Мир на паузі: чому переговори між США, Україною та рф не дали результату

Читати російською
Денис Поповичвійськовий оглядач

Прессекретар президента рф Дмитро Пєсков заявив, що тристоронні перемовини між росією, Україною та США поставлені «на паузу». Причиною, очевидно, є ситуація довкола Ірану, яка відвернула увагу США від вирішення російсько-українського питання. Проте протягом року, поки тривав переговорний трек, особливого просування у завершенні війни досягти не вдалося.

Дмитро Пєсков зазначив, що спецпредставник президента рф Кирило Дмитрієв продовжить працювати над питаннями інвестицій та економічного співробітництва. Крім того, «росія обов’язково продовжить роботу в межах обміну полоненими та тілами загиблих з Україною». Водночас тристоронні мирні перемовини наразі призупинені.

Переговорний процес щодо мирного врегулювання російсько-української війни розпочався рік тому за ініціативи президента США Дональда Трампа, який пообіцяв сприяти завершенню кровопролиття. Оскільки тепер процес поставлено на паузу, можна зробити певні висновки. Вони свідчать, що мирний процес не досяг значного прогресу через хибне розуміння Трампом першопричин війни.

До виконання своєї місії Дональд Трамп підійшов як ділок, сприймаючи російсько-українську війну як невдалий бізнес-проєкт путіна, який просто потрібно завершити. Якщо на фронті гинуть люди, але водночас росія не здатна просунутися вперед і виконати свої завдання, а через санкції, накладені на рф через війну, неможливо повернутися до звичних форм ведення бізнесу – то навіщо ж цю війну продовжувати?

Неприйнятні для України та ризикові для путіна країни для потенційних переговорівЗустріч Зеленського і путіна і ордер МКС. Які країни пропонувалися для перемовин і які з них прийнятні для України – на інфографіці.

Як зупинити цей процес? Залишити росії ті території, які вона вже захопила, а Україна нехай буде задоволена, що взагалі залишиться на політичній мапі світу. Адже головною метою росії було знищення державності України. Тому відмову від цього наміру вже варто вважати великою поступкою з боку росії.

Водночас Трамп вирішив, що росія перебуває у сильнішій позиції, оскільки вона більша, а Україна, яка значною мірою залежить від своїх західних партнерів, зокрема від тих же США, є слабшою стороною. Тому тиск має чинитися саме на Україну. Володимиру Зеленському запропонували відмовитися від малого, щоб зберегти більше. А саме – повністю залишити Донецьку та Луганську області, а також фактично (а не юридично) відмовитися від тимчасово окупованих територій у Херсонській та Запорізькій областях.

Натомість Трамп не врахував, що справа не в економіці. Ця війна є екзистенційною та принциповою для обох країн. Україна бореться за своє існування, а для росії це колоніальний конфлікт, спрямований на відновлення імперії. А ця імперія не може існувати без своєї важливої складової – України та Києва.

Повернення України в орбіту росії є метою володимира путіна, від якої залежить його політичне, а можливо, й фізичне існування. Якщо зупинитися просто зараз, то російський народ, яким би фрагментованим та інертним він не був, обов’язково запитає: а заради чого загинули 1,3 мільйона наших людей? Що ми отримали натомість? Зруйновані міста Донбасу? Калік на вулицях? Кладовища, які за чотири роки розрослися у багато разів?

З іншого боку, й Україна, відмовляючись від територій, розраховувала на гарантії, які могли б зупинити експансію росії в майбутньому. Росія блокувала ці гарантії, виставляючи умови, на які не могла погодитися Україна.

Зрештою переговори перетворилися на процес заради процесу. При цьому обидві сторони – і росія, і Україна – намагалися не образити Трампа. Україна хотіла довести, що це не вона блокує мирний процес, і надалі розраховувати на постачання критично важливих видів американської зброї. А росія мала намір змусити США посилювати тиск на Україну, аби Київ прийняв максимально невигідні умови мирної угоди. Самі переговори росія використовувала як ширму для продовження бойових дій та спроб досягти своїх цілей військовим шляхом.

Це зачароване коло могла розірвати або різка зміна позиції США, наприклад у бік посилення санкційного тиску на рф, або якийсь інший чинник. Таким чинником стала війна в Ірані, яка на невизначений термін відволікла увагу США від російсько-українського треку.

Чи можливе поновлення переговорів? Так, і майже напевно це станеться, оскільки мир в Україні є політичним зобов’язанням Дональда Трампа, його політичним «хрестом», який неможливо просто кинути. Але коли це станеться і за яких умов — питання відкрите.

Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: