Росія планує в довгостроковій перспективі знизити ціни на газ для Європи більш ніж наполовину - до 300-400 доларів за тисячу кубометрів. Однак справа тут зовсім не в бажанні якось допомогти європейським країнам, а страх «Газпрому», що тривале збереження високих цін на газ несприятливо позначиться на присутності РФ на європейському газовому ринку.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на власні обізнані джерела.
Так, одне з джерел, знайоме з ситуацією у формуванні енергетичної політики Кремля, повідомило виданню, що РФ прагне встановити в Європі ціни в 300-400 доларів за тисячу кубів газу. У РФ вважають, що такий ціновий рівень допоможе російському газовому монополісту зберегти свій рівень присутності на європейському ринку всупереч тому, що європейські країни декларують бажання перейти на більш екологічно чисті джерела енергії.
У Німеччині заявили про «безпеку» російського «Північного потоку-2» для газопостачання ЄвропиУ Мінекономіки ФРН стверджують, що консультувалися з Естонією, Італією, Латвією, Литвою, Австрією, Польщею, Словаччиною, Чехією та Угорщиною
Ще одне джерело зазначило, що є варіант знизити ціни до діапазону 200-400 доларів, але в Кремлі вважають цей варіант менш прийнятним, ніж перший. Однак як перший, так і другий варіанти значно різняться з цінами, які на сьогодні встановилися на європейському ринку через значний газовий дефіцит.
Нагадаємо, що Росія продовжує шантажувати Європу газом. Після відмови «Газпрому» бронювати додаткові транзитні потужності через українську ГТС на листопад, вартість газу в Європі відновила зростання.
Президент України Володимир Зеленський запропонував захистити Європу від тарифного шоку на енергоносії та збільшити транзит газу через українську територію. Заради цього він навіть готовий надати Росії знижку в 50% на транзит газу.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»