За час повномасштабного вторгнення Верховна Рада ухвалила 21 закон, на які Володимир Зеленський не наклав вето – але й не підписав. Згідно з Конституцією, закони, які чекають підпису президента понад 15 днів, вважаються автоматично схваленими, проте в дійсності на них накладається «тихе вето». Які закони досі чекають рішення президента – на інфографіці.
Ініціаторами сімнадцяти не підписаних під час великої війни законів є депутати, а ще чотирьох – уряд. Більшість законів, що лишилися без підпису, належать до 2022–2023 років – таких нараховується п’ятнадцять, а за останні два роки ще шість законів лишилися без підпису.
Які закони з початку вторгнення проігнорував президент
Найдовше серед законів чекає на президентський підпис депутатська ініціатива з правками до закону про воєнний стан (№ 7153). Її передали Володимиру Зеленському ще 25 березня 2022 року – 1509 днів тому. Закон передбачає спрощення багатьох кадрових і управлінських процедур на рівні центральної та місцевої влади.
Також на початку повномасштабного вторгнення Рада ухвалила зміни до закону про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації (№ 7169) – він «висить» уже 1501 день.
Не отримав підпису президента і закон про вдосконалення засад організації та ведення руху опору (№ 7180), який спрощує процедури призначення командирів добровольчих об’єднань та фіксує розмір фінансування територіальної оборони з бюджету громад.
Ще один із законів перших місяців війни, який уже 1441 день не має підпису президента, передбачає низку пропозицій для стабільної роботи підприємств концерну «Укроборонпром» (№ 7307).
Які ще закони чекають на підпис президента
У другій половині 2022 року Рада проголосувала за закони про відстрочку від призову на військову службу науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам (№ 7352) та закон про зміну положень до Сімейного кодексу, які стосуються перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя (№ 7443). Вони так і не отримали підпису президента.
Без підпису лишився також закон № 9240 про розміщення Національного військового меморіального кладовища в Києві. Попри це, Кабмін у 2023 році таки почав реалізацію проєкту, і в 2025 році комплекс відкрили на околицях Києва за участю президента.
З інших законів, які стосуються різних аспектів оборони країни або захисту прав військових, без підпису лишилися ініціативи (більшість із них вносять правки до чинних законів) про:
- соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей (щодо відпусток військовослужбовців) (№ 9378);
- визнання особами з інвалідністю внаслідок війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України (№ 9110);
- розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України (№ 9559-д);
- проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку (№ 11379-д);
- компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, знищеного Росією (№ 11161);
- соціальний захист військовослужбовців базової військової служби, членів їхніх сімей та інших питань (№ 13646).
Також президент залишив без підпису чи пропозицій низку законів, які не стосуються оборони країни. Це ініціативи про:
- порядок притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (№ 9587-д);
- удосконалення співвідношення між рангами державних службовців, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (№ 9478);
- уточнення діяльності Українського інституту книги (№ 9568);
- врегулювання питання випуску цифрової марки (№ 8280);
- удосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини (№ 9665);
- забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності (№ 12320);
- удосконалення окремих питань діяльності в галузі державної авіації (№ 13385);
- оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов (№ 14120). Саме в цій редакції російська втрачає статус мови національної меншини, яка підлягає захисту Хартії.
Що говорить Конституція
Згідно з Конституцією, усі ці закони мали б бути самостійно оприлюднені Верховною Радою як автоматично схвалені президентом:
Стаття 94. [...] У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Однак Верховна Рада та її Голова не виконують цього кроку – і ухвалені народними обранцями закони без підпису президента лишаються недійсними, що свідчить про більший, ніж передбачено Конституцією, вплив глави держави на законодавчу владу.
Схвалення президентом законів, які роками «чекають» на підпис, досить малоймовірне, однак не є цілком неможливим. Так, нещодавно Володимир Зеленський підписав закон № 5110 про кримінальну відповідальність за антисемітизм, переданий йому ще 21 лютого 2022 року.
Нагадаємо, «Слово і діло» відновило моніторинг обіцянок – і презентувало огляд обіцянок президента Зеленського, даних за час повномасштабної війни.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»