Про те, якими словами оперував президент під час своєї промови у Верховній раді. Про загальновідомі «державні перевороти», які не були реалізовані в Україні. Та про обіцянки лідерів другої за розмірами фракції українського парламенту - Юрія Бойка та Вадима Рабіновича. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Про послання Зеленського до Ради
Володимир Зеленський виступив у Верховній раді зі щорічним посланням. У своїй промові він говорив про боротьбу з коронавірусом, поліпшення економічної ситуації в Україні, майбутні реформи та «Велике будівництво».
Глава держави найчастіше вживав слово «ми» – 75 разів. Водночас, займенник «я» президент вжив 21 раз – менше, ніж торік року. Слова «нам/наші/нас» пролунали 26 разів.
На другому місці за частотою вживань слово «Україна» – його президент вимовив 47 разів. «український» президент сказав 17 разів, «держава» та «державний» – 22 рази, «українці» – 8 разів, «незалежність» чи «незалежний» – 24 рази.
Слово «вперше» Зеленський сказав 41 раз і саме довкола нього побудував свій спіч. «Я хочу, щоб це була головна асоціація з нашою країною – я хочу, щоб поряд зі словом Україна завжди було слово вперше». Я говоритиму про головне: що зроблено вперше і що буде далі», – сказав глава держави.
Як і в торішньому посланні президент більше говорив про Крим, ніж Донбас.
Слово «війна» та «військові» Зеленський вжив по 5 разів, «оборона» та «армія» – по 4 рази, «безпека» та «деокупація» – по 3 рази, «кордон» та «реінтеграція» – по одному разу.
Зеленський 6 разів згадав про «медиків» і двічі сказав «вакцинація», «COVID-19» та «пандемія», зауваживши, що не хоче, аби головним словом його звернення було «ковід» чи «локдаун».
Які слова ще активно використовував президент під час своєї промови в стінах Верховної ради та про що говорив - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу на сайті та в телеграм-каналі.
Про «держперевороти» в Україні
Нещодавно, під час пресмарафону Володимир Зеленський повідомив, що отримав інформацію щодо підготовки державного перевороту в Україні 1-2 грудня. За його словами, до цього причетні представники Росії та, можливо, олігарх Рінат Ахметов. За останні кілька років, нагадаємо, це вже не вперше, коли ми чуємо про держпереворот в Україні.
У жовтні 2016 року стало відомо про план «Шатун», інформацію про який виявили у зламаній пошті помічника російського президента Владислава Суркова. План передбачав дестабілізацію ситуації в Україні у період з листопада 2016 року до березня 2017 року.
Метою «Шатуна» було дискредитувати органи державної влади України, а також провести дострокові президентські та парламентські вибори. У країні мали пройти масові акції протесту, «Тарифний майдан», активізуватися сепаратистські настрої в регіонах.
Наприкінці 2017 року тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив про новий план дестабілізації. У Києві відбувалися протести проти президента Петра Порошенка і, за словами Луценка, акції організував Міхеїл Саакашвілі, щоби захопити владу. Спонсором цього нібито був олігарх Сергій Курченко. З частиною грошей, одержаних від Курченка, затримали соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе.
Служба безпеки відкрила кримінальне провадження за фактом сприяння учасникам злочинних організацій, але у червні 2020 року справу було закрито через відсутність складу злочину.
У березні 2018 року резонанс викликала інформація про держпереворот, який готувала нардеп Надія Савченко та голова «Офіцерського корпусу» Володимир Рубан. Савченко та Рубана заарештували, проте у 2019 році вони вийшли з-під варти. Днями стало відомо, що суд повернув обвинувальний акт прокурору через необґрунтованість звинувачень.
У перший день роботи парламенту дев'ятого скликання від нардепа Єлизавети Богуцької українці дізналися, що п'ятий президент Петро Порошенко готує «путч». Правоохоронні органи на «інсайд» Богуцької тоді не відреагували.
Щодо держперевороту, який, за словами Зеленського, планували 1-2 грудня - СБУ проводить досудове розслідування.
Докладніше про «держперевороти» в Україні читайте у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.
Про обіцянки лідерів другої за розмірами фракції парламенту
«Слово і діло» продовжує аналізувати, як голови парламентських фракцій та груп виконують свої обіцянки. На черзі співголови другої за величиною фракції у ВР – «Опозиційної платформи – За життя» - Юрій Бойко і Вадим Рабінович.
За даними «Слово і діло», Юрій Бойко за час роботи у дев'ятому скликанні дав 137 обіцянок: виконав – 19 (14%), провалив – 30, у процесі виконання залишаються 88.
Практично всі виконані обіцянки Бойка стосувалися позиції фракції під час голосування. Як і обіцяв нардеп, «Опозиційна платформа» не голосувала за держбюджет-2020 та зміни до нього, а також за бюджет-2021, підтримала відставку уряду Олексія Гончарука, не голосувала за «антиколомойський» та «антиолігархічний» законопроєкти, не підтримала «ресурсний» законопроєкт №5600. Фракція не підтримала відставку Дмитра Разумкова.
Проваленими для Бойка є обіцянки домогтися зняття депутатської недоторканності, забезпечити перехід до пропорційної виборчої системи з відкритими списками, добитися ухвалення закону про тимчасові слідчі комісії. ВР ухвалила закони, які могли б забезпечити виконання цих обіцянок, але Бойко та його колеги по фракції їх не підтримали.
Не зміг Бойко виконати програмну обіцянку скасувати закон про мову.
У перший день роботи нового парламенту Бойко обіцяв внести законопроєкт про особливий статус Донбасу на п'ять років, а також законопроєкт про надання компенсації переселенцям, які втратили майно. Але таких ініціатив від фракції не було. У Вадима Рабіновича обіцянок менше, ніж у його колеги – 90.
Рабінович, зокрема, виконав обіцянку про те, що фракція не голосуватиме за держбюджет на 2021 рік, а також за відставку Дмитра Разумкова. Крім того, як і обіцяв Рабінович, «Опозиційна платформа» звернулася до Конституційного суду щодо закону про ринок землі. Та на цьому виконані протягом роботи дев'ятого скликання обіцянки Рабіновича закінчуються.
Рабінович провалив програмні обіцянки ухвалити закон про всеукраїнський та місцевий референдуми, скасувати закон про мову, посилити кримінальну відповідальність за скоєння корупційних злочинів посадовцями. За необхідні для виконання пунктів програми законопроєкти депутат не голосував.
Минулого року Рабінович збирався поставити у кожній області дошку ганьби з іменами тих, хто проголосує за продаж землі – «щоб на віки їхні нащадки, діти, онуки пам'ятали». Але свій амбітний проєкт він так і не реалізував.
Торік у серпні Рабінович обіцяв вимагати від парламенту внести до порядку денного сесії законопроєкт про кримінальну відповідальність за невиконання передвиборчих обіцянок, але якось більше про це не згадував.
Крім того, провалено обіцянку ініціювати імпічмент президента Володимира Зеленського. ОПЗЖ на з'їзді 4 лютого вирішила розпочати відповідну процедуру, 11 червня фракція отримала підписні листи для збору підписів за імпічмент (потрібно 226). Але що далі сталося зі збиранням підписів – невідомо.
Про всі обіцянки лідерів ОПЗЖ - виконані та не дуже - читайте докладніше у нашому великому матеріалі на порталі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»