Як змінювалася кількість виборців в Україні за 15 років

Читать на русском

Україна продовжує підготовку до можливого проведення виборів президента в умовах воєнного стану. Вперше з початку повномасштабного вторгнення рф Центральна виборча комісія відновила роботу Державного реєстру виборців. Оновлення реєстру необхідне, зокрема, й через те, що війна сильно вплинула на демографічну ситуацію в країні, а значна частина громадян – вимушено виїхали за кордон. Станом на зараз останній запис датується 31 грудня 2024 року – із приміткою, що дані є актуальними і в грудні 2025-го. На інфографіці «Слово і діло» – як змінювалася зареєстрована кількість виборців в Україні з 2010 року до сьогодні.

Триває підготовка до можливого проведення виборів президента України в умовах воєнного стану. Як змінювалася зареєстрована кількість виборців з 2010 року до 2025-го – на інфографіці.
Кількість виборців в Україні у ДержреєстріСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Державний реєстр виборців зберігає дані, що необхідні для обліку громадян, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Основні завдання реєстру наступні: ведення персоніфікованого обліку виборців, складання списків виборців для проведення виборів президента України, народних депутатів, місцевих виборів, всеукраїнського та місцевих референдумів, а також облік виборчих дільниць.

Згідно з законом, до реєстру вносять усіх виборців незалежно від місця їх проживання чи перебування, оскільки такими є принцип загального виборчого права.

До початку повномасштабної війни оновлення даних відбувалося кожного місяця – додавалася інформація про людей, які змінили адресу, померли, втратили дієздатність тощо. У той місяць, коли відбувалися вибори, дані уточнювали за 10 і за 4 дні до дня голосування. У законі також сказано, що за заявою виборця або родичів померлого виборця список можна змінити навіть за день до виборів. Однак жодні зміни не вносяться у день голосування.

Видалити обліковий запис з реєстру виборців можуть на таких підставах: якщо людина померла або втратила громадянство України; була внесена до реєстру, хоча не є виборцем (не досягла 18-річного віку тощо); якщо у реєстрі виявили зайвий запис про виборця.

Станом на кінець листопада 2025 року у Держреєстрі виборців значиться 34 млн 209 тис. осіб. Виборців з виборчою адресою – 32 млн 773 тисячі. Однак вищевказана кількість громадян – це не та цифра, яка буде відображена в остаточних списках виборців під час можливих президентських виборів в Україні, дані ще будуть оновлювати та верифікувати. Аналізуючи динаміку зміни кількості виборців протягом останніх 15 років можна побачити, що їхня кількість зменшилася, попередньо, більше ніж на 2 млн.

Так, у 2010 році у Реєстрі виборців всього значилися 36 млн 968 осіб, майже всі – з виборчою адресою (36 млн 364). Приблизно така кількість громадян у Реєстрі зберігалася до 2016 року. У 2017 загальна кількість виборців зменшилася до 35 млн 827 тисяч (з виборчою адресою – 34 млн 953). На зменшення кількості виборців міг вплинути, зокрема, початок російської агресії проти України у 2014 році з анексією Криму та частини Донбасу. Як наслідок, частина територій стали не підконтрольними Києву.

У 2018 році кількість виборців у списку не сильно відрізнялася від показників 207 року.

У 2019 році, коли в Україні відбулися вибори президента, на яких здобув перемогу Володимир Зеленський, у Державному реєстрі виборців значилися 35 млн 477 тисяч осіб. У порівнянні з попереднім роком вибули з реєстру понад 1 мільйон громадян. З фактично адресою – 34 млн 458 тисяч. У 2020 році кількість виборців залишилася приблизно такою ж.

Станом на грудень 2021 року у Реєстрі було зафіксовано 34 млн 790 тисяч виборців (33 млн 687 тисяч – з виборчою адресою). Оскільки у лютому 2022 року розпочалася повномасштабна війна дані у Реєстрі не оновлювали до грудня 2023 року. На кінець грудня минулого року у Реєстрі значилися 32 млн 967 тисяч осіб. Вибули, у порівнянні з 2021 роком, 1 млн 356 тисяч.

Нагадаємо, у Верховній раді формують групу для швидкого розгляду можливості організації виборів під час воєнного стану. Президент Володимир Зеленський розповідав, що МЗС почало працювати над інфраструктурою для проведення виборів за кордоном.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук уточнив, що закон про вибори в Україні під час дії воєнного стану, який доручено розробити депутатам Ради, буде застосовано лише один раз.

Тим часом у ЦВК вже оцінили, скільки може коштувати проведення виборів в Україні.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: