У яких країнах переобиратимуть владу у 2026 році

Наступного року обиратимуть нового президента у 19 країнах світу. Вибори до законодавчих органів у 2026 році готуються провести 37 країн. Одночасно змінювати владу (президента та законодавчий орган) будуть 11 держав. Україну, як відомо, також схиляють до виборів, проте, як наголошує президент Володимир Зеленський, можливість їх проведення цілком залежить від ситуації з безпекою. «Слово і діло» вирішило подивитися, у яких країнах у 2026 році відбудуться вибори президента та (або) вибори до законодавчих органів.

У 2026 році президентські вибори готуються провести: Португалія (січень), Швейцарія (грудень), Естонія (серпень), Коста-Рика (лютий), Болгарія (листопад), Бразилія (жовтень), Боснія і Герцоговина (жовтень), Бенін (квітень), Конго (квітень), Колумбія (травень), Гаїті (серпень), Гамбія (грудень), Джибуті (квітень), Замбія (серпень), Кабо-Верде (жовтень), Перу (квітень), Південний Судан (грудень), Сан-Томе і Принсіпсі (липень), Уганда (січень).

Тема можливості проведення президентських виборів зараз активно обговорюється в Україні, над відповідним законопроєктом вже працює Верховна рада. Президент Володимир Зеленський неодноразово говорив про те, що не тримається за посаду і готовий до будь-якого розвитку подій, однак зазначав: основна проблема голосування в умовах війни – безпекова ситуація. З цим, за його словами, погодилися допомогти західні партнери. Сигнал про необхідність провести вибори активно транслюють США, з якими Україна наразі узгоджує фінальні деталі мирного плану. Власне президент Дональд Трамп заявляв, що в Україні тема війни використовується як привід не проводити голосування. Чи будуть переобирати українці президента в умовах вторгнення рф та коли саме – стане зрозуміло у новому році.

Обирати і президента і новий законодавчий орган одночасно будуть: Бразилія, Боснія і Герцоговина, Гаїті, Колумбія, Замбія, Кабо-Верде, Коста-Рика, Перу, Південний Судан, Уганда, Сан-Томе і Принсіпсі.

Провести лише парламентські вибори у 2026 році, серед інших 37 країн, готується Угорщина. Вони будуть особливі тим, що можуть позбавити прем'єрського крісла скандального антиукраїнського політика Віктора Орбана. На його місце претендує лідер найбільшої угорської опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр. Позиція Мадяра суттєво відрізняється від настроїв Орбана, який вже не перший рік блокує просування України до членства в ЄС. Зазначимо, якщо Мадяр все ж таки переможе на виборах у квітні і сформує новий уряд, то позиція Угорщини зміниться як щодо України, так і щодо «дружби» з Кремлем, яку нині підтримує Орбан.

У вересні наступного року також відбудуться вибори до російської Держдуми. Росіяни, крім депутатів Держдуми, обиратимуть губернаторів та депутатів законодавчих органів структурі державної влади у 39 суб'єктів рф.

У листопаді 2026 року під час другого президентського терміну Дональда Трампа відбудуться вибори до Конгресу США та вибори до Палати представників США. Американці обиратимуть депутатів у всіх 435 округах у кожному штаті, а також п’ятьох із шести делегатів без права голосу від округу Колумбія.

Вибори-2026 стануть проміжними й визначать склад 120-го Конгресу США. Поки складно спрогнозувати, з яким результатом завершиться голосування для правлячої партії Трампа, оскільки на місцевих виборах 2025 року республіканці зазнали значних поразок у ключових штатах, втративши позиції навіть у традиційно консервативних регіонах. Водночас не варто забувати, що зараз Трамп та його команда активно беруть участь у перемовинах щодо завершення війни в України й не виключено, що фінальний результат, якщо він буде позитивним, підвищить рейтинг його партії.

Крім Угорщини, США та рф, вибори до законодавчих органів влади проведуть: Данія, Латвія, Швеція, Словенія, Бразилія, В'єтнам, Вірменія, Ізраїль, Боснія і Герцеговина, Гаїті, Ефіопія, Кіпр, Колумбія, Камерун, Коста-Рика, Лаос, Ліван, Марокко, Непал, Нова Зеландія, Перу, Південний Судан, Фіджі, Уганда, Таїланд, Сомалі, Сан-Томе і Принсіпі, М’янма, Кабо-Верде, Замбія, Бахрейн, Бангладеш, Алжир та Багамські острови.

Нагадаємо, 15 грудня президент Чехії Петр Павел призначив членів нового уряду на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Бабішем, який переміг на парламентських виборах у вересні.

Що відомо про лідера чеської опозиції Бабіша, якого порівнюють зі скандальними «антиукраїнськими» прем'єрами Угорщини та Словаччини – Віктором Орбаном та Робертом Фіцо – можна почитати тут.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.