Російські війська, напавши на Україну, застосовують два способи ведення війни – традиційний і тактику «Ісламської держави». Йдеться про тактику, яка не має ідеології та спрямована на боєздатність, навіть коли її результати виявляються воєнними злочинами.
Про це у статті для «Європейської правди» написав голова програми критичних досліджень безпеки Дохійського інституту у Катарі, професор Омар Ашур.
Ашур нагадує, що на початку окупації частини Сирії та Лівії терористи організації ІДІЛ покладалися на таємні операції, щоб проникнути у силові та військові структури за кордоном. «Вони поглинали однодумців та окремих осіб та створювали фальшиві цивільні організації, а також збирали розвіддані, а ще – компромат про лідерів місцевих громад. І водночас – заперечували присутність на цих територіях, стверджуючи, що «ихтамнет», – йдеться у статті.
У 2014 році росія в Криму та на Донбасі покладалася на аналогічну тактику: в інструментарії також були фальшиві громадські організації, викрадення та вбивства, кампанії з пропаганди та дезінформації, психологічна війна та інфільтрація своїх агентів у керівні органи.
Війна росії в Україні заснована на тактиці, яку вона використовувала в Сирії – WPМетоди ведення війни в Україні нагадують тактику, яку росія використовувала у Сирії. Особливо це стосується блокади міст. Ситуація у Маріуполі вже багатьом нагадує Алеппо.
У 2022 році стиль ведення війни володимира путіна та ІДІЛ став ще більш схожим, вважає Ашур.
Як і терористична організація, росія використовує воєнні злочини – розстріли військовополонених, страти цивільних, зґвалтування – як інструмент психологічної війни. «Перехоплення телефонних розмов про зґвалтування українських жінок між російським військовим та його дружиною – особливо тривожний дзвіночок. Це означає, що така поведінка стає в суспільстві нормальною. Це відбувається, коли кількість пропаганди на офіційному російському телебаченні та інших ЗМІ просто зашкалює», – зазначає професор.
Ще одна подібність ІДІЛ та російської армії – масове використання саморобних вибухових пристроїв. Це було відмінною рисою ведення війни ІДІЛ, а росія та проросійські сепаратисти у 2014-2015 роках використали СВП більше 600 разів, у 2022 році їх використання стало справді масовим.
Крім цього, і ІДІЛ, і росія активно використовують релігію у своїй війні. Ашур нагадує, що патріарх Кирило не лише узаконив «спецоперацію», а й подарував головнокомандувачу росгвардії Віктору Золотову ікону на благословення солдатів та війни.
Схожі також уразливості ІДІЛ та російських збройних сил, вважає Ашур. Зокрема, й ті, й інші страждають від структурної кризи: обмеженість людських ресурсів задля досягнення своїх стратегічних цілей.
ІДІЛ, незважаючи на переважну чисельність та озброєння, не змогла відстояти жодної зі своїх перемог – через обмежену силу, місцевий опір, зовнішню підтримку ворогів організації та свою незаконну та злочинну поведінку.
«Росія також постраждала від цього. Вона не може контролювати окуповану територію, зважаючи на високі темпи виснаження, сильний місцевий опір та безпрецедентну підтримку України з боку НАТО та міжнародних партнерів. Армія путіна стикається з подібними структурними, військовими, моральними та юридичними проблемами. Тому, ймовірно, в Україні на неї чекає така ж доля, з якою ІДІЛ зіткнулася в Іраку, Сирії та Лівії: здобуті оперативні перемоги, часом вражаючі, у підсумку вилилися у стратегічну поразку», – підсумував Ашур.
Нагадаємо, раніше старший науковий співробітник Віденського центру з роззброєння та нерозповсюдження Ханна Нотте назвала п'ять подібностей війни росії в Україні та Сирії.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»