Глибоко неконституційне рішення Конституційного суду щодо скасування декількох норм антикорупційного законодавства вже потягнуло за собою низку по суті таких самих неювелірних юридичних спроб з боку влади розв'язати ситуацію. Які наслідки матиме рішення президента розпустити Конституційний суд через Верховну раду? Якщо дії Зеленського неконституційні, чому йому не оголосять імпічмент, хоча така загроза існує? Яким чином можна було би юридично виважено розв’язати проблему звільнення суддів КСУ? Про все це «Слово і діло» поговорило з експертом з конституційного права Олександром Москалюком.
Як звільнити суддів КСУ?
За словами Олександра Москалюка, законопроєкт, який президент подав до Верховної ради як невідкладний, не вирішить юридично складної ситуації як такої.
«Перелік підстав для припинення та звільнення судді Конституційного суду чітко прописаний в Конституції та законі «Про Конституційний суд України». Припинення повноважень відбувається автоматично, а от звільнення в більшості випадків вимагає рішення самого КСУ. Причому за підтримки двох третин суддів», – зауважив юрист.
Москалюк навів приклад, що для притягнення судді КСУ до відповідальності за дисциплінарну провину, необхідно отримати рішення двох третин суддів самого КСУ. Тобто покарати суддю в принципі нереально.
«Коли цю норму закону протягували в зміни до Конституції, виходили з того, що був запит на створення незалежної судової системи. Але так трапилося, що фактично маятник відхилився в протилежний бік і отримали іншу крайність», – нагадав юрист.
Автоматично повноваження судді припиняються, якщо він досягне 65-річного віку, або вийде з українського громадянства, помре, або якщо його визнають безвісти зниклим чи оголосять померлим. І ще одна обставина – набрання законної сили обвинувального вироку проти судді КСУ.
Звільнити суддю КСУ можна тільки за наступних обставин: неспроможність судді виконувати повноваження за станом здоров’я; за порушення ним вимог щодо несумісності (працює на двох чи більше посадах); скоєння дисциплінарної провини; грубе або системне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді; подання заяви про відставку або звільнення; за незгоду на переведення до іншого суду; при порушенні обов’язку підтвердити законність походження майна.
«За всіма цими обставинами для звільнення судді необхідно, щоб на це погодилися дві третини складу КСУ», – наголосив Олександр Москалюк.
Чи можна відіграти рішення КСУ?
Після правління Януковича та його конституційного перевороту в нас так ретельно боролись за незалежність суддівської гілки влади, що й не зчулись, як судді КСУ перетворилися на всемогутніх напівбогів.
Рішення Конституційного суду ніхто не може оскаржити, припинити чи скасувати. Так прописано в Конституції України та законі про КСУ. Тому ні президент, ні парламент, ні уряд, ні РНБО не мають повноважень ухвалити законопроєкт, який скасує те, що вирішив КСУ. Це надто прямолінійне бачення проблеми.
До того ж, не можна одним новим законом взяти і розпустити КСУ, якщо цього немає в Конституції. Такі речі потребують часу та дотримання процедури.
«Є Конституція і проти неї не підеш. Коли ухвалять цей президентський законопроєкт, знову знайдеться 45 нардепів, які знову подадуть до КСУ звернення про його неконституційність. Тобто не існує простих рішень», – пояснив Олександр Москалюк.
Щоб відновити ті законодавчі норми, які скасував КСУ, на думку експерта, правильно було би просто подати новий законопроєкт, можливо навіть аналогічний тому, що скасував КСУ, та ухвалити його. А далі вже розбиратися з КСУ.
І тут є кілька варіантів. Якщо виходити з сумнозвісної політичної доцільності, яка за часів незалежності України стільки разів знущалася з Конституції, то можна було би спробувати притягти суддів КСУ до кримінальної відповідальності, оскільки зробити це за фактами судових рішень безперспективно.
Для того, щоб суддю КСУ притягти до кримінальної відповідальності також потрібен час, адже тут теж не все так просто. Спочатку треба зняти суддівську недоторканність через Вищу раду правосуддя.
Як змінити законодавство, щоби звільнити суддів і не порушити Конституцію?
Цікаво, що своє останнє рішення судді КСУ ухвалили у рекордно короткий термін.
«Вони виділили в окреме провадження саме те, що їх цікавило і дуже швидко прийняли рішення, тоді коли, наприклад, справа про очищення влади досі перебуває на розгляді з 2015 року. Дуже рідко, коли КСУ працював з такою швидкістю з моменту відкриття провадження. Хіба минулого року, коли йшлося про конституційність розпуску парламенту. Але там це було підв’язано під строки виборчого процесу», – зауважив Олександр Москалюк.
Юрист наголосив, що КСУ має виносити рішення протягом двох місяців з моменту відкриття провадження, або протягом місяця, якщо йдеться про особливо важливу справу. Однак терміни ніколи не дотримувались, бо за це немає відповідальності.
«Можна внести зміни до закону про КСУ, якими передбачити, що за невиконання обов’язків судді КСУ автоматично припиняються повноваження судді. Передбачити, в тому числі, що невиконання обов’язків виявляється у недотриманні строків розгляду конституційного провадження», – запропонував конституціоналіст.
На думку Москалюка, якщо такі правки до закону будуть швидко ухвалені та підписані президентом, то чинний склад КСУ можна буде звільнити, не порушуючи Основний закон України.
Адже якщо суддя протягом п’яти років не може ухвалити рішення стосовно вже відкритого провадження, то для чого такий суд?
Чому не буде імпічменту Зеленському?
Те, що пропонує президент Зеленський, суперечить Конституції, де не зазначено, що Верховна рада може ухвалити закон, яким розпустить КСУ. Ініційований Зеленським закон «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» також не відповідає Основному закону. Тому не можна виключати, що знайдуться охочі притягти президента до відповідальності за порушення Конституції.
«Щоби запустити процедуру імпічменту потрібно, щоби за це проголосувало 226 нардепів. На другому етапі необхідно зібрати 300 голосів депутатів і потім – 348 голосів. Вони й 226 зараз не знайдуть. А якщо допустити, що й знайдуть, Зеленський зробить просту річ – депутати, які лояльні до нього, виходять з більшості, нова не утворюється і він просто розпускає парламент», – пояснив Москалюк.
Крім того, за його словами, імпічмент передбачає юридичну відповідальність, коли має бути встановлений факт державної зради або іншого злочину.
«У низці держав підставою для імпічменту є сам факт порушення Конституції. Тобто порушив Основний закон і як наслідок, починається розслідування. Інша річ, що такі справи ніколи не порушуються. Наприклад у сучасній історії Франції чи Німеччині імпічментів не було. У нас розпочати імпічмент можна тільки якщо доведено, що президент скоїв злочин», – сказав юрист.
Щодо скандального рішення КСУ та реакції на нього влади, за словами Москалюка, у таких випадках слід пам’ятати, що право має значення в умовах, коли воно збігається із громадською думкою.
«Тоді право виступає в якості певного арбітра через інституції. А в умовах, коли тотальна більшість суспільства підтримує одні кроки, хай вони будуть навіть юридично неправильні і майже ніхто не підтримує дії іншої сторони юридичного конфлікту, тоді правовий інструментарій втрачає значення. Щоправда, потім це може обернутися проблемами іншого характеру, адже це відкриє скриньку Пандори», – наголосив він.
І яскравим прикладом тут виступають ті ж судді КСУ, які щоразу потроху приймали рішення, які були неоднозначні, і відповідно, щоразу заходили все далі й далі. Просто з’являється спокуса за принципом – влада втрачає свою привабливість, якщо нею не зловживати.
Раніше «Слово і діло» писало про топ-6 кримінальних проваджень, які закриватимуть внаслідок рішення КСУ щодо недостовірного декларування.
Також ми писали, що президент може ліквідувати Конституційний суд, але під загрозою імпічменту.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»