Про те, чи можуть події в Казахстані впливати на ситуацію довкола нашої країни. Про те, кому, коли та чому потрібно робити бустерне та додаткове щеплення від коронавірусу в Україні. Про те, які обіцянки мають виконати мери великих українських міст у 2022 році. А також про те, скільки тривали новорічні звернення лідерів різних країн світу. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Бунт в Казахстані: як протести в Середній Азії можуть вплинути на Україну
Президент Казахстану Касим Жомарт-Токаєв відправив у відставку уряд Казахстану. Причиною цього стали масштабні громадянські протести через підвищення цін на скраплений газ, які охопили всю країну.
Протести розпочалися 2 січня у місті Жанаозен – тому самому, де у 2011 році активно протестували нафтовики. Проте цього разу мітинги дуже швидко охопили майже всю країну. Зроблені урядом і президентом Казахстану кроки щодо зниження цін на газ не заспокоїли ситуацію – мітингувальники вимагали відходу з політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який фактично продовжує правити країною. Гасло «Шал, кет!» («Старий, іди геть!») стало візитівкою протесту.
Шлях від маніфестацій до вуличних боїв Казахстан пройшов буквально за три дні. Одним із центрів протесту стало місто Алмати. Увечері, 4 січня, там сталися сутички мітингувальників із силовиками. У результаті, в ніч проти 5 січня, поліція на бронетранспортерах була витіснена з центру міста. Попри відставку уряду, заворушення в Алмати продовжились. Натовп штурмував акімат міста, за підсумками вечірніх та нічних подій 4-5 січня 95 силовиків постраждали та під дві сотні протестувальників було затримано. У кількох містах було запроваджено надзвичайний стан, який ввечері 5 січня поширили на всю територію країни.
Поки що події в Казахстані мають стихійний характер. Незрозуміло, хто за ними стоїть і в який бік хитнеться маятник. Якщо протест має лише внутрішні коріння, то незабаром має з'явитися політична сила, яка на хвилі демонстрацій заявить про себе як про альтернативу чинній владі.
Якщо говорити про зовнішній вплив, то казахстанський Майдан цілком міг бути запущений із Москви. Кремлю вигідно розгойдувати ситуацію у сусідів для того, щоб повертати незалежні держави, що утворилися після розпаду СРСР, у свою орбіту. Розпад влади в Казахстані взагалі може призвести до повторення кримського сценарію щодо північних регіонів країни, які можуть бути віджаті Росією.
Проте поки що більше схоже, що повністю зайнявшись західним напрямом, у Москві проґавили «сюрприз» з Казахстану і поки не знають, як на нього реагувати.
Докладніше про те, як події в Казахстані можуть вплинути на нас і нашу країну - читайте докладніше в авторській колонці Дениса Поповича на «Слово і діло».
Бустерна вакцинація
Міністерство охорони здоров'я дозволило українцям вікової групи 60+ робити бустерне щеплення від коронавірусу. Раніше бустерну дозу почали вводити медикам та працівникам інтернатів. Крім того, для деяких категорій громадян з’явилася можливість отримати додаткову дозу вакцини від COVID-19.
Додаткова доза – це доза, яку вводять, аби захистити людей, у яких через певні захворювання або стани дві дози вакцини можуть не дати потрібного захисту. Йдеться про людей з різними видами раку, ВІЛ-інфікованих, пацієнтів після трансплантації органів чи стовбурових клітин, з аутоімунними захворюваннями, які отримують імуносупресивну або імуномодулюючу терапію і не тільки.
Додаткову дозу слід вводити щонайменше через 28 днів після другої дози вакцини, оптимальний термін – через три місяці. Використовують для цього ту саму вакцину, що і для перших двох доз. Щоб отримати додаткову дозу, необхідно звернутися до свого сімейного або профільного лікаря, який дасть відповідне направлення. З цим направленням потрібно буде звернутися до будь-якого пункту або центру вакцинації.
Бустерну ж дозу вводять для посилення ефективності вакцини проти коронавірусу, яка з часом знижується. Таке посилення, яке фактично є ревакцинацією, і проводять бустерною дозою через 6-9 місяців після отримання перших двох доз.
Зараз бустерну дозу мають отримати медичні працівники, співробітники будинків інтернатного типу і громадяни віком від 60 років, які пройшли повний курс вакцинації від коронавірусу від 6 до 9 місяців тому.
Коли бустерна доза вакцини буде доступна для всіх інших, наразі невідомо, та раніше у МОЗ говорили, що дозволять бустер для всіх, коли буде вакциновано щонайменше 60% українців однією дозою або 50% – двома дозами.
Для бустерної ревакцинації будуть переважно використовувати мРНК вакцини, тобто Moderna або Pfizer за відповідними протоколами. У разі відсутності мРНК-вакцин бустерну дозу можна зробити іншою вакциною за дозволеною в Україні схемою. Отримати бустерну дозу вакцини можна у будь-якому пункті чи центрі вакцинації. Онлайн-запис вже теж відкрито.
Докладніше про те, чим відрізняється додаткова доза вакцини від бустерної, кому, коли і яку потрібно робити, а також на скільки та за яких умов буде продовжено дію ковід-сертифікату після цього - читайте докладніше у нашому спецматеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Обіцянки мерів українських міст на 2022 рік
А ще «Слово і діло» продовжує розповідати, які обіцянки політики та чиновники мають виконати у новому році. На порталі вже є матеріал про зобов'язання президента Володимира Зеленського, членів Кабміну та народних депутатів. На черзі – мери.
Міський голова Києва Віталій Кличко дав чергові обіцянки щодо відкриття Подільсько-Воскресенського мосту. У листопаді Кличко запевнив, що рух транспорту відкриють «максимум до літа», а у грудні вже абстрактніше пообіцяв – міст буде готовий у 2022 році. Вартість будівництва, до речі, змінювалася неодноразово – як саме - докладніше можна подивитися на нашій інфографіці. До кінця року Кличко обіцяв відкрити виїзд на вулицю Бальзака на Троєщині. А ще збільшити фонд «Громадського бюджету» на 2022 рік - не в рази, але збільшити.
Мер Харкова Ігор Терехов на етапі передвиборчих перегонів у жовтні обіцяв «незабаром» відкрити нові станції метро – «Державінська» та «Одеська» на Олексіївській лінії.
Міський голова Луцька Ігор Поліщук пообіцяв продовжити реалізацію програми «Безпечне місто» у 2022-2024 роках. Йдеться, зокрема, про встановлення нових камер відеоспостереження, острівців безпеки, SMART-зупинок та табло.
Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська, має у 2022 році відкрити два нових дитячих садки. Сергій Моргунов обіцяв облаштувати оглядовий майданчик на Замковій горі у Вінниці. Мер Рівного Олександр Третьяк має провести демонтаж 83 незаконно встановлених гаражів на низці вулиць міста. До речі, справу цю він розпочав ще наприкінці минулого року.
Про обіцянки мерів великих українських міст на 2022 рік докладніше читайте у нашому аналітичному матеріалі на порталі.
Новорічні привітання лідерів світу
Традиційне новорічне привітання президента України цього року розтягнулося на 21 хвилину. Володимир Зеленський вітав країну з Новим роком не один, а в оточенні медиків, учителів, спортсменів, військових та інших українців, які зробили свій внесок у розвиток країни.
17 з половиною хвилин вітав своїх співгромадян президент Киргизстану Садир Жапаров. Президент Китаю Сі Цзіньпін вклався у трохи більше ніж 11 хвилин.
Президент Молдови Мая Санду виступила з привітанням, яке тривало 8 хвилин 41 секунду. Президент РФ Путін виступив за 6 хвилин 22 секунди, Олександр Лукашенко вітав громадян Білорусі – 6 хвилин 4 секунд.
Новорічне вітання президента Польщі Анджея Дуди тривало трохи менш як 5 хвилин. Майже 4 хвилини тривало звернення стосовно нового року нового канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Президент США Джо Байден у новорічну ніч був дуже лаконічним і вклався з привітаннями у 38 секунд.
Про те, скільки тривали новорічні промови світових лідерів на честь нового 2022 року - дізнавайтеся з нашої святкової інфографіки на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»