Фігуранти справ із багатомільйонними збитками: кого екстрадували за час великої війни

Читати російською

До України екстрадували нардепа VIII скликання Руслана Демчака, якого звинувачують у пособництві маніпуляціям на фондовому ринку та легалізації 19,8 мільйона гривень, отриманих злочинним шляхом. ВАКС заочно арештував Демчака ще 4 липня 2024 року, а у січні 2026 року його затримали в Німеччині. Процес екстрадиції зайняв пів року – і тепер екснардеп постане перед українським судом. Руслан Демчак – один із найбільш статусних підсудних, переданих Україні іноземними правоохоронцями з 2022 року. Про інші резонансні екстрадиції підозрюваних у фінансових і корупційних злочинах – дивіться на інфографіці від «Слово і діло».

У 2025 році до України екстрадували 104 підозрюваних. Найбільш резонансні випадки екстрадиції фігурантів справ про корупцію та фінансові злочини – на інфографіці від Слово і діло.
Екстрадовані фігуранти справ із багатомільйонними збиткамиСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Підозрювані у шахрайстві з постачанням дронів для ЗСУ

Фейкові збори на дрони або іншу допомогу для ЗСУ стали одним із найпоширеніших злочинів під час повномасштабної війни. Користуючись довірою цивільних та військових, організатори схем збирають кошти на БпЛА, автомобілі, тепловізори тощо, після чого безслідно зникають – часто за кордон. У 2025 році Україна домоглася екстрадиції організаторів двох особливо масштабних схем:

  • 23 липня 2025 року: з Об’єднаних Арабських Еміратів доставили організаторку схеми, яка у червні–жовтні 2023 року разом зі спільниками заволоділа грошима громадян і благодійників на суму понад 50 мільйонів гривень. Слідство встановило 108 постраждалих;
  • 3 листопада 2025 року: з Вірменії етапували організатора схеми, який зі спільниками діяв через фіктивні інтернет-магазини та сторінки в соцмережах. Вони пропонували товари за цінами, нижчими за ринкові – а після отримання передоплати розривали зв’язок. Так вони привласнили понад 20 мільйонів гривень.

Підозрювані у незаконному заволодінні землею та нерухомістю

За час війни правоохоронці домоглися екстрадиції до України низки підозрюваних у незаконному заволодінні землею та нерухомістю, чиї справи вели САП і НАБУ. Серед них особливо резонансними стали ці випадки:

  • 25 вересня 2024 року: з Польщі екстрадували Олександра Радька, колишнього директора приватної компанії «Вест Прайт». Він є підозрюваним у справі щодо заволодіння 14 будівлями держпідприємства «Національна кінематика України» вартістю майже 42 мільйони гривень;
  • 21 травня 2025 року: з Німеччини доправлено Людмилу Приходько, ексначальницю Держгеокадастру в Київській області. У 2024 році ВАКС дозволив заочне слідство у її справі. Приходько підозрюється у заволодінні ділянками площею 1200 гектарів під Києвом вартістю понад 1,8 мільярда гривень;
  • 15 вересня 2025 року: з Німеччини екстрадовано оцінювачку земельних ділянок у Закарпатській області. Вона разом із головою районної ради брала участь у продажу комунальної ділянки за заниженою вартістю, чим завдала збитків державі на 81,7 мільйона гривень.

Підозрювані у завданні збитків держпідприємствам

Завдання збитків держпідприємствам залишається ключовим форматом корупційної діяльності. Основним інструментом при цьому є махінації із закупівлями: завищені ціни, непрозорі тендери, невиконання зобов’язань. Нижче наведені приклади резонансних осіб, екстрадованих за підозрою в участі у подібних схемах:

  • 22 листопада 2022 року: САП домоглася екстрадиції з Німеччини директорки приватної компанії. Вона брала участь у схемі, яка завдала «Держінформ’юсту» збитків на 6,5 мільйона доларів під час закупівлі програмного забезпечення;
  • 13 березня 2023 року: Литва екстрадувала Петра Вовчука. САП і НАБУ підозрювали ексголову АТ «ДПЗКУ» у причетності до завдання понад 60 мільйонів доларів збитків;
  • 3 березня 2025 року: з Німеччини екстрадували Олега Волошинова, екзаступника начальника ГУ Державної податкової служби у Полтавській області. Його підозрюють у заниженні податкових зобов’язань на 1,3 мільйона гривень;
  • 4 листопада 2025 року: з Німеччини привезли Дмитра Нестерука, директора приватної компанії. САП і НАБУ підозрюють його у причетності до розкрадання близько 100 мільйонів гривень на будівництві ядерного сховища «Енергоатому» в Чорнобильській зоні.

Інші резонансні екстрадиції під час повномасштабного вторгнення

Щороку кількість прийнятих з-за кордону правопорушників зростає. У 2022 році до України екстрадували лише 16 обвинувачених, у 2023-му – 22, у 2024-му – вже 48 підозрюваних, а у 2025-му – аж 104 правопорушники. Серед інших резонансних екстрадицій упродовж повномасштабного вторгнення можна згадати:

  • екстрадиція Вадима Ханенка зі Словаччини у серпні 2023 року (спроба заволодіти близько 5 мільйонами гривень «Укрзалізниці»);
  • передача директорки приватної компанії з Болгарії у січні 2025 року (привласнення 94,8 мільйона гривень на купівлі трансформаторів для «Укрзалізниці»);
  • доправлення забудовника Анатолія Войцеховського з Іспанії у березні 2025 року (підроблення документів, незаконна забудова);
  • екстрадиція Ігоря Трушенка з Німеччини у квітні 2026 року (змова з метою придбання зерна за заниженою вартістю, що завдало збитків на 13,4 мільйона гривень);
  • етапування з Італії у липні 2026 року колишнього керівника фінансового департаменту приватного підприємства М. Кириченка, якого підозрюють у завданні збитків власним акціонерам на понад 900 тисяч доларів.

Нагадаємо, влада Німеччини розглядає екстрадицію підозрюваного у вбивстві юриста і політика Андрія Портнова. 25 лютого 2026 року його затримали у місті Кельні під час спільної операції іспанських та німецьких правоохоронців.

Тим часом у Німеччині висунули обвинувачення українцю, якого підозрюють у підриві «Північного потоку». Наприкінці 2025 року його екстрадували до Німеччини з Італії.

Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці, скільки підозр в організації незаконного перетину державного кордону вручали в Україні за час повномасштабної війни.

Також ми розповідали, яких депутатів, міністрів, мерів та інших урядовців запідозрили у держзраді після 24 лютого 2022 року. У списку фігурує 16 нардепів, троє керівників обласних центрів та 5 ексміністрів часів Януковича. Детальніше – на інфографіці.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: