Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня звернувся з посланням до Верховної ради. У спічі, який тривав майже годину, президент розповів про успішну боротьбу з коронавірусом, перемир'я на Донбасі, місцеві вибори і реформи, які планує провести нинішня влада. В цілому, промова вийшла дуже оптимістичною, от тільки не всі факти в ній були правдивими. «Слово і діло» проаналізувало хибні твердження і перебільшення з послання Зеленського.
«У попередні роки кожна партія, крім «Слуги народу», мала в своїх лавах або колишнього президента, або двічі прем'єр-міністра, міністра промисловості, надзвичайних ситуацій, економічного розвитку, соціальної політики, заступників міністра освіти і науки та охорони здоров'я».
Це не так.
У Верховній раді VIII скликання у фракції «Самопоміч» не було ні колишніх міністрів, ні їхніх заступників.
До речі, на дострокових парламентських виборах в минулому році в список партії «Слуга народу» міг увійти Юрій Гусєв – колишній заступник міністра оборони. Але він передумав йти у Верховну раду.
«Адже навіть медичні системи найуспішніших країн були не готові до коронавірусу, а наша медицина – тим більше. Була зруйнована система лабораторій – в Україні їх було цілих п'ять. Зараз – в десятки разів більше».
Не зовсім так.
Обласні лабораторні центри Міністерства охорони здоров'я були і до епідемії коронавірусу. І їх було не 5, а 37 державних лабораторій. Коли посаду міністра охорони здоров'я обіймала Зоряна Скалецька (це було до коронавірусу) вона планувала їх реформу.
Однак роботу і ресурси лабораторії отримали тільки в умовах пандемії.
«Ми підвищили зарплати медикам, які борються з COVID-19, до 300%. Так, через недосконалість бюрократичної системи з виплатами в регіонах були труднощі, але вони в минулому».
Не зовсім так.
За словами голови парламентського комітету з питань охорони здоров'я Михайла Радуцького, затримка з виплат надбавок була два-три місяці: «Були проблеми 2-3 місяці, були затримки. Є проблеми, в Хмельницький особисто літав, з цією проблемою розбиралися. Місцеве управління охорони здоров'я неправильно розрахувало гроші, які прийшли від НСЗУ. Гроші були виділені з центру. На місцях були такі проблеми, сьогодні їх практично вже немає».
Практично немає труднощів і немає взагалі – це різні речі. І не факт, що затримок в майбутньому не буде.
«27 липня було оголошено про припинення вогню. Сьогодні режим тиші триває 86-й день поспіль – найдовше за роки війни».
Не зовсім так.
Якщо Україна дотримується режиму припинення вогню, то противник – ні. Незважаючи на перемир'я, в серпні (за даними штабу ООС) було 60 обстрілів, у вересні – 81.
Обстріл з боку бойовиків, хоча і один, був навіть в ніч, коли почало діяти перемир'я.
«Це боляче. Але те, що з'явилися дні, тижні і навіть вже місяці, коли ми не ховаємо своїх героїв, коли не плачуть матері і діти, – дає нам надію».
Це не зовсім так.
У період з кінця липня до кінця серпня на Донбасі загинули двоє українських військових. Були також випадки загибелі військових від необережного поводження зі зброєю. У вересні один військовий загинув внаслідок обстрілу, один через необережне поводження з гранатою, ще один – після підриву на вибуховому пристрої.
«Ми вирішили питання з питною водою на Донбасі».
Неправда.
Сам же Володимир Зеленський обіцяв до 2023 року завершити модернізацію КП «Вода Донбасу» (за допомогою Швейцарії). Якщо проблема вже вирішена, навіщо тоді модернізація.
«Я дуже радий, що завтра 120 депутатів партії «Слуги народу» поїдуть на Донбас. Не в Туреччину, чи не на Мальдіви, як раніше. Депутати поїдуть на передову».
Це перебільшення.
Народні депутати і раніше їздили на передову. Наприклад, в травні 2017 року в Краматорську відбулося виїзне засідання бюджетного комітету Верховної ради.
До того ж, за інформацією ЗМІ, депутат від «Слуги народу» Андрій Герус в серпні відпочив у Туреччині.
«Повернули питання Криму в міжнародний порядок денний».
Це не зовсім так.
Наприклад, в 2016 році Генеральна асамблея ООН затвердила резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», текст якої внесла українська делегація.
У 2018 році тодішній спецпредставник США з питань України Курт Волкер вручив президенту Петру Порошенко екземпляр Декларації політики США щодо Криму. Вона символізувала, що США вважають Крим українським.
Питання Криму і раніше було в міжнародному порядку денному, тому говорити про те, що його «повернули» тут недоречно.
«Можна брехати про нашу непатріотичну позицію, але вперше з 2014 року добровольці отримали статус учасників бойових дій».
Не зовсім так.
Дійсно, Верховна рада в кінці 2019 року ухвалила закон про надання добровольцям статусу учасника бойових дій. Але і до ухвалення закону існувала процедура отримання статусу УБД для добровольців, складна, але існувала: потрібно було знайти не менше двох осіб з числа учасників АТО, які підтвердять перебування добровольця в зоні бойових дій. Окрім наявності «свідка», була інша умова. Статус добровольця надавався, якщо після 2014-2015 років їхнє формування було включене до складу ЗСУ, МВС, Нацполіції чи Нацгвардії.
«Це 1 грудня 1991 року. Коли 28 млн 804 тисячі й 71 громадянин України на референдумі проголосували за незалежність України. Пам'ятаючи це, дивно, коли ви говорите, що питати думку українців – небезпечно. Що людей задурять».
Не зовсім так.
Зеленський згадує про референдум, який мав юридичну силу. Водночас час опитування, заплановане на 25 жовтня, за словами самого ж президента, юридичної сили не матиме.
«Те, що обіцяли всі депутати 28 років, ми зробили за чотири місяці. Зняли депутатську недоторканність. За «кнопкодавство» – кримінальна відповідальність. За прогули – штраф».
Не зовсім так.
Згідно з Конституцією, нардепи як і раніше не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Раді, що, втім, є нормальною практикою в цивілізованих демократіях. Але політики все одно помилково або навмисно підміняють поняття.
Крім того, у програмі обіцяли за прогули та кнопкодавство позбавляти мандату.
«Ми ліквідували монополію «Укрспирту» і вивели цю галузь із тіні».
Поки що зарано про таке говорити.
Верховна рада дійсно в кінці 2019 року ухвалила закон про скасування державної монополії на виробництво спирту. Але до 1 липня 2021 року воно все одно відбуватиметься тільки на державних заводах, які повинні бути продані. Також закон передбачає, що до 2024 року імпортувати спирт можуть тільки уповноважені урядом держпідприємства. Так що демонополізація галузі тільки розпочалася.
Що стосується «виведення з тіні», то за словами голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, сьогодні спиртова галузь на 60% працює в тіні.
«Досить міряти розвиток України політичними каденціями. Нам потрібно чітке бачення – куди і чому повинна рухатися наша економіка до 2030 року. Знаю, що таку роботу вів уряд».
Така робота велася ще при уряді Володимира Гройсмана.
У 2017 році Кабінет міністрів схвалив проєкт енергетичної стратегії України до 2035 року. В 2019 Кабмін Гройсмана схвалив стратегію інноваційного розвитку України до 2030. Також розроблялася транспортна стратегія України до 2030 року і стратегія розвитку морських портів до 2038-го.
«Повна оперативна незалежність НАБУ і САП, якої не було з 2015 року».
Суперечливе твердження.
Нову владу неодноразово звинувачували в тиску на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру і Антикорупційне бюро. Хоч однозначних фактів, які підтвердили б це, немає.
«Ми почали відновлення професійно-технічної освіти, яку руйнували останні 20 років».
Неправда.
Професійно-технічну освіту підтримували і раніше. Наприклад, в 2016 році було виділено 50 млн грн на придбання обладнання для реалізації пілотного проєкту з модернізації підготовки робітників за трьома професіями – тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування та швачка.
У 2017 році були розпочаті проєкти державно-приватного партнерства в галузі професійно-технічної освіти. Підписали три меморандуми про співпрацю з підготовки кваліфікованих робітників для будівельної та швейної галузей. Створено шість сучасних навчально-практичних центрів на базі закладів професійно-технічної освіти із залученням інвестицій.
У 2018 році створили п'ять навчально-практичних центрів із залученням коштів соціальних партнерів на базі навчальних закладів, також оптимізували мережу закладів профтехосвіти. У минулому році Кабмін інвестував 50 млн грн місцевим бюджетам на модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази ПТУ.
«У 2020 році бюджет на армію став найбільшим в історії України».
Замовчування всієї правди.
Стаття 35 закону «Про національну безпеку України» передбачає, що обсяг витрат на фінансування сектору безпеки і оборони повинен становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони.
Тобто, кожен рік був так само рекордним відтоді, як цей закон набув чинності, адже зростав відсоток ВВП.
За цією ж логікою, в 2021 році бюджет на армію знову повинен стати рекордним. Але президент уже говорить про його збереження на колишньому рівні.
Нагадаємо, 10 жовтня була річниця проведення пресмарафону Володимира Зеленського. За підрахунками «Слово і діло», президент тоді дав 43 обіцянки. На якому етапі вони зараз – можна прочитати в нашому матеріалі.
Віктор Гаврилюк, Сергій Міхальков, Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»