Національне агентство з питань запобігання корупції знайшло недостовірні відомості у декларації судді Верховного суду за 2020 рік Сергія Хопти. Водночас НАЗК не виявило ознак конфлікту інтересів, незаконного збагачення та необґрунтованості активів.
Про це йдеться у результатах повної перевірки декларації Сергія Хопти, передає «Слово і діло».
Зокрема, у своїй декларації суддя зазначив недостовірні відомості про вартість квартири у Києві площею 103,3 кв. м, яка з 2008 року належить його дружині ‒ Любові Хопті.
«Згідно з наданою суб'єктом декларування копією договору дарування квартири від 27 червня 2008 року дарувальником є батько суб'єкта декларування, який мешкав у с. Калинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області. Сторони оцінили цей дар у 1 млн 62 тис. грн», ‒ зазначається у результатах перевірки.
У своїх поясненнях для НАЗК суддя сказав, що не зазначив відомостей про вартість квартири, бо під час заповнення декларації за 2020 рік, так само як і під час заповнення декларацій за попередні періоди (починаючи з 2016 року), він керувався витягом з Державного реєстру правочинів від 27 червня 2008 року, у якому не зазначено вартість квартири, а договір дарування у нього був відсутній.
«Він знайшов його (договір дарування ‒ ред.), готуючи відповідь на запит Національного агентства, ‒ зазначається у висновку із посиланням на пояснення декларанта. ‒ Крім того, декларант вважає, що сума 1 млн 62 тис грн, у яку згідно з договором дарування сторони оцінили дар, не є вартістю об'єкта нерухомості, і у нього та дружини немає належних документів про грошову оцінку вартості квартири».
Рік тому КСУ скасував деякі норми антикорупційного законодавства: як розвивалася кризаМинув рік, відколи Конституційний суд скасував деякі норми антикорупційного законодавства. Що сталося за цей час і що із КСУ зараз.
НАЗК не врахувало цих пояснень, аргументуючи це тим, що на час складання щорічної декларації за 2020 рік суддя мав у своєму розпорядженні документ із достовірними відомостями про вартість квартири та дату її набуття, що свідчить про обізнаність щодо вартості об'єкта нерухомості.
«Слово і діло» звернулося з цього питання до судді по письмовий коментар, але відповіді на даний момент не отримало.
У Нацагентстві констатували, що недостовірні відомості у декларації відрізняються від достовірних на суму 1 млн 91 тис грн.
Водночас НАЗК не виявило у декларації ознак конфлікту інтересів, незаконного збагачення та необґрунтованості активів.
«У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП», ‒ підсумували у висновку повної перевірки.
Якщо в подальшому суд стане на бік НАЗК, Хопта буде змушений сплатити штраф 1000-2500 неоподатковуваних мінімумів (17 тис. ‒ 42,5 тис. грн).
На офіційному сайті НАЗК розміщена інформація про те, що стосовно Сергія Хопти був складений протокол за ч.4 ст. 172-6 КУпАП (декларування недостовірних відомостей). У коментарі для «Слово і діло» в НАЗК підтвердили, що направили цей протокол до Печерського районного суду міста Києва.
Як відомо, Сергій Хопта працює суддею з 1992 року. У своїй декларації за 2020 рік він задекларував 1 млн 250 тис. грн, 52 тис. доларів США та 20 тис. євро готівки, житловий будинок площею 36 кв. м, квартиру площею 136 кв. м, гараж 40 кв. м, машиномісце та квартиру на 103 кв. м та дві земельні ділянки.
Доходи родини судді складаються із його зарплати (3 млн 655 тис. грн) і зарплати дружини (298 тис. грн).
Чимало суддів Верховного суду ставали об'єктами повних перевірок НАЗК. Наприклад, «Слово і діло» писало, що суддя ВСУ Власов задекларував «цінне рухоме майно» – 1878 статуеток поросят, а його колега Альберт Єзеров вказав неправдиві відомості у розділах декларації про нерухомість та фінансові зобов'язання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»