Рівно рік тому Конституційний суд скасував деякі норми антикорупційного законодавства, зокрема відповідальність за недостовірне декларування, а також визнав неконституційними окремі повноваження НАЗК. З того моменту в Україні триває конституційна криза, розв'язати яку поки що повною мірою не вдалося. У чому була суть рішень КСУ, що за ними слідувало та як президент і парламент намагалися знайти вихід із ситуації – у матеріалі «Слово і діло».
«Покарання за незаконне декларування є надмірним»: у чому була суть рішень КСУ
Одного разу Конституційний суд вже скасовував покарання за незаконне збагачення – у лютому 2019-го. У жовтні того ж року Верховна рада IX скликання відновила відповідальність.
На початку серпня 2020 року 47 народних депутатів, більшість із яких є членами фракції «Опозиційна платформа – За життя», подали до КСУ подання про неконституційність окремих положень закону про запобігання корупції, зокрема просили визнати неконституційною вже нову статтю про незаконне збагачення.
На закритому засіданні наприкінці жовтня КСУ визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу 366-1, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування. У рішенні суду йшлося, що покарання є «надмірним» для такого правопорушення.
«За своєю правовою природою подання суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей у декларації, а також навмисне ненадання декларації хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, проте такі дії не здатні завдати істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі в обсягах, необхідних для визнання їх суспільно небезпечними відповідно до вимог статті 11 КК», – так у КСУ обґрунтували своє рішення.
Антикорупційна реформа VS рішення КСУ: від любові до ненавистіЗа останні шість років КСУ неодноразово скасовував окремі положення деяких антикорупційних законів. Ми дослідили, яких саме.
Крім того, було визнано неконституційними більшість повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції: повноваження щодо контролю та перевірки декларацій, проведення моніторингу способу життя тощо. В результаті НАЗК було змушено обмежити доступ до реєстру електронних декларацій, а Національне антикорупційне бюро – закрити більше сотні кримінальних проваджень за скасованою статтею (серед фігурантів були Геннадій Труханов та Ірина Венедіктова).
Своє рішення КСУ ухвалив із порушеннями – двоє суддів взагалі не мали права голосувати через конфлікт інтересів: у деклараціях Ірини Завгородньої та Сергія Головатого НАЗК виявила недостовірну інформацію.
За кілька днів після засідання КСУ Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради нацбезпеки та оборони. На виконання рішення РНБО уряд ухвалив розпорядження та зобов'язав НАЗК відновити доступ до реєстру декларацій.
Відразу була і реакція Заходу на відкат антикорупційної реформи. У Євросоюзі, США та G7 були стурбовані рішенням Конституційного суду та закликали всі сторони об'єднатися, щоб знайти компроміс для виходу із ситуації. Венеціанська комісія згодом теж назвала рішення КСУ таким «що підриває громадську довіру до конституційного правосуддя». Експерти заявили, що воно не має чіткої аргументації і не ґрунтується на міжнародному праві.
Як президент Зеленський і парламент пропонували розв'язати конституційну кризу
Після скандального рішення КСУ президент Володимир Зеленський був «швидкий на розправу»: 30 жовтня він зареєстрував законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Глава держави запропонував:
визнати рішення Конституційного суду від 27 жовтня таким, що не створює правових наслідків та прийнято в умовах реального конфлікту інтересів;
повернути скасовані статті закону «Про запобігання корупції», а також Кримінального кодексу;
припинити повноваження складу КСУ з дня набрання чинності законом.
Очікувано, що законопроєкт одразу розкритикували у КСУ. Олександр Тупицький заявив, що в ініціативі президента є ознаки «конституційного перевороту»: «З'являється законопроєкт, який за ніч склепали, який має ознаки конституційного перевороту в Україні. Я це відповідально заявляю. Що має статися у вівторок – скасувати рішення КСУ. Чому указом президента? Навіщо втягувати до цього парламент? Одна людина взяла на себе відповідальність, не треба підв'язувати колективну відповідальність, за якою ніхто не відповідатиме».
Утім, міжнародні партнери теж закликали не приймати таких поспішних рішень, а знайти альтернативний спосіб.
Володимир Зеленський спочатку обіцяв, що незважаючи на критику відкликати свій законопроєкт не буде – він був упевнений, що чинить правильно і депутати його підтримають. Але потім все ж таки забрав законопроєкт із парламенту, оскільки голосів за нього все одно не було.
Більше «лайтовий» варіант запропонували народні депутати на чолі з Дмитром Разумковим. Вони зареєстрували законопроєкт, який передбачав повернення скасованої статті Кримінального кодексу та повернення НАЗК скасованих повноважень. Цей законопроєкт також не було ухвалено.
Повернення відповідальності за недостовірне декларування: що за це загрожує тепер
Наприкінці минулого року Верховна рада ухвалила компромісний законопроєкт та відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – за це запровадили штраф та обмеження волі, без в'язниці.
За неподання декларації, згідно із законопроєктом, загрожує штраф від 42 тисяч до 51 тисячі гривень або до 240 годин громадських робіт із позбавленням права обіймати певні посади.
За навмисне внесення до декларації недостовірної інформації про доходи, якщо різниця становить від 1,13 млн до 9,1 млн, загрожує штраф від 34 тисяч до 51 тисячі гривень або громадські роботи від 150 до 240 годин із забороною до 3 років обіймати певні посади.
Якщо сума незадекларованого доходу становить більше 9,1 млн грн, загрожує штраф у розмірі від 51 тисячі до 85 тисяч гривень, 150-240 годин громадських робіт або обмеження волі на строк до двох років із забороною обіймати певні посади.
Покарання за незаконне збагачення: у чому суть змінВерховна рада повернула відповідальність за недостовірне декларування, але менш сувору, ніж раніше.
Закон розкритикували в НАЗК та в Євросоюзі. Зокрема, в НАЗК заявили, що парламент запропонував просто «санаторні умови для корупціонерів»: «Корупціонер може навмисне приховати інформацію про картину Пабло Пікассо чи найдорожчу яхту у світі і отримати за це максимум два роки «санаторних умов». Впевнений, що така пропозиція не відповідає запиту українського суспільства».
Влітку цього року Верховна рада посилила відповідальність за недостовірне декларування. За навмисне хибне декларування чиновникам тепер загрожує штраф, громадські роботи або обмеження волі до 2 років, якщо невідповідність задекларованого з реальними доходами становить від 500 до 2 тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1,1 до 4,5 млн грн).
Якщо невідповідність перевищує 2 тисячі прожиткових мінімумів (4,5 млн грн), передбачено штраф 4-5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів, громадські роботи, обмеження або позбавлення волі на строк до 2 років, а також позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до 3 років.
Крім того, у грудні 2020-го депутати повернули НАЗК скасовані Конституційним судом повноваження.
Зеленський відсторонив голову КСУ Тупицького, а потім скасував указ про його призначення
Але відновлення скасованих норм законодавства, звісно, було замало. Одним із головних винуватців кризи був названий тодішній голова Конституційного суду України Олександр Тупицький.
29 грудня 2020-го Володимир Зеленський підписав указ і на два місяці відсторонив Тупицького від роботи. «Я підписую цей указ для відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – заявив президент.
У Конституційному суді відмовилися виконувати президентський указ, назвавши його «юридично нікчемним». Тупицький навіть кілька разів намагався потрапити на робоче місце, але потім «здався» і працював із дому, продовжуючи отримувати зарплату.
Указ про усунення Тупицького було оскаржено у Верховному суді України, але суд відмовився відкривати провадження. У лютому Зеленський усунув голову КСУ від роботи ще на місяць.
Двовладдя та конституційна криза: чим загрожує звільнення Тупицького та КасмінінаЗеленський звільнив Тупицького та Касмініна з КСУ, чи законне таке рішення та які його наслідки.
А 27 березня Зеленський скасував укази Віктора Януковича щодо призначення Олександра Тупицького та Олександра Касмініна суддями Конституційного суду. «На минулому засіданні РНБО, серед іншого, було ухвалено рішення про аудит усіх указів Януковича. Сьогодні є перші результати. Йдеться про два укази Януковича – від 14 травня та 17 вересня 2013 року про призначення суддями Конституційного суду України Тупицького Олександра Миколайовича та Касмініна Олександра Володимировича. Обидва ці укази скасовано мною. Вказані особи можуть вирушати на заслужений відпочинок», – повідомив президент.
За поданням депутатів від фракцій «Батьківщина» та «Європейська солідарність» КСУ перевірить президентський указ на предмет відповідності Основному закону.
У липні стало відомо, що Верховний суд скасував указ Зеленського щодо Тупицького, але в Офісі президента заявили, що виконувати рішення не будуть. «Називаємо речі своїми іменами. Безумовно, сьогоднішнє рішення Верховного суду щодо Тупицького насправді зовсім не про Тупицького. Воно набагато ширше. Воно про спротив неминучому. Про класичну суддівську корупцію», – сказав Михайло Подоляк.
Які кримінальні провадження розслідують щодо Тупицького
Після скандального рішення у жовтні 2020 року Олександр Тупицький став фігурантом кількох кримінальних проваджень, деякі з них закрили, деякі передали до суду.
З'ясувалося, що Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки в окупованому Криму, оформив договір купівлі-продажу за російським законодавством та відповідної інформації не відобразив у своїй декларації. Сам Тупицький пояснив це геніально – «не знав, як задекларувати». Державне бюро розслідувань відкрило провадження через це, але суд його закрив.
Крім того, суд закрив провадження, яке стосувалося конфлікту інтересів Тупицького під час ухвалення рішення щодо декларування у жовтні 2020 року.
Але не за всіма епізодами Тупицький так легко відбувся. Так, до суду вже направлено обвинувальний акт за фактами скоєння кримінальних злочинів проти правосуддя. За даними правоохоронців, Тупицький у 2018 році з корисливих мотивів та в інтересах колишнього голови Вищого господарського суду України здійснив підкуп свідка, щоб той відмовився від надання свідчень або надав свідомо неправдиві свідчення у справі, пов'язаній із протиправним заволодінням майновими активами ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод».
Також Тупицькому повідомили про підозру у несанкціонованому втручанні у роботу автоматизованої системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України. «За даними слідства, ексголова суду після усунення з посади через повідомлення про підозру у грудні 2020 року передав захищений електронний носій із власним ключем кваліфікованого електронного підпису та пароль до нього головному бухгалтеру та надав незаконну вказівку про подальше використання цього ключа від нього імені та замість нього для підписання платіжних та інших документів в автоматизованій системі», – повідомили в Офісі генпрокурора.
І, крім того, Тупицького перевіряють на причетність до можливого самовільного присвоєння владних повноважень.
Ситуація з Конституційним судом сьогодні
18 жовтня Володимир Зеленський заявив, що Конституційний суд незабаром перезавантажать: «Буде перезавантаження Конституційного суду, тільки-но повністю буде оновлено його склад. Ми чекали від Верховної ради на представників. Цього не сталося. Найближчими тижнями це станеться обов'язково, і потім буде проголосовано закон про КСУ. Зараз процес триває».
У Верховній раді чекає на друге читання законопроєкт про конституційну процедуру. Його планували розглянути у вересні, але руки депутатів не дійшли. Законопроєкт, зокрема, передбачає, що за ухвалення рішення у Конституційному суді мають проголосувати 10 суддів. Крім того, за допущення суддями нечесної поведінки або поведінки, яка ганьбить звання судді, передбачено дисциплінарну відповідальність. Планується затвердити Кодекс етики судді КСУ.
Які зміни до закону про КСУ дозволять звільнити суддів без порушення Конституції – юристЧому Зеленському не оголосять імпічмент за порушення Конституції та як відіграти скасовані КСУ законодавчі норми.
Венеціанська комісія нехай і з деякими зауваженнями, але схвалила цей законопроєкт. А от громадські організації та посли «Великої сімки» закликали парламент не підтримувати законопроєкт, оскільки в ньому не передбачена конкурсна процедура відбору суддів.
Нинішню ситуацію із Конституційним судом ускладнює ще одне. Верховний суд влітку визнав незаконним указ про звільнення Тупицького та Касмініна, але у серпні Володимир Зеленський запустив конкурс на посади суддів КСУ за квотою президента.
Декілька громадських організацій попросили Зеленського не робити цього, а спершу ухвалити законопроєкт для очищення суду: «На сьогодні юридично відсутні вакансії суддів КСУ за квотою президента. Оголошення конкурсу та призначення суддів на ці посади посилить кризу навколо Конституційного суду, а легітимність Конституційного суду та його подальших рішень опиниться під загрозою».
Проте конкурс триває, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін нещодавно заявив, що ОПУ просуває до Конституційного суду «нечесних кандидатів без досвіду та відповідного рівня знань, але з доходами незрозумілого походження».
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» докладно розбиралося, чим займається Конституційний суд України та що в ньому треба змінити.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»