Комісія не затвердила керівника САП: чому так і що далі

Читать на русском
Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже майже півтора року не має очільника. І хоч є виконувач обов’язків керівника прокуратури, він не може виконувати низку потрібних функцій. Увесь цей час триває конкурс на посаду голови САП, а також його заступника. Але фінал постійно відкладається з різних підстав, іноді, навіть, сумнівних. Востаннє конкурсна комісія просто не захотіла затверджувати переможця. Що ж сталося і що буде далі?

Фінішна пряма

21 грудня з 10 ранку і аж до 19:00 тривало засідання конкурсної комісії з обрання керівника САП, його заступника та начальника п’ятого відділу прокуратури. Півдня тривали співбесіди з фіналістами конкурсу, що є останнім етапом з відбору кандидатів. Комісія мала б порахувати бали всіх кандидатів і затвердити їх, визначивши переможців. Проте вже на фінішній прямій п’ятеро членів комісії, яких туди делегувала Верховна рада просто відмовилися затверджувати результати конкурсу.

Голова комісії Катерина Коваль спочатку взагалі хотіла відкласти голосування на інший день – 23 грудня. Вона стверджувала, що дуже втомилася як і всі члени. Однак іншим членам, які представляють міжнародні організації, це не дуже сподобалося, оскільки це по суті формальне рішення, яке не потребує значного часу. Американець Томас Фаєрстоун взагалі нагадав, що він працює в комісії з 2 ночі за американським часом і досі не спав, але готовий голосувати.

В решті-решт комісія двічі намагалася затвердити результати, але не вистачило голосу від парламентської комісії. Серед них: голова Катерина Коваль (делегована групою «За майбутнє»), Богдан Романюк («Довіра»), Олена Бусол («За майбутнє»), Євген Соболь («Слуга народу») та Андрій Гуджал («Опозиційна платформа – За життя»). Лише один член від парламенту – В’ячеслав Навроцький («Слуга народу») – підтримував голосування і закликав завершити конкурс. Але комісії не вистачило одного голосу. Посли G7 уже висловили своє невдоволення, оскільки це суперечить зобов'язанням України щодо призначення постійного керівника САП.

До речі, в конкурсі переміг заступник начальника другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко з 246 балами. Друге місця посів прокурор Офісу генерального прокурора Андрій Синюк з результатом у 229 балів.

Судове рішення, держтаємниця і саботаж

Назвати формальну причину не підтримувати рішення члени комісії так і не змогли. При чому вони постійно казали, що вони «вітають переможця», але поки не готові голосувати, мовляв, «потрібні консультації». Але потім дійшли вже й до рішення Окружного адміністративного суду Києва, яке не набрало законної сили…

20 грудня, за день до фіналу, скандальний Окружний адмінсуд Києва скасував порядок роботи комісії. Зробив він це за позовом колишнього керівника другого підрозділу детективів НАБУ Олександра Кареєва, якого звільнили за вчинення істотних дисциплінарних проступків. «Слово і діло» публікувало повний текст рішення. В ньому лише два абзаци, які стосуються суті справи. При чому, як стверджує «Центр протидії корупції», підставою для скасування порядку роботи комісії стала норма закону, яка вже давно не чинна.

Продовжуючи говорити про рішення, голова комісії Коваль постійно наголошувала на тому, що рішення може ж вступити в силу. Однак, згідно самої ухвали, таке може бути лише через 30 днів після ухвалення рішення або взагалі після завершення процедури його оскарження. Так-так, рішення підлягає оскарженню. Тож члени комісії запропонували чекати скільки завгодно місяців, бо раптом «на них впаде метеорит»? Їй заперечували інші члени, зокрема, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Він наголошував, що рішення не набуло чинності і це взагалі не перешкоджає визначенню переможця.

Після цього голова комісії Коваль почала говорити про формальні речі. Мовляв: «а раптом переможець не пройшов спеціальну перевірку чи не має доступу до державної таємниці». На що їй опонували: «комісія не призначає керівника САП, а лише визначає переможця». Тобто, всі це процедури треба робити вже після визначення переможця, а не до того. Втім і це не допомогло: п’ятеро членів комісії Коваль, Бусол, Романюк, Соболь і Гуджал продовжували ігнорувати голосування. Комісія двічі намагалася ухвалити рішення про визначення переможця, а в третій раз спробували затвердили хоча б рейтингові позиції кандидатів (Клименко – перше місце, Синюк – друге). Але історія повторилася.

Комісія вирішила перенести засідання на 23 грудня, але це не виключає повторного саботажу. До того ж, може так статися, що у комісії просто не буде кворуму. Таке було вже неодноразово. Зокрема, один раз члени їздили у відпустки, на святкування річниці Вищих навчальних закладів тощо. На ще одному засіданні член комісії Гуджал «забув вдома аркуш, на якому проставив бали». Йшлося про оцінювання практичних завдань кандидатами. Гуджал поїхав додому за аркушем і не повернувся. Потім він розповідав, що потрапив у затор, сів телефон і він не встиг повернутись. Тож виключати будь яких сценаріїв не варто. Тим більше, що не пізніше ніж за день до проведення засідання такий анонс має з'явитися на сайті Офісу генпрокурора, і його досі немає.

Хто у фіналі і чим відомі

Перше місце посів заступник керівника другого підрозділу детективів НАБУ Олександр Клименко. За часи роботи в НАБУ він узяв участь у низці гучних розслідувань. Зокрема, Клименко був у групі детективів, які розслідували справу про заволодіння понад 81 млн грн Національної гвардії України. Організатором у справі є колишній народний депутат Максим Микитась, а іншими підозрюваними, зокрема, екскомандувач Нацгвардії Юрій Аллеров.

Також він розслідував «газову справу» колишнього нардепа Олександра Онищенка про заволодіння коштами державного «Укргазвидобування»; похідної від неї справу колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, який, за версією обвинувачення, дозволяв фірмам Онищенка не платити ренту в 2 млрд грн; розслідування стосовно колишнього першого секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського про автомобілі «Богдан» та інші.

З найцікавішого: Клименко розслідував справу заступника голови Офісу президента Олега Татарова, якого підозрюють у пособництві в наданні хабара за експертизу у розслідування провадження щодо Микитася. Можливо, це й є причиною затягування конкурсу, оскільки, як встановили журналісти програми «Схеми», члени комісії пов’язані з Татаровим.

Його єдиний конкурент – прокурор ОГП Андрій Синюк – посів відповідно друге місце. Це дозволить йому хоч і не посісти крісло керівника САП, але він стане його заступником. Бо у прокуратурі вільні дві посади – керівника і заступника. На скільки відомо, Синюк є процесуальним керівником у справі колишнього нардепа Семена Семенченка та підприємця Євгена Шевченка (у ЗМІ його називають «агентом» НАБУ) про збройні формування. Також він є прокурором у справі про вбивство Катерини Гандзюк.

Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал