На які удари чекати столичному бюджету?

Читать на русском

Цьогорічний бюджет Києва ухвалювався в екстреному порядку і в умовах напруженої політичної обстановки. Регіонал Володимир Макеєнко, який підхопив керування Києвом у буремні часи протистояння на Майдані та після скандального звільнення з посади екс-голови КМДА Олександра Попова, ухвалював бюджет аж у лютому, тобто через місяць з початку року. Попри складну соціально-політичну обстановку в місті, бюджет вийшов напрочуд гарним. Принаймні, на папері.

Бюджет Києва-2014

Мова йде про те, що вперше за останні роки бюджет було заплановано бездефіцитним. У попередні роки в столичному кошторисі стабільно виникав значний дефіцит. У середньому Київ виконував свій бюджет лише на 80%.

Читайте також: Київський бюджет: наступаючи на старі граблі

«Невиконання бюджету розпочалося з 2006 року, коли до влади в місті вперше прийшов Леонід Черновецький. Жодного разу Київрада, окрім одного року, не виконала бюджет більше ніж на 85%», – згадує директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко. На думку Сергієнка, столичний бюджет спеціально формувався з дисбалансом між доходами і видатками для того, щоб далі керувати містом у ручному режимі.

Так, політики та експерти постійно згадують горезвісний Бюджетний кодекс 2010 року, який затвердив вилучення 50% доходів від податку на прибутки фізичних осіб зі столичного до державного бюджету. За словами експертів, внаслідок подібної політики столичне керівництво потрапляє в повну залежність від влади центральної та її трансфертів. Такої думки, зокрема, дотримується й екс-мер Києва Олександр Омельченко, який наполягає на негайному скасуванні принципової для столиці поправки. «Необхідно підготувати поправки до закону про місто Київ, проголосувати їх у Верховній Раді, внести зміни і формувати бюджет на друге півріччя цього року, а тим паче на 2015 рік, з урахуванням цих поправок. Це 7-8 млрд грн щорічно», – наголошує Омельченко.

Сьогодні можна робити перші висновки про виконання бюджету 2014 року. Згідно з офіційними звітами КМДА, за 6 місяців місто заробило 7,12 млрд грн доходів разом із дотаціями та субвенціями. Таким чином, заплановані прибутки бюджету в першому півріччі виконали лише на 91,2%. Тим часом витрати міста за той самий період перевищили доходи на 40 млн грн і склали 7,16 млрд грн.

* згідно з офіційними даними КМДА

Низькі прибутки міста цього року прокоментував Олександр Омельченко. «На мій погляд, сьогодні Київ знаходиться у глибокій фінансовій ямі. Півріччя закінчується, а в бюджеті Києва з'явилася «діра» розміром у 3 млрд грн. Чим треба займатися новій владі в подібних умовах? Невже час портфелі ділити чи замки ламати? Чи, можливо, час сформувати новий бюджет на друге півріччя? – ставить собі риторичні запитання колишній міський голова і додає: В червні, липні та серпні на оздоровлення дітей у бюджеті грошей нема. Значні кошти потрібні також для підготовки до зими».

Читайте також: «Чорні діри» Києва: за що живе столиця

Аналітики фундації «Відкрите суспільство» критикували нинішній бюджет ще в день його ухвалення. За їхніми словами, статисти КМДА завищили доходи міста штучно. В цілому дохідну частину бюджету, на думку аналітиків Фундації, завищено на 3,5 млрд грн. Нинішні керманичі міста зізнаються, що «діра» в 3,5 млрд грн в цьогорічному бюджеті сформувалася вже в першому півріччі. «Наша команда почала працювати і прийняла місто в досить складному стані. На сьогоднішній момент 3,5 млрд вже є «діра» в бюджеті міста», – бідкається голова бюджетної комісії Київради, член партії «УДАР»  Андрій Странніков.

Аби наглядно продемонструвати, як з'являються бюджетні «діри» у столиці, проаналізуємо доходи міста від податку на прибутки фізичних осіб (ПДФО). Так, минулого року Київ зібрав 7,56 млрд грн ПДФО, а в бюджеті 2014 року цей показник становить вже 9,07 млрд грн. Разом з тим за останній рік населення Києва більше не стало, відповідно й податків платити більше ніхто не буде, але у витратах міста ці гроші вже прописані. За першу половину року плани доходів міста від збору ПДФО виконані лише на 91,5%.

Андрій Странніков вказує й на інші фінансові проблеми міста. За його словами, державний бюджет недоотримав 7 млрд грн від Луганської і Донецької областей тільки за останній місяць. «Безумовно, коли це розкидається по всій Україні, то частка потрапляє на недофінансування деяких державних програм і в місті Києві», – пояснює політик. Тому столичні чиновники, за словами депутата, змушені максимально оптимізувати витрати. За такою оптимізацією витрат сьогодні слід розуміти, в першу чергу, їх скорочення.

Людський фактор: гріхи старої влади

Як відомо, головним завданням комісій Київради є контроль за виконанням її рішень. По суті, жодне рішення, що виноситься на сесію, не може оминути розгляду на комісії. Крім того, ці органи наділені повноваженнями викликати до себе «на килим» чиновників КМДА та вимагати від них звітів про виконання тих чи інших рішень.

Потрапляння депутатів тієї чи іншої політичної сили до ключових комісій міської ради є запорукою того, що виконавча влада зможе без проблем «проштовхувати» потрібні для неї рішення. Тож не дивно, що саме бюджетна комісія Київради, в руках якої перебувають такі важелі як регулювання доходів, видатків, контроль за виконанням бюджету, встановлення місцевих податків та зборів завжди була найбільш ласим шматочком для усіх політичних сил.

«Космічних» масштабів зловживання в бюджетній комісії сягнуло за часів роботи «молодої команди» Леоніда Черновецького. Про те, що лобіювання бізнес-інтересів у команді мера було поставлене «на конвеєр», свідчить хоча б той факт, що Київрада офіційно ухвалила рішення про стягнення плати за зустріч із міським головою та його заступниками.

Серед інших сумнівних рішень, якими запам'яталась бюджетна комісія Київради часів Черновецького – плата за в'їзд на територію кладовищ, платні послуг ЖКГ, диференціація тарифів, плата за видачу дозволів при оформленні землевідведень та платний в'їзд до міста для транзитних автомобілів.

Між тим, «під шумок» резонансних рішень у кулуарах Київради та КМДА вирішувалися й менш невинні питання. Так, за даними ЗМІ, проти команди колишьного мера відкрили понад 4 десятки кримінальних справ. До слова, головним фігурантом цих проваджень називають не самого мера, а його колишнього зятя В'ячеслава Супруненка, на рахунку якого – відчуження акцій таких стратегічних підприємств як «Київміськбуд», «Київенерго», «Київхліб» та «Київмлин».

У численних махінаціях звинувачують і екс-секретаря Київради Галину Герегу, яка де-факто очолила міську раду після відставки Леоніда Черновецького. За даними фундації «Відкрите суспільство», за два роки її головування в Київраді громада міста втратила понад 370 мільйонів гривень. Саме в таку суму експерти оцінили відведення земельних ділянок під ТЦ «Епіцентр».

Аби попередити потрапляння старої команди до нового складу Київради напередодні місцевих виборів 25 травня, громадською організацією «Інститут міста» був складений люстраційний список депутатів Київради минулих скликань.

Читайте також: Вибори до Київради: бачили очі, що руки брали

На думку експертів, народну довіру втратили 96 зі 120 депутатів міської ради столиці попереднього скликання. Зокрема, до списку увійшли люди, що належали до більшості Леоніда Черновецького або зрадили свою фракцію. Загалом дорогу до Київради мали забути всі депутати, крім 13 членів блоку Кличка, 9 бютівців та 2 «катеринчуківці». Незважаючи на це, за командою новообраного мера продовжує тягнутися шлейф зв'язків із колишніми столичними чиновниками.

Ударне будівництво чи будівельний нокаут?

«Слову і Ділу», як і всім киянам, щиро хочеться вірити, що нова команда працюватиме чесно і прозоро. Однак у кулуарах не припиняються розмови про те, що за широкою спиною новообраного мера Віталія Кличка сховалося чимало цікавих особистостей.

Перше, що впадає в око при детальному вивченні складу бюджетної комісії – засилля людей, чиє минуле (а подекуди й досі чинний бізнес) пов'язують із великими будівельними фірмами.

Опозиційний депутат Ігор Луценко в коментарі «Слову і Ділу» розповів, що в Київраді справді існує неформальна «забудовницька група», що складається з представників різних фракцій, які тримаються разом. Чимало з цих людей належать до команди Кличка або ж співпрацюють із нею. «Забудовницьке лобі Кличка прийшло в Київраду, щоб блокувати ініціативи активістів з відновлення законності», – впевнений Луценко.

Список осіб, чиї імена так чи інакше пов'язують із будівельним бізнесом у бюджетній комісії Київської міської ради, варто почати з заступника її голови Вадима Столара. Він хоч і був обраний до Київради як самовисуванець, вочевидь є представником союзного «УДАРу» оточення Петра Порошенка (принаймні про це свідчать його агітаційні матеріали).

Самого Столара можна без перебільшення назвати людиною, яка на будівельному бізнесі собаку з'їла. І в цьому аспекті діяльності політика є чимало темних місць. Окрім приписуваної засобами масової інформації причетності депутата до афери «Еліта-Центр», яку сам депутат вперто заперечує, доведеною є його участь у скандальному будівництві на вулиці Богдана Хмельницького, 7, що ледь не коштувало місту обвалом станції метро «Театральна».

Читайте також: Столар – заступник голови бюджетної комісії Київради (досьє «Слова і Діла»)

Тепер на місці недобудованого бізнес-центру, який Столар планував звести разом із одіозним бізнесменом Вагіфом Алієвим, стоїть музей історії Києва. Землю під нього підприємці змушені були передати муніципалітету після тривалої судової тяганини. До речі, Столару вже належить 50% акцій іншого бізнес-центру – 101 Tower, висотки на Льва Толстого, 57.

Інша визначна особистість, на чиї більш ніж явні зв'язки із забудовницьким бізнесом вказують медіа – «ударівець» Віктор Білич. Депутат Київради чотирьох (!) скликань Білич, за інформацією Еспресо.tv, є молодшим партнером Миколи Толмачова в девелоперсько-будівельній копанії ТММ. Підприємство було задіяне в реконструкції Бесарабської площі, зведенні ТЦ «Мандарин Плаза», житлових комплексів «Сонячна брама» та «Тріумф».

Читайте також: Бюджетна комісія Київради: Віктор Білич забудовник з часів Омельченка

Не чужий у будівельному ділі столиці й Сергій Котвицький – представник «УДАРу», що, за даними громадського проекту «Мій Київ», з 2010 року очолює «Український інвестиційний альянс», основний напрям діяльності якого – реалізація проектів на столичному ринку нерухомості.

До тісної групи ударних забудовників приєднався представник Радикальної партії Олега Ляшка Олександр Вовченко. Відомий столичний бізнесмен, директор «Ітон Груп» та колишній керівник «Житлобудінвесту» посів у Київраді крісло заступника голови із загальних питань. На рахунку очолюваних Вовченком підприємств – не одне велике будівництво, однак предметом особливої гордості сам депутат вважає зведення елітного житлового комплексу «Звіринецький». Останнє, втім, викликало невдоволення киян, оскільки, за даними «Форуму порятунку Києва», земля та дозвіл на будівництво ЖК були видані з порушеннями закону.

Читайте також: У крісло замголови бюджетної комісії Київради посадили забудовника Вовченка

Загроза потужного будівельного лобі, що нависла над Київрадою та бюджетною комісією зокрема, певно, стане викликом номер один для нечисленної депутатської опозиції. «Щоб «УДАР» не перетворився на чергову Партію регіонів у Київраді, там має бути сильна опозиція, здатна здійснювати контроль, боротися за інтереси киян», – впевнений Василь Гацько, голова «Демократичного Альянсу» та член бюджетної комісії.

Нема на кого сподіватися

Як саме боротися за інтереси киян? Вочевидь, у опозиції єдиної конструктивної позиції з цього приводу немає. Найперше, що потрібно робити – здіймати галас, вважає журналіст і депутат Ігор Луценко: «Це активне залучення представників київської територіальної громади до роботи органів Київської міськради, зокрема, постійних та тимчасових комісій, робочих груп і так далі. Щоб це була повна відкритість, тоді забудовникам набагато важче лобіювати свої інтереси».

Лобіювати свої інтереси звикли не лише забудовники, а й представники іншої прибуткової галузі – торгівлі. Тут тобі й Володимир Гончаров – депутат, що не приховує свого зв'язку з бізнесом сім'ї колишнього секретаря Київради Галини Гереги, і постачальник спорттоварів Вадим Пишняк, і колишній заступник голови Солом'янської райдержаміністрації Максим Шкуро, який, за інформацією медіа, свого часу вивів рідний район у лідери за масштабами встановлення МАФів. Сюди ж «Слово і Діло» віднесло молодого й перспективного секретаря бюджетної комісії, «ударівця» Георгія Ясинського.

Читайте також: «УДАР» делегував до бюджетної комісії Київради самих бізнесменів

Тінь торгівельного лобі падає й на колишьного голову КМДА, депутата п'яти скликань Київради Володимира Бондаренка, який після виборів подався до бюджетної комісії. Своє рішення працювати саме в ній Бондаренко пояснює просто: «Мене особисто хвилює бюджетна комісія. Тому що той бюджет, який був ухвалений минулого року, є абсолютно вбивчим для міста», – заявив Бондаренко. Однак, за інформацією ЗМІ, екс-голова міськадміністрації разом із родиною є власником цілої низки підприємств. Показово, що значна частина з них зосереджена у Святошинському районі, котрий свого часу очолював Бондаренко.

Засилля людей, основним джерелом прибутку яких є зовсім не політична діяльність, ставить перед киянами риторичне запитання: як не перетворити ключову комісію Київради на центр обертання приватних бізнес-інтересів? Політолог Артем Біденко вважає, що єдиним стримувальним фактором може стати громадськість.

Експерт упевнений, що саме під тиском громадського контролю можна звернути з накатаної стежки, якою ходили чиновники попередньої влади. «Потрібно не людей міняти або забороняти, потрібно систему міняти. Тобто, якщо система буде змінена, то зможе працювати і Странніков, і інші. Якщо система залишиться тією самою, то кого б ми туди не привели, рано чи пізно цією людиною будуть маніпулювати або сам він буде корупціонером», – вважає Біденко. До боротьби за чесний розподіл бюджету, на його думку, мають долучитися Антикорупційне бюро та Люстраційний комітет.

Щоправда, низька ефективність роботи першого та відсутність законодавчо закріплених повноважень другого дають серйозні підстави сумніватися в тому, що кияни насправді мають реальні важелі впливу на своїх обранців. Тож залишається лише сподіватися, що намети, які стоять під вікнами робочих кабінетів столичних депутатів та обдерті стіни Київради допоможуть столичним політикам зробити висновки з помилок своїх попередників.

Ілона Македон, Аліна Костюченко, «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...