Україна, на жаль, значно відстає від інших країн в плані впровадження інновацій. Якщо в розвинених країнах вільний Wi-Fi, електронні черги та документи – звична частина життя, то для українців – радше виняток із правил. І якщо столиця ще більш-менш іде в ногу з часом, то в регіонах справа йде значно гірше. «Слово і Діло» аналізує, як українські мери обіцяють впровадити нові технології в інфраструктуру міст.
Найелементарніше, чого не вистачає на вулицях українських міст, – це відеокамери. Те, що вже багато років успішно працює в західних мегаполісах, із перемінним успіхом намагаються впровадити в Україні. Наприклад, ще в 2016 році столичний мер Віталій Кличко пообіцяв встановити централізоване відеоспостереження в Києві (близько 1 тисячі 815 камер). За його словами, нова система зможе навіть розпізнавати обличчя можливих правопорушників. Як повідомили наприкінці 2016 року в КМДА, загалом було встановлено 14 систем відеоспостереження, але технічної можливості для збереження записів систем немає. Таким чином, відеоспостереження повноцінно не запрацювало.
Однак наступного року Кличко серйозно взявся за виконання цієї обіцянки: в 2017 році було встановлено 4 тисячі інтелектуальних камер, а ще 2 тисячі мер пообіцяв. «У Києві вже встановлені 4 тисячі інтелектуальних відеокамер: на мостах, у метрополітені, ключових місцях скупчення людей, на об'єктах соціальної інфраструктури, в школах і дитсадках. До кінця року з'являться ще майже 2 тисячі інтелектуальних камер», – запевняв Кличко. Наразі «Слово і Діло» очікує відповіді на запит щодо виконання цієї обіцянки.
Водночас у Дніпрі минулого року вже встановили 350 відеокамер на головних вулицях і виїздах із міста, як і обіцяв мер Борис Філатов.
У деяких інших містах України процес встановлення відеоспостереження на вулицях все ще йде. Мер Львова Андрій Садовий обіцяв до 2020 року запровадити таку систему в усіх громадських місцях і встановити 1,5 тисячі камер. Станом на 26 вересня 2017 року 133 вже запрацювали.
Мер Житомира Сергій Сухомлин у своїй передвиборчій програмі обіцяв створити розгалужену мережу громадського відеоспостереження. Наприкінці грудня минулого року в місті була встановленоа 191 камера (72 – на вулицях і площах, 20 – в установах охорони здоров'я, 70 – у школах, 13 – на зупинках, 16 – на суб'єктах господарювання та ОСББ). У Кропивницькому планують встановити відеоспостереження в громадському транспорті для контролю маршруту руху.
До 2019 року в Чернігові в місцях масового скупчення людей буде встановлено близько 250 камер. Принаймні так обіцяв міський голова Владислав Атрошенко. Крім того, Атрошенко пообіцяв запровадити систему «Розумне місто».
А в Рівному йде процес облаштування «розумних» зупинок для громадського транспорту. У 2016 році міський голова Володимир Хомко заявив, що загалом їх буде встановлено 10. «Розумна» зупинка буде обладнана електронним розкладом транспорту, безкоштовним Wi-Fi, а також зарядкою для мобільних. Станом на 12 вересня 2017 року їх облаштування продовжувалося.
З появою Wi-Fi зон із вільним доступом до інтернету частково не склалося в Івано-Франківську. В 2016 році мер Руслан Марцінків заявив, що в місті з'являться 13 точок доступу. За фактом до кінця року з'явилося лише 10.
Намагаються в Україні також перевести паперовий документообіг в електронний вигляд. Мер Тернополя Сергій Надал у 2016 році повідомив про намір впровадити систему електронного документообігу, придбати комп'ютерну техніку та необхідне обладнання, щоб забезпечити електронний облік пацієнтів у лікувальних установах.
Схожу обіцянку давав Андрій Садовий у своїй програмі «Львів-2020»: «Запровадження електронного управління на всіх рівнях міських структур». Він також обіцяв ввести у всіх лікарнях і поліклініках міста електронну медичну картку.
В Ужгороді планують запровадити електронну видачу довідок у межах проекту «Кабінет ужгородця». «Комплекс послуг, який пропонується в «Кабінеті ужгородця», не є кінцевим, остаточним. Він буде доповнюватися з розширенням їх спектру, розвитком технологій. Наприклад, уже в червні плануємо поширити можливості «Кабінету ужгородця» й на медичні послуги для жителів міста, а згодом – впровадити так звану електронну видачу довідок. Тобто людині не потрібно буде йти до міської ради, чекати в черзі – можна буде зареєструватися в Кабінеті й отримати потрібну довідку», – розповідав мер Богдан Андріїв.
Нагадаємо, в центрі Києва із середи, 10 січня, запрацював безкоштовний Wi-Fi.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»