

Нафтопереробний завод у російському місті Сизрань зупинив роботу після удару дронів кілька днів тому.

У НАВС запровадили використання VR-технологій у підготовці майбутніх слідчих, криміналістів та співробітників поліції.

Російський диктатор володимир путін підписав закон, який дає йому право використовувати армію для захисту громадян росії за кордоном.

Правоохоронці затримали 18-річного мешканця Черкащини, підозрюваного у коригуванні ударів по Києву під час масованої атаки 24 травня.

Нові погрози росії вдарити по Києву є спробою виправдати подальший терор щодо цивільного населення, заявили в ЦПД.

Кількість постраждалих внаслідок російського удару по Дергачах Харківської області збільшилась до 23 осіб.

Українська компанія Fire Point разом із міжнародними партнерами працює над створенням нової системи протиповітряної оборони Freya.

Найімовірніше, рф вже розпочала серійне виробництво балістичних ракет середньої дальності Орєшнік, яких станом на кінець травня може мати не більше 3-4 одиниць.

У перші місяці війни Білорусь стала плацдармом російського наступу, а у 2023–2024 роках – важливим тилом армії рф. Останні ж два роки Мінськ став частиною ядерного шантажу рф. Хронологія залучення Білорусі у повномасштабне вторгнення рф – на інфографіці.

Удар Орєшніком по Білій Церкві за своїми наслідками можна порівняти з атакою 36 шахедів з посиленою бойовою частиною.

Україна вперше змогла законтрактувати рекордну кількість далекобійних артилерійських 155-мм пострілів та заощадити понад 15 відсотків початкової вартості за контрактами.

У Києві кількість постраждалих унаслідок масованої атаки рф у неділю, 24 травня, зросла до 91 особи.

Після нових атак по Києву стало очевидно: підземний паркінг чи підвал не завжди рятують. Україні потрібна сучасна система цивільного захисту – з аудитом укриттів, новими стандартами, фінським досвідом і безпечними просторами для громад.

Війська рф вранці 25 травня завдали авіаудару по Краматорську та селищу Ясногірка Донецької області. Внаслідок атаки є жертви та постраждалі.

Кількість постраждалих у Павлограді внаслідок російської атаки зросла до десяти. Четверо людей госпіталізовані, троє перебувають у тяжкому стані.

Російські окупаційні війська завдали ракетного удару по місту Дергачі Харківського району, внаслідок чого загинули дві людини та ще 19 постраждали.

Українські фахівці навчились придушувати частку ракет та шахедів рф системою РЕБ нового покоління Lima. Завдяки її роботі, тисячі цілей не досягають міст та губляться у полях.

Росія атакувала Дніпропетровщину 25 травня. Окупанти поцілили по багатоповерховій забудові міста Павлоград. Здійнялась сильна пожежа, постраждали щонайменше вже 5 людей, серед яких дитина.

ГУР оприлюднило технічні дані нового російського реактивного БпЛА «Герань-4», який рф почала застосовувати у 2026 році.

Армія рф завдала масованого удару по Києву вночі 24 травня. Внаслідок атаки окупантів на ранок 25 травня понад 20 жителів столиці отримують стаціонарну допомогу у міських закладах охорони здоров’я.

У ніч на 25 травня російські війська атакували Україну 262 ударними безпілотниками різних типів. Сили протиповітряної оборони знешкодили 246 ворожих цілей.

У Києві після масованої російської атаки кількість постраждалих зросла до 87 осіб, серед них троє дітей. Рятувальні роботи тривають на 49 локаціях столиці.

Британія, Франція та ще кілька країн НАТО заблокували ініціативу генсека Альянсу Марка Рютте щодо виділення 0,25% ВВП на військову допомогу Україні. Пропозицію планували винести на саміт НАТО, однак вона не отримала одностайної підтримки.