Як часто президенти змінювали керівників СБУ та ГУР

Кирило Буданов і Василь Малюк, які були «довгожителями» на посадах голів ГУР та СБУ, більше не керують цими спецслужбами. Після Малюка СБУ тимчасово очолить генерал-майор Євген Хмара. За роботу ГУР відповідатиме колишній голова СЗР Олег Іващенко. «Слово і діло» пропонує згадати, як часто за часи незалежної України президенти змінювали голів СБУ та ГУР Міноборони.

Зміна голови СБУ

Першим головою Служби безпеки незалежної України був Євген Марчук. Він очолював СБУ з 6 листопада 1991 року по 12 липня 1994 року (два роки і 8 місяців), керуючи новоствореною службою та допомагаючи у становленні українських спецслужб. На посаду його призначив на той час президент Леонід Кравчук. Окрім СБУ, Марчук обіймав посади прем'єр-міністра (1995-1996), міністра оборони (2003-2004) та секретаря РНБО (1999-2003), також він мав звання генерала армії України.

Після Марчука СБУ очолив Валерій Маліков. На цій посаді він був з 1994 по 1995 рік (11 місяців). Призначав Малікова ще президент Кравчук, а звільнив вже Леонід Кучма.

Третім очільником Служби безпеки у липні 1995 року став Володимир Радченко. На ній він пропрацював до квітня 1998 року (2 роки і 9 місяців).

Такий же строк після Радченка (квітень 1998 – лютий 2001 року) на посаді голови СБУ перебував Леонід Деркач. Однак після Деркача Радченко знову призначили очільником відомства, під час другого строку він пропрацював ще два роки та шість місяців – до вересня 2003 року.

Після цього головою СБУ було призначено Ігоря Смешка (з 4 вересня 2023 по 4 лютого 2005). Призначав Смешка президент Кучма, а звільняв – вже Віктор Ющенко.

Всього 7 місяців керував Службою безпеки Олександр Турчинов (з лютого до вересня 2005 року). Це найменший строк серед усіх очільників відомства.

З вересня 2005 року по грудень 2006-го на посаду призначили генерала Ігоря Дріжчаного.

У грудні 2006-го, після звільнення Дріжчаного, т. в. о. голови СБУ став Валентин Наливайченко, пізніше його офіційно призначили. Він протримався у ролі керівника 3 роки і 2 місяці – до березня 2010 року. До цього Наливайченко був заступником міністра закордонних справ України (2004—2005), а також послом України в Білорусі. Звільнив Наливайченка у 2010 році вже Віктор Янукович, який прийшов до влади після чергових виборів.

Новим головою Служби безпеки України у 2010-2012 роках Янукович призначив Валерія Хорошковського. До цієї посади Хорошковський був першим заступником Секретаря РНБО, головою в Державній митній службі, а також першим заступником голови СБУ – начальником в Антитерористичному центрі СБУ.

Під час правління Януковича СБУ також недовго керували Ігор Калінін (2012 – 2013 рік) та Олександр Якименко (з 9 січня 2013 року до 24 лютого 2014 року). Зазначимо, що Якименко перебуває в росії, його звинувачують у державній зраді та колабораціонізмі.

Після звільнення Якименка головою СБУ (з 2014 по 2015 рік) знову став Валентин Наливайченко. Саме у цей час росія розпочала збройну агресію проти України з анексією Криму та захопленням частини Донбасу.

Чотирнадцятим очільником Служби безпеки у червні 2015 року став генерал армії України Василь Грицак. Він затримався на цій посаді найдовше з усіх – 4 роки і 2 місяці. У серпні 2019 року Грицак був звільнений. На його місце призначили Івана Баканова, бізнес-партнера Володимира Зеленського

Саме Баканов зустрів початок повномасштабного вторгнення рф. Однак у липні 2022 року Зеленський вирішив звільнити Баканова і призначити на його місце Василя Малюка. На цій посаді Малюк пропрацював 3 роки і 5 місяців, очоливши низку вдалих та легендарних спецоперацій проти армії рф як на суші, так і на морі. Однією з таких стала «Павутина», яку експерти визнали найвизначнішою за всі роки вторгнення. Дронами було уражено 41 літак рф, або 34% всієї стратегічної авіації ворога.

Про те, що Зеленський запланував ротацію керівників усіх правоохоронних органів стало відомо у перші дня січня. І вже 5 січня Василь Малюк підтвердив, що він погодився піти у відставку. Згідно з указом Зеленського, тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України призначений начальник Центру спецоперацій «А» СБУ Євген Хмара.

Зміна керівника ГУР МОУ

Головне управління розвідки Міноборони України заснували 7 вересня 1992 року. Першого очільника ГУР було призначено 16 жовтня 1992 року, ним став Олександр Скіпальський. На цій посаді він затримався 4 роки і 7 місяців – до червня 1997 року.

До призначення у ГУР Скіпальський був начальником Управління військової контррозвідки СБУ. Закінчив він, до речі, Московське вище прикордонне училище, а також факультет контррозвідки Вищої школи КДБ СРСР.

Генерал-полковник Ігор Смешко був керівником Головного управління розвідки 3 роки та 3 місяці (1997-2000). Смешко – випускник Київського вищого зенітно-ракетного училища імені Кірова. До ГУР він працював у комітеті з розвідки при президентові України (а потім у РНБО та СБУ, а також балотувався у президенти).

Після Смешка на два з половиною роки посаду голови ГУР обійняв генерал-полковник Віктор Палій (2000-2003). Він закінчив Київське вище загальновоєнне училище, Військову академію імені Фрунзе, Військову академію Генштабу Збройних Сил СРСР та Коледж стратегічних досліджень та оборонної економіки у НДР. До розвідки він обіймав військові посади та очолював Національну академію оборони України.

У 2003-2008 роках (4 роки та 10 місяців) керівником ГУР був полковник Олександр Галамака. Він навчався у Київському вищому зенітно-ракетному училищі, у Військовій академії протиповітряної оборони Сухопутних військ та в університеті Шевченка. До розвідки Галамака обіймав різні посади у МЗС, Міноборони та РНБО.

Галамаку змінив генерал-лейтенант Віктор Гвоздь, який пропрацював начальником ГУР 2 роки та 7 місяців (2008-2010). Гвоздь навчався у Київському вищому загальновійськовому училищі імені Фрунзе, у Львівському університеті імені Франка, Київському університеті економіки та права, Військово-дипломатичній академії.

До призначення начальником ГУР Гвоздь вже працював у цій структурі, а також обіймав посади в посольствах та секретаріаті президента.

Після звільнення з ГУР Гвоздь ще обіймав посаду керівника Служби зовнішньої розвідки. А у травні 2021 року загинув під час відпочинку в Єгипті.

Генерал-полковник Сергій Гмиза пропрацював керівником розвідки 3 роки та 6 місяців (2010-2014). Він закінчував військове училище, Військово-дипломатичну академію та Український державний університет.

У 2014-2015 ГУР керував генерал-майор Юрій Павлов (рік і 4 місяці). Він закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище, а також Військово-дипломатичну академію у Москві. Служив у системі військової розвідки.

Ще менше на посаді – рік та сім місяців (2015-2016) – пробув генерал-лейтенант Валерій Кондратюк. У різний час він навчався у Київському Суворовському військовому училищі, Київському вищому загальновійськовому училищі імені Фрунзе, Київському лінгвістичному університеті, Академії ЗСУ.

До призначення Кондратюк обіймав офіцерські посади в ГУР, працював при посольстві України в США, Міноборони та СБУ. Також він брав участь в АТО. У 2020–2021 роках Кондратюк також був головою Служби зовнішньої розвідки.

У 2016-2020 роках (3 роки та 9 місяців) начальником Головного управління розвідки був Василь Бурба – випускник Національної академії СБУ та учасник АТО. Відставка Бурби була пов'язана з «вагнергейтом» – проваленою операцією із затримання бойовиків ПВК «Вагнер».

5 серпня 2020 року Володимир Зеленський призначив керівником ГУР Кирила Буданова (він став наймолодшим на цій посаді). Буданов навчався в Одеському інституті Сухопутних військ, Острозькій академії та Києво-Могилянській бізнес-школі. Він брав участь у бойових діях на Донбасі, а також у деяких операціях розвідки.

Посаду начальника ГУР Буданов обіймав 5 років і чотири місяці – найдовше серед усіх керівників.

Саме під керівництвом Буданова було проведено низку вдалих спецоперацій на фронті та за його межами. Зокрема, після вторгнення рф у лютому 2022 року спецпідрозділи ГУР брали участь у боях за аеродром в Гостомелі, влаштовували рейди в оточений Маріуполь, захоплювали «вишки Бойка», атакували Кримський міст, флот ЗС рф та російських генералів, а також викрадали вертоліт Мі-8.

Однією з недавніх спецоперацій під керівництвом Буданова стало збереження життя командира РДК Дениса Капустіна. За даними ГУР, росія заплатила 500 тисяч доларів за фейкове відео з нібито загибеллю Капустіна, яке інсценували українські розвідники.

2 січня цього року стало відомо, що Зеленський зустрівся з Кирилом Будановим та запропонував йому очолити Офіс президента. Буданов прийняв цю пропозицію.

Новим керівником ГУР президент обрав Олега Іващенка, який раніше очолював Службу зовнішньої розвідки України.

Нагадаємо, нещодавно СБУ назвала топ-5 українських спецоперацій 2025 року.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.