Від Гелетея до Федорова: як голосувала Рада за призначення міністрів оборони

У розпал повномасштабного вторгнення посада міністра оборони в Україні опинилася вакантною. Михайло Федоров, якого звільнили з посади очільника Міноборони, ймовірно, залишиться у команді президента, однак на якій посаді – поки невідомо. Нову кандидатуру на керівника оборонного відомства Володимир Зеленський поки не вносив. Призначення Федорова міністром оборони, на підтримку якого сьогодні вийшли українці у різних містах, свого часу схвалили 277 народних депутатів, проти – не було жодного. Чи отримає це крісло Федоров вдруге – поки невідомо. «Слово і діло» пропонує згадати, як український парламент голосував за призначення міністрами оборони Валерія Гелетея, Степана Полторака, Андрія Загороднюка, Андрія Тарана, Олексія Рєзнікова, Рустема Умєрова, Дениса Шмигаля та Михайла Федорова. Деталі – на інфографіці.

Міністри оборони за каденції президента Порошенка

Валерій Гелетей

Генерал-полковник Гелетей працював міністром оборони України у 2014 році – з 3 липня по 14 жовтня. Саме у цей період розпочався етап активних бойових дій на сході України на тлі агресії рф, під керівництвом верховного головнокомандувача президента Петра Порошенка. Призначення Гелетея міністром оборони 3 липня підтримали 260 народних депутатів, проти був – 1, не голосували – 103. Серед тих, хто голосував за, голоси розділились так:

• «Батьківщина» – 68 із 86
• позафракційні – 48 із 72
• УДАР 38 із 41
• «Свобода» – 34 із 35
• «Економічний розвиток» 32 із 39
• «Європейська Україна» – 31 із 35
• «Партія регіонів» 5 із 81
• «За мир та стабільність» – 4 із 32

Проти проголосував один нардеп від «регіоналів».

Степан Полторак

Степан Полторак очолював оборонне відомство з 14 жовтня 2014 року по серпень 2019 року та був двічі перепризначений на своїй посаді. У жовтні 2014-го кандидатуру Полторака підтримали 245 депутатів, проти був 1 (позафракційний), утримався – 1, не голосували – 44.

Серед тих, хто віддав голоси «за», найбільше було депутатів з «Батьківщини» (61 із 86), УДАРу 39 із 41), «Економічного розвитку» (35 із 41) та від «Свободи» – 35 із 35. Перше перепризначення Полторака відбулося 2 грудня 2014 року. Тоді «за» зібрали 347 голосів, проти – 0, не голосували – 33. Найбільшу підтримку виразив БПП, Народний фронт та Самопоміч. Друге перепризначення Полторака відбулося у квітні 206 року, однак тоді голосування було відразу за увесь склад уряду, окремо за призначення міністра оборони не голосували.

Міністри оборони за каденції президента Зеленського

Андрій Загороднюк

Загороднюк обіймав посаду міністра оборони України з 29 серпня 2019 року по 4 березня 2020 року. Його призначення підтримали 314 народних обранців, проти висловилися 25 представників Євросолідарності, утрималися – 14, 52 – не голосували. Найбільшу підтримку Загороднюк отримав від монобільшості – Слуги народу (248 із 252). Фракції «Батьківщина», «За майбутнє» та позафракційні – приблизно однакова кількість голосів (22, 21, 23 відповідно).

Андрій Таран

Андрій Таран був міністром оборони України з 4 березня 2020 року по 3 листопада 2021 року. За його призначення віддали голоси 285 депутатів, проти було 58 (34 – ОПЗЖ, 23 – Євросолідарність, 1 – Слуга народу). Утрималися 23 депутати, не голосували 20. Від Слуги народу надійшло 239 голосів «за», «За майбутнє» та «Довіра» – по 17, ще 12 – позафракційні.

Олексій Резніков

Олексій Резніков працював міністром оборони з 4 листопада 2021 року до 5 вересня 2023 року. Саме з ним Україна зустріла повномасштабне вторгнення рф, головнокомандувачем був і залишається нині президент Володимир Зеленський. Призначення Резнікова свого часу підтримали 273 депутати, проти не було жодного. Утрималися – 74. Слуга народу надала 228 голосів, «Довіра» – 19, «За майбутнє» – 16, позафракційні – 10.

Рустем Умєров

Рустем Умєров працював міністром оборони з 6 вересня 2023 року по 17 липня 2025 року. Його призначення свого часу підтримала найбільша кількість депутатів (у порівнянні з його попередниками та наступниками) – 338. Проти не було жодного, утримався – 1. Голосування по фракціях було таким:

• Слуга народу – 218
• Платформа за життя та мир (колишня ОПЗЖ) – 20
• «Голос» – 18
• ЄС – 16
• Позафракційні – 16
• «Батьківщина» – 15
• «Довіра» – 15
• «Відновлення» – 11
• «За майбутнє» – 9

Денис Шмигаль

Денис Шмигаль після очільника уряду працював на посаді міністра оборони України з 17 липня 2025 року по 13 січня 2026 року. Його кандидатуру на посаду міністра свого часу підтримали 267 парламентарів. Проти було 3, утрималися – 10, не голосували 25. Слуга народу віддала 200 схвальних голосів із 231 наявного, «Довіра» – 15, «Батьківщина» і Платформа за життя та мир – 11, «За майбутнє» і позафракційні – 10. Група «Відновлення» – 9, «Голос» – 1.

Михайло Федоров

Михайло Федоров обійняв посаду міністра оборони України 14 січня 2026 року. Однак цього тижня уряд Юлії Свириденко пішов у відставку, з 14 липня Федоров виконує обов’язки міністра оборони. У січні кандидатуру Федорова на посаду очільника Міноборони підтримали 277 нардепів. Проти – жодного. Утрималися – 9, не голосували – 32. Від Слуги народу Федоров отримав 171 голос «за» із 229 наявних, Євросолідарність – 17 з 26. Ще по 17 голосів – від «Довіри» та Платформи за життя та мир. «Відновлення» і позафракційні – по 14, «Голос» – 13, «За майбутнє» – 12. «Батьківщина» – 2 голоси із 25.

Нагадаємо, за підрахунками аналітиків «Слово і діло», Михайло Федоров на посаді міністра оборони дав 32 обіцянки. З них він виконав більше, ніж провалив. Детальніше – на нашій інфографіці.

Раніше ми розповідали, чим займаються колишні міністри оборони України.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.