Про те, яких наслідків візиту міністра оборони США слід чекати Україні. Про те, хто не підтримав призначення Олександра Корнієнка на посаду заступника голови парламенту. Про відставку міністра екології. Про фігурантів найгучніших справ про державну зраду в Україні. А також про надання можливості українцям обирати собі владу та ухвалювати рішення за допомогою смартфону. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Голова Пентагону відвідав Україну
Міністр оборони США Ллойд Остін відвідав Україну в рамках робочого візиту до Європи. Глава американського оборонного відомства перебуваючи у Києві висловив свою повагу в Меморіальному залі та біля Меморіального дзвону захисників України. Після чого провів зустріч з главою Міноборони України Андрієм Тараном.
За підсумками переговорів з міністром оборони США Ллойдом Остіном Андрій Таран заявив, що Україна і США узгодили кроки реалізації домовленостей щодо забезпечення оборони України на суші, в повітрі, на морі, а також в кіберпросторі від наявних і потенційних загроз, - пише Укрінформ. За словами українського оборонного міністра, вже в наступному році можна буде побачити реальні результати домовленостей між урядами України та США.
За словами глави Пентагону Ллойда Остіна, США мають намір підтримувати оборонну реформу в Україні до досягнення країною критеріїв членства в НАТО. «Ми залишаємося непохитними у підтримці оборонної реформи України, що буде сприяти досягненню критеріїв повноправного членства в НАТО» - зазначив Остін.
Своєю чергою Таран подякував уряду США за допомогу в реалізації завдань оборонної реформи та сприяння євроатлантичним прагненням нашої країни, а також за підтримку України у протидії гібридній агресії РФ.
Для чого Ллойд Остін прилітав в Україну і яких наслідків можна очікувати від цього візиту глави Пентагону - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм каналі.
Новий віцеспікер Верховної ради
Народні депутати призначили на посаду першого заступника голови Верховної ради України Олександра Корнієнка. Призначення Корнієнка на посаду віцеспікера підтримали 256 народних депутатів, 4 виступили «проти», 80 – утрималися, 29 – не голосували.
Більшість голосів Корнієнко отримав від своєї фракції – «Слуга народу». Там його кандидатуру підтримали 222 народних депутати. Кілька депутатів не голосували, один утримався.
Від «Опозиційної платформи – За життя» двоє народних депутатів проголосувало проти, інші – або не голосували, або утримались.
Від «Європейської солідарності» проти виступив один нардеп, решта – або утримались, або не голосували, або були відсутні.
Ще один голос «проти» Корнієнко отримав від «Батьківщини».
Групи «Довіра» та «За майбутнє» переважно підтримали призначення. У фракції «Голос» майже всі утримались. Серед позафракційників «за» проголосувало четверо народних депутатів, серед яких був і Руслан Стефанчук.
Як голосували депутати за призначення нового першого заступника спікера - дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Нагадаємо, Рада повинна була призначити віцеспікера ще 8 жовтня. На посаду першого заступника висунули двох кандидатів – «Слуга народу» запропонувала кандидатуру голови партії Олександра Корнієнка, а «Європейська солідарність» – Софію Федину.
До речі, про те, які обіцянки давав Корнієнко за час роботи у Раді, можна подивитися у його профілі на порталі «Слово і діло».
Відставка Романа Абрамовського
А от Міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський написав заяву про звільнення. Про це «Слово і діло» повідомив сам міністр екології.
Зазначимо, раніше ЗМІ з посиланням на народного депутата від «Слуги народу» Олександра Качуру повідомили про те, що Абрамовський вже на цьому тижні напише заяву з проханням піти у відставку, а до вихідних цей документ передадуть до Верховної ради.
За словами нардепа, саме кандидатуру Абрамовського на відставку обговорювали на засіданні фракції СН. Ніяких інших кадрових ротацій в Кабміні не затверджували, а кандидата на заміну Абрамовському поки не знайшли.
Нагадаємо, ще у вересні в «Слузі народу» анонсували кадрові перестановки в Кабінеті міністрів. Кандидатами «на виліт» були: міністр захисту навколишнього середовища Роман Абрамовський, віцепрем'єр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, міністр соціальної політики Марина Лазебна.
При цьому спікер Ради Руслан Стефанчук заявляв, що в порядку денному з 19 по 22 жовтня не заявлено розгляд питань про кадрові ротації в уряді.
Найгучніші справи про державну зраду, та їхні фігуранти
Народному депутату від ОПЗЖ Віктору Медведчуку днями оголосили нову підозру – в державній зраді та сприянні діяльності терористичної організації через постачання вугілля з ОРДЛО. До початку грудня його відправили під цілодобовий домашній арешт. Водночас прокуратура просить для Медведчука тримання під вартою або заставу в 1 мільярд гривень.
З 2014 року в Україні порушено 1,6 тис. проваджень за ст. 111 ККУ «Державна зрада». У Кодексі покарання передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з можливістю конфіскації майна.
Зокрема, у 2016 році підозру у державній зраді оголосили президенту-втікачу Віктору Януковичу. Йому інкримінують пособництво у зміні держкордону та веденні агресивної війни. Януковича заочно засудили до 13 років позбавлення волі.
У 2020 році ДБР повідомило про підозру у державній зраді двом колишнім міністрам оборони Павлу Лебедєву та Дмитру Саламатіну.
Після втечі Януковича, Лебедєв утік з України ще до офіційної відставки. Він був присутній у Кремлі на зібранні з нагоди початку тимчасової окупації Криму Росією. 25 травня 2020 року Печерський суд Києва ухвалив рішення про заочний арешт Лебедєва у справі про розстріли на Майдані 18—20 лютого 2014 року.
У березні 2021 року підозру у держзраді оголосили колишньому прем’єр-міністру Миколі Азарову.
Хто ще і з яких причин був і є фігурантом гучних справ про державну зраду в Україні - читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.
Вибори у смартфоні: які перспективи в системи електронного голосування
Про надання можливості українцям обирати собі владу чи ухвалювати рішення за допомогою смартфону та електронного голосування – говорять з середини 2000-х років. Нинішня влада приділяє особливу увагу цій ідеї.
Ще у 2019 році у своїй передвиборчій програмі тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський пообіцяв, що громадяни України зможуть долучитися до ухвалення рішень влади через мережу інтернет, зокрема до голосування на виборах і референдумах.
Вже понад 2 роки в нашій державі існує окреме Міністерство цифрової трансформації, однією із цілей роботи якого є максимальна діджиталізація всіх процесів у суспільстві. Зокрема, і можливостей проведення так званих «електронних голосувань» ‒ по суті, створення системи дистанційної верифікації громадян, які за допомогою відповідних додатків та доступу до інтернету могли б будь-де проголосувати на виборах в Україні.
Безумовно, головна перевага електронного голосування у разі вдалої організації процесу – транспарентність процедури завдяки системі верифікації виборців, яка в ідеалі виключає будь-яке втручання «посередників» чи так званий людський чинник.
Ще одна перевага – електронне голосування дає змогу швидко підрахувати голоси під час будь-якого волевиявлення.
Крім того, е-голосування дозволить суттєво знизити вартість адміністрування та обслуговування процесу організації виборів та підрахунку голосів.
А ще – може стати у пригоді тим виборцям, які перебувають за межами України (наприклад, працюють за кордоном), або, як у ситуації з окупацією ОРДЛО та Криму, допоможе внутрішнім переселенцям.
Чи є ідея з електронним голосуванням доречною для нинішніх українських реалій, які переваги та недоліки такої системи виборів - про це читайте докладніше в авторській колонці Олександра Радчука на порталі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»