Днями Україна отримала рідкісну можливість познайомитися з людиною, з якою багато хто пов'язує повоєнне майбутнє країни. Погодьтеся, немає нічого природнішого, ніж дізнатися більше про те, в кому бачать наступника Володимира Зеленського на президентській посаді. Матеріал Associated Press, який викликав хвилю уваги, так і називався: «Колишній глава армії, якого вважають головним суперником Зеленського, розповів AP про розкол між ними».
Головне, що дізналися читачі з цього матеріалу, що чинний посол у Великій Британії легко дозволяє собі критикувати главу держави, яку він представляє, мовляв, той погано підготувався до війни і своїм втручанням зірвав наступальну операцію на півдні, і виставляти себе фігурою, яка в найважчі моменти війни зазнавала залякування з боку СБУ. Все це йшло під уточнення, що зараз не час говорити про політику та вносити розкол серед українців. Як бачимо, заголовок в іноземному інформагентстві прямо відбив побажання пана посла.
Генеральський ефект: чому Валерій Залужний критикує Володимира ЗеленськогоВалерій Залужний заявив про нестачу ресурсів для контрнаступа 2023 року й звинуватив у цьому президента.
Ніяк не піддаючи сумніву право будь-якого громадянина критикувати дії/бездіяльність президента або наявність підстав для такої критики, не можна не відзначити, що тим самим пан посол, якщо доля таки занесе його в президентське крісло, опиниться в ситуації, коли призначені ним представники України за кордоном зможуть спиратися на створений ним же прецедент і, з зауваженням «нічого політичного», критикуватимуть президента Валерія Залужного перед іноземцями. Якщо генерал не усвідомлював, що робить, це однозначна професійна, та й просто інтелектуальна самодискваліфікація. Якщо це свідома самодискваліфікація, щоб знову «зазнати переслідування» і повернутися до Києва з Лондона, який набрид йому, як кажуть, у оновленому опозиційному ореолі, це означає, що він, м'яко кажучи, нещирий, коли запевняє, що про політику думатиме тільки після закінчення війни. Але для політиків нещирість не порок, еге ж? Навіть певна заявка на вихід до вищої ліги виходить.
Висловлюють припущення, що напередодні четвертої річниці з початку великої війни Валерій Залужний хотів випередити можливу критику під час неминучого обговорення дій ЗСУ під його командуванням. В результаті він тільки привернув до цього додаткову увагу, і, здається, не був радий отриманому ефекту: знайшлося чимало військових, яким було що сказати з цього приводу дуже неприємного. Залишимо право судити про суть питання тим, хто справді все це бачив на власні очі й продовжує тягнути на собі війну, а якщо й списався по ВЛК, то не заради переходу на дипломатичну службу, а тому, що здоров'я, трясця, закінчилося. Однак здатність генерала передбачати наслідки своїх кроків і в цьому випадку викликає запитання.
Що ж до дипломатичної служби... В результаті власними зусиллями приверненої до себе уваги Валерій Залужний продемонстрував Україні, що після двох років роботи у Лондоні він так і не вивчив англійську мову. Ніхто б, може, і не помітив його виступу в британському аналітичному центрі Chatham House, де він виступав уже не вперше, але тут же людина, яка кинула виклик Зеленському! Кинулися дивитись. З'ясувалося, що посол України у Великій Британії насилу читає написане англійською, робить доповідь українською, сесію запитань-відповідей проводить із навушниками, слухаючи переклад і відповідаючи знову-таки українською, з чого нескладно зробити про рівень володіння мовою країни перебування, та й взагалі міжнародною дипломатичною мовою.
Генерал-посол: медійна активність Залужного до і після переїзду до ЛондонаВалерій Залужний у ролі дипломата продовжує писати статті для західних та українських ЗМІ, але рідше дає інтерв'ю. На інфографіці – якою була медійна активність Залужного на посаді головкома ЗСУ та якою – на посаді посла України у Великій Британії.
У зв'язку з чим хочеться подивитися у вічі керівництву Національного університету «Острозька академія», яка у 2020 році видала Залужному Валерію Федоровичу диплом магістра зі спеціальності «Міжнародні відносини». Та й Володимиру Олександровичу Зеленському глянути в очі та поцікавитись принципами комплектування дипломатичного корпусу, та ще й у країні – базовій союзниці. Зрозуміло, що в 2024 році Залужного, законного улюбленця мас, переміщували акуратніше, щоб ненароком не збовтнути, і тому з додатковою шаною, але Лондон справді шкода. Наступного року до Міністерства закордонних справ із Міноборони перемістився і молодший брат генерала, Артур, на посаду радника. Може, в нього з кращими мовами.
А ось що не вдається дізнатися у Валерія Залужного, то це його уявлень про майбутню Україну, та й взагалі про Україну. Його статті та публічні виступи є у тій чи іншій формі переказом головної тези, з якою він колись виступив у The Economist: у сучасній війні перемагають технології. Залишимо осторонь питання авторства генеральських ідей та текстів (ні слова про дисертацію!), але цей разючий інсайт кочує з матеріалу в матеріал і якось не пояснює, чому з генерала Залужного вийде неабиякий державний діяч. У середині сердець, які він так мило показує пальчиками, порожнеча.
На жаль, виборів на горизонті не видно, а дуже хотілося б, тому що вибори – це означає, що настав мир, розібралися з росіянами, а вже з кандидатами ми якось розберемося. З іншого боку, Валерій Федорович має ще час подумати про долі Батьківщини в широкому контексті і щось таке собі презентувати потенційним виборцям. Зрештою, довіри в українців до нього більше, ніж до Зеленського, як показують опитування, незручно ж, непогано б якось виправдати.
А поки що можна з сумом констатувати, що конкуренції за владу в Україні не спостерігається: якщо це головний опонент нинішньому президенту, то не дивно, що в нього зростає бажання вирушити на ще один термін, чого, загалом, йому краще не робити.
Відсутність гідної конкуренції взагалі сильно розхитує і розфокусує, вселяє хибні ідеї про власну незамінність і небезпечні про богоданість. Зеленському після війни дуже, дуже треба відпочити, а Україні відпочити від нього. Валерій Залужний цьому дуже заважає. Це його головна вада, а зовсім не нездатність до мов.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»