Президента у житті нашої країни багато, що тут казати. Це і властивість політичної системи, де саме президент керує головними важелями, хай і формально за допомогою парламенту, і специфіка військової ситуації, в якій об’єктивно зростає авторитарна складова влади, і особливість самого Зеленського, який побудував своє життя у світлі софітів.
Така інтенсивність присутності лідера протягом тривалого часу не може не викликати у певної частини громадян природного бажання відпочити від нього і змінити картинку, причому не тільки у тих, хто Зеленського на нюх не переносить з 2019 року, але й тих, хто бачить необхідність відпочити не тільки від лідера, але й йому самому після виснажливої війни. «Після» – ключове слово. Війна такої можливості не дає, але вона ж, ймовірно, і підсилює бажання побачити на чолі держави іншу фігуру, президента мирного часу, оскільки Зеленський активно асоціюється з військовим. Це гіпотеза, але на її підтвердження переконливо працюють дані свіжого дослідження КМІС.
Соціологи спробували розібратися, що стоїть за цифрами довіри/недовіри до президента, і склалася показова картинка.
Скільки обіцянок дав президент Зеленський від початку великої війни та скільки з них виконаноВолодимир Зеленський після початку вторгнення росії в Україну дав 378 нових обіцянок, з них виконав чверть. У процесі виконання – 261. Детальніше – у матеріалі Слово і діло.
За даними на кінець квітня, Володимиру Зеленському довіряють 58%, не довіряють – 36%. Ці цифри майже не змінюються з 2024 року, коливаючись у невеликому діапазоні. Виняток стався на початку 2025 року, коли Трамп грубо наїхав на Зеленського та Україну в його особі, тоді співвідношення довіри/недовіри склало 77%/22%: наших б’ють!
Повну довіру до президента висловлюють 25%, повну недовіру – 18%, решта довірливих/недовірливих перебувають у зоні застереження «не зовсім».
Далі найцікавіше: 28% хотіли б бачити Зеленського президентом і після війни. 16% за те, щоб він залишався в політиці на скромніших посадах. 30% воліли б, щоб він у мирний час зайнявся особистими справами або міжнародною та благодійною діяльністю. Ось, власне, і запит на післявоєнного президента та недвозначне послання Володимиру Зеленському, що приблизно половина нинішньої підтримки є умовною. Ні, довіра до нього, можливо, не зникне й потім, але довіряти йому після закінчення війни більшість воліла б в іншій, не президентській якості.
Українці назвали бажаний вік майбутнього лідера на період відбудови країни – соцопитуванняМайже кожен другий українець вважає, що оптимальний вік майбутнього президента країни 45–60 років.
Чи можна з такими показниками боротися за новий термін? Звичайно, можна. Все залежить, безперечно, від складу учасників перегонів на виборах, дата яких поки що невідома. У Зеленського є впевнене ядро у чверті населення, наростити до третини і трохи більше не складно, що напевно гарантує вихід у другий тур, але навіщо? Є високий ризик у фіналі не дотягнутися до перемоги, а це прикро, але ще більшою проблемою може виявитися саме перемога, коли в наступній каденції Зеленський остаточно набридне і розтратить неймовірно дорогий соціальний капітал лідера героїчної України. Плануючи своє майбутнє, він не може не брати до уваги ймовірність такого гіркого сценарію.
Окремий інтерес представляють виборці – противники Зеленського. Найзапекліші з них, а їх налічується 15% від загальної кількості опитаних українців, хотіли б кримінального переслідування президента після закінчення війни. Таких більшість серед тих, хто зовсім не довіряє президенту – 64%, але всього 15% серед тих, хто не довіряє із застереженнями. Характерно, що недовірливі, в ході окремого опитування групи з п’ятдесяти осіб, виявилися, в основному, нездатні вказати причини неприязні у відповідь на відкрите запитання (можна було назвати кілька причин).
Більшість українців не проти бачити жінку на посаді президента – соцопитуванняМайже 80 відсотків опитаних українців відповіли, що стать не має значення при виборі глави держави і вони не проти, щоб країною керувала жінка.
40% не довіряють, бо завжди не довіряли; їм загалом не подобається Зеленський, і все, без подробиць: нерефлексивне «не те». 32% не можуть пробачити президенту, що він не може закінчити війну. 28% незадоволені тим, що він не виконав передвиборчі обіцянки. Корупція не подобається 20%, але лише п’ята частина з тих, хто згадав про корупцію, згадали «справу Міндіча». Претензії до того, як проходить мобілізація, є лише у 10%. Вкотре варто зауважити, що бурі в політизованому інтернет-середовищі не відображають масових політичних уявлень.
Ще примітно, зазначають представники КМІС, що лише один із п’ятдесяти недовірливих сказав, що Зеленський тримається за владу, при цьому ніхто не нарікав на відсутність виборів. 46% з них, незважаючи на своє в цілому негативне ставлення до президента, вважають, що до кінця війни він має залишатися на своїй посаді. 42% хотіли б зміни лідера країни якомога швидше.
Незалежно від того, подобається комусь Володимир Зеленський чи ні, Україні доведеться пройти війну до кінця разом із ним. Не існує контрольної групи, яка б показала, як із цим непомірним тягарем впорався б інший лідер, тож з цього приводу можна лише фантазувати. Якщо фантазії допомагають комусь пережити ці важкі часи, то що ж.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»