Реформа органів інтелектуальної власності: які обіцянки давали політики

Читать на русском
Які обіцянки давали політики щодо реформи органів інтелектуальної власності та винаходів, читайте у матеріалі Слово і діло.
Слово і діло

У середині жовтня у Міністерстві економіки запевнили, що в Україні вперше буде затверджено Стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності. Зокрема, вона стосується захисту прав на таку власність. У Мінекономіки наголосили, що інтелектуальна власність може посприяти створенню сприятливого середовища для інновацій. «Слово і діло» вирішило проаналізувати, які обіцянки давали політики у різні часи щодо реформи органів інтелектуальної власності та винаходів, а також що з обіцяного вдалося реалізувати.

Що обіцяє нинішня влада

Більшість зобов’язань політиків у цій сфері були окреслені ще у програмі уряду. Так, на міністра економіки Юлію Свириденко, яку нещодавно призначили на посаду, покладено зобов'язання гармонізувати національне законодавство у сфері інтелектуальної власності з європейським законодавством.

Відповідатиме за виконанням цієї обіцянки прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Також у програмі уряду зазначено, що в Україні повинні забезпечити розвиток електронних сервісів державної реєстрації прав інтелектуальної власності. Нині ця обіцянка перебуває у процесі виконання.

Наразі у процесі реалізації перебуває обіцянка, забезпечити приєднання України до Рамкової програми досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

На саміті Україна–Європейський Союз, який пройшов 12 жовтня, було підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії «Євратом».

Після завершення всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для ратифікації документа, українські вчені, інноватори та підприємці зможуть мати доступ до всіх інструментів підтримки та залучати грантові кошти для реалізації спільних міжнародних проєктів програм «Горизонт Європа» та «Євратом».

Чимало обіцянок уряду Шмигаля вже вдалося виконати, наприклад, удосконалити адміністративні процедури контролю та припинення порушень прав інтелектуальної власності. У липні 2020 року Верховна рада ухвалила два відповідних законопроєкти.

Удалося створити дворівневу систему державного управління сферою інтелектуальної власності (1-й рівень – Мінекономіки, 2-й рівень – Національний орган інтелектуальної власності) та систему сприяння захисту прав інтелектуальної власності.

Окрім того, міністр освіти та науки Сергій Шкарлет збільшив фінансування Національного фонду досліджень України, як і було зазначено у програмі уряду.

Діяльність фонду спрямована на створення сприятливих умов для максимальної реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності на принципах змагальності та наукового лідерства.

Рік тому президент Володимир Зеленський пообіцяв забезпечити українців вакциною, щойно з’явиться зареєстрована, а згодом «додати» і українську. Оскільки українська вакцина перебуває у розробці, то обіцянка також ‒ у процесі виконання.

Розробивши препарат, його потрібно запатентувати, тому вакцина належить до інтелектуальної власності.

Своєю чергою, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко запевнив, що у 2022 році в Україні буде виготовлено першу вакцину.

На початку листопада у Польщі розпочали випробування українського препарату від коронавірусу. Вакцина – дітище Інституту біології клітин НАН України у Львові. Створити її вдалося на основі білків і дріжджів.

Нині дослідження з визначення імуногенності вакцини перебувають на завершальних стадіях. Наступна стадія випробувань – перевірка вакцини на трансгенних мишах, вразливих до людського коронавірусу.

Які зобов’язання були у попередньої влади

Кільком попереднім міністрам економіки не вдалося виконати зобов’язання щодо інтелектуальної власності. Так, ексміністр Олексій Любченко не зміг гармонізувати національне законодавство у сфері інтелектуальної власності з європейським законодавством (це зобов’язання перейшло до теперішнього міністра).

Так само не зміг виконати цю обіцянку міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Петрашку, як і Любченку, також не вдалося забезпечити розвиток електронних сервісів державної реєстрації прав інтелектуальної власності за час своєї каденції.

Водночас Ігорю Петрашку вдалося удосконалити адміністративні процедури контролю та припинення порушень прав інтелектуальної власності. Зокрема, після ухвалення ВР відповідних законів, з'явилася можливість подавати заявки в електронній формі та право подавати заперечення проти заявок на винаходи після їхньої публікації.

Кілька обіцянок свого часу провалив і міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов (попередник Петрашка). Йому не вдалося реформувати галузь захисту прав інтелектуальної власності, створити реєстр інтелектуальної власності і забезпечити його використання на митниці.

Милованов пояснював, що після відставки прем'єра Олексія Гончарука та його уряду, він відмовився очолити міністерство агропромислового комплексу, і як наслідок, продовжувати втілення реформ, зокрема і в сфері інтелектуальної власності.

Однак зазначимо, що з жовтня 2020 року в Державній митній службі України таки запрацював оновлений реєстр об’єктів прав інтелектуальної власності (але Милованов був міністром до березня 2020 року).

Ще одному колишньому міністру економіки (квітень 2016-серпень 2019 року) Степану Кубіву не вдалося створити Національний орган інтелектуальної власності.

А от колишня міністерка освіти Лілія Гриневич не змогла за час перебування на посаді створити Національний фонд досліджень.

Нагадаємо, раніше ми також писали, що обіцяють політики стосовно зміцнення та облаштування держкордону.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал