Подкаст «Словом» за 22 листопада: День гідності та свободи, опалювальний сезон та курс гривні

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 22 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про День гідності та свободи, як елемент утвердження ідеалів свободи та демократії в Україні. Про те, де в Україні візьметься вугілля для забезпечення проходження опалювального сезону. Про Норвегію і її роль на газовому ринку ЄС. Про міжфракційні об’єднання у Верховній раді. Та курс української національної валюти. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

День гідності та свободи в Україні

В Україні в неділю, 21 листопада, відзначили День гідності та свободи. Його встановлено згідно з указом президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Як зазначається в указі, свято встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…».

З нагоди Дня гідності та свободи в усіх населених пунктах України відбулися меморіальні заходи.

Опалювальний сезон 2021-2022: чи вистачить в України вугілля

Україна, через перекриті Росією поставки, домовилася про постачання вугілля зі США - вже наступного тижня прийде перший корабель. Про це повідомив в інтерв'ю Радіо Свобода прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Вугільні компанії США готові постачати це вугілля. Наша делегація домовилася про це» – сказав прем’єр.

За його словами, перший корабель із вугіллям із США має прибути в Україну наступного тижня. Він доставить паливо для Центренерго. Прем'єр уточнив, що в уряді пройшла нарада щодо оплати та закупівлі наступних партій вугілля на грудень, січень та лютий, і гроші для цього є.

«Є інформація про те, що вугілля з Казахстану через Тамань виходить і прямуватиме до України. Залізничне сполучення справді заблоковане, але морським транспортом є інформація, що перший корабель відправлять найближчими днями» - додав глава уряду.

Раніше Шмигаль повідомляв про те, що сім кораблів із вугіллям прибудуть до України до кінця цього місяця або на початку наступного. Проблем із проходженням опалювального сезону не буде.

Норвегія та її роль на ринку газа в ЄС

Королівство Норвегія наростило видобуток природного газу зі своїх родовищ. Відповідні дані надав норвезький оператор GASSCO. Норвегія наростила обсяги постачання газу до Європи до 331 млн кубометрів на добу, щоб допомогти впоратися з енергетичною кризою.

«Норвезька GASSCO обігнала з постачання російський «Газпром», який сьогодні відправляє в ЄС всього 322 млн кубів на добу», – додають у повідомленні.

Раніше, нагадаємо, стало відомо, що Росія планує в довгостроковій перспективі знизити ціни на газ для Європи більш ніж наполовину - до 300-400 доларів за тисячу кубометрів. Однак справа не в бажанні якось допомогти європейським країнам, а страх «Газпрому», що тривале збереження високих цін на газ несприятливо позначиться на присутності РФ на європейському газовому ринку.

Також раніше повідомлялося, що «Газпром» почав викачувати газ зі своїх підземних газосховищ в Європі. На цю мить запаси в них знаходяться на критично низькому рівні.

Міжфракційні об'єднання в Раді

Після того, як колишній спікер Верховної ради Дмитро Разумков створив своє міжфракційне депутатське об'єднання, інтерес до цієї форми парламентської співпраці зріс. МФО не мають таких прав, як фракції чи депутатські групи, об'єднатися можуть нардепи з різних політичних сил довкола однієї мети чи проблеми.

У IX скликанні зараз існує 122 міжфракційні об'єднання: 55 створили ще у 2019 році, 35 – у 2020 році, 32 – цьогоріч. Варто зазначити, що один депутат може перебувати одразу в кількох МФО.

Найчисленнішим є міжфракційне об'єднання «За конституційну реформу та ефективну владу» – до нього входять 264 депутати. Дещо відстає за кількістю членів об'єднання «Цінності, гідність, сім'я» – в ньому 259 нардепів.

Понад 200 депутатів в об'єднаннях Invest in Ukraine, «За велике будівництво» та Intermarium. У МФО «Кримська платформа» входять 42 народних депутати, а до об’єднання «Збережи ФОП» – 38.

Ще є «За рідну Сумщину» та «Турбаза» - до цих двох входять лише по 10 нардепів. По 9 учасників в об'єднаннях «Кіровоградщина», «Вінниччина», «Буковина», «За розвиток реформи місцевого самоврядування та децентралізацію влади», «Гідрономіка», «За ратифікацію Римського статуту». МФО «Житомирщина» складається з 8 осіб. Та є і менші.

Скільки і яких в Раді нині є міжфракційних об'єднань і наскільки вони є масштабними - про це дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті.

Курс гривні: яка ситуація із нацвалютою

2021-й показав, що навіть за несприятливих обставин гривня може не просто зберегти позиції, а й суттєво зміцнитися, нехтуючи навіть усіма класичними сезонними чинниками. Адже у бюджеті на поточний рік курс гривні було закладено на рівні 29,1 грн/дол., і ще на початку року такі значення видавалися досить реалістичними. Проте минав місяць за місяцем, і гривня з рівня 28,3 постійно росла, і у листопаді сягнула позначки у 26,1 грн/дол.

Цьому процесу сприяла низка факторів, починаючи із високих експортних цін для українських виробників та постачальників, закінчуючи, так би мовити, «подарунком» від МВФ, який в рамках допомоги державам у подоланні наслідків пандемії коронавірусу COVID-19 склав 2,7 млрд доларів.

Традиційно уряд закладає дещо «песимістичний» прогноз курсу нацвалюти у державному бюджеті на наступний рік. Наразі йдеться про середньорічний курс гривні щодо долара на рівні 28,6 – 28,7 гривні.

Експерти вказують, що на ослаблення гривні тиснутиме низка факторів, які зумовлять підвищений попит на валюту. Серед них є цілком технічний чинник – виконання державного бюджету. Адже у бюджетній декларації заклали, що наприкінці року гривня впаде до 28,60 грн/дол. Та й МВФ раніше прогнозував, що курс до кінця 2021 року буде залишатися в межах 27,98 гривні за долар – цей прогноз також включає і «сильну» нацвалюту, проте різниця у майже 2 гривні є досить відчутною.

Тож цілком ймовірно, що гривня з початку грудня поточного року може почати просідати – спочатку до показника у 26,5 грн за долар, а потім – і до 27 гривень за долар.

Якщо Україну несподівано не спіткає якась чергова політична криза, а запасів газу та вугілля до кінця року вистачить, щоб не ставити під загрозу опалювальний сезон, то Новий рік наша держава, ймовірно, зустріне із більш-менш прогнозованим курсом національної валюти.

Чого очікувати від національної валюти в наступному році і які фактори можуть вплинути на стійкість гривні - про це читайте у нашому спецматеріалі на сайті на в телеграм-каналі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал