Подкаст «Словом» за 10 вересня: податок на виведений капітал і «жовта зона» карантину

Читать на русском

Про введення в Україні податку на виведений капітал. Про те, як у різних країнах світу регулюється сфера віртуальних активів. Про перспективи переходу України у «жовту» зону карантину. Та про зусилля МінЗахистуДовкілля у боротьбі із пластиком. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Податок на виведений капітал

Передвиборча програма президента станом на сьогодні виконана на 24%. І сам Володимир Зеленський, і його оточення постійно підкреслюють, що хочуть виконати її по максимуму. Одним із пунктів президентської програми була обіцянка «замінити податок на прибуток податком на виведений капітал».

«Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал дасть бізнесу більше свободи для розвитку і знизить адміністративний тиск», – йдеться в президентській програмі.

Податком на виведений капітал, нагадаємо, обкладається виведення коштів з обороту підприємства – дивіденди, роялті, відсотки тощо. Ввести податок на виведений капітал обіцяли й парламентарії VIII скликання, і п'ятий президент Петро Порошенко, і Олександр Данилюк в статусі міністра фінансів. Попри те, що у Верховній раді реєструвався відповідний законопроєкт, виконати зобов'язання не вдалося. Основними причинами цього стали: по-перше, зменшення доходів держбюджету, а по-друге, позиція МВФ.

У нинішньому скликанні Верховної ради обіцянку ввести податок на виведений капітал дали партії «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність» і «Батьківщина».

Але при цьому заяви влади щодо податку на виведений капітал досить суперечливі. Так, наприклад, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у жовтні 2019 року говорив, що Міжнародний валютний фонд «не особливо задоволений» таким податковим механізмом. МВФ бачить дві проблеми: перша – податок не вирішує питання спрощення адміністрування, друга – є негативний досвід інших країн.

Володимир Зеленський водночас теж висловлював побоювання щодо того, як введення такого податку позначиться на співпраці з МВФ. Але влітку 2020-го вже говорив, що податок потрібно впроваджувати, «якщо є готовність». У березні цього року Зеленський вже згадував податок на виведений капітал серед важливих внутрішніх реформ в Україні.

На якій стадії перебуває питання нині та що з приводу введення податку на виведений капітал в Україні говорять профільні міністри - про це читайте в нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Регуляція віртуальних активів: яка ситуація в Україні та світі

Верховна рада ухвалила закон про віртуальні активи, який легалізує ринок криптовалюти в Україні. Після набуття законом чинності криптовалюта отримає юридичний статус, а учасники ринку – захист і можливість працювати в правовому полі. Регулювати ринок буде Міністерство цифрової трансформації. При цьому, як підкреслили в Нацбанку, єдиним законним засобом платежу в країні залишається гривня.

Легальним платіжним засобом криптовалюта визнана в Японії, Швеції, Німеччині. При цьому в Японії компанії повинні платити податок від продажу криптовалюти, а в Німеччині покупки, оплачені віртуальною валютою, від звільнені оподаткування.

У Болгарії криптовалюта визнана фінансовим активом. У Білорусі дозволено проводити з криптовалютою процедуру обміну, купівлі або продажу, передачі у спадок і зберігання в спеціальних гаманцях.

У Польщі дозволено продаж і майнінг криптовалюти, але постачальники віртуальних активів підлягають державній реєстрації. У Швейцарії криптовалюта прирівняна до іноземних валют – операції з нею звільнені від ПДВ, але оподатковуються як майно. У Фінляндії криптовалюти визначаються як фінансовий інструмент, операції з ними вважаються приватними угодами та звільнені від ПДВ.

У США криптовалюта визнана цінними паперами в цифровій формі. Її можна використовувати як засіб обміну, одиницю обліку або спосіб накопичення. В цій країні встановлено близько 23 тисяч банкоматів, що приймають біткоіни – це 86% від їхньої загальної кількості у світі. На другому місці за кількістю таких банкоматів Канада, щоправда, там їх лише під 1,8 тисячі.

У Хорватії, Киргизстані, Індонезії та Литві криптовалюта не визнана легальним засобом платежу, а в Болівії та Бангладеш її обіг взагалі заборонений.

Про те, як регулюють ринок віртуальних активів в різних країнах світу - дізнавайтеся з нашого тематичного матеріалу з інфографікою на сайті.

Жовта зона карантину: що чекає на українців

В Україні з початком осені погіршилася ситуація із захворюваністю на COVID-19. Через це вже найближчим часом вся країна перейде з «зеленої» в «жовту» зону карантину – МОЗ подало відповідне клопотання до Кабміну.

У «жовтій» зоні працювати у звичайному режимі зможуть школи, в яких вакцинували мінімум 80% персоналу (підходить і одна доза) і менш як 50% учнів і персоналу знаходяться на самоізоляції. Якщо норма щодо вакцинованих буде не дотримана – доведеться перейти на дистанційне навчання. Раніше ми вже писали про карантинні правила для шкіл і дитсадків, цей матеріал доступний для ознайомлення на нашому сайті.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що для вакцинованих українців планують ввести деякі привілеї. Передбачається, що більшість обмежень, передбачених в «жовтій» і «червоній» зоні, не застосовуватимуться в разі, якщо колективи або відвідувачі закладів, будуть вакциновані. Зараз МОЗ розробляє для цього спеціальні внутрішні сертифікати: жовтий (для тих, хто отримав одну дозу вакцини) і зелений (для щеплених двома дозами).

Ще у Мінохоронздоров’я вважають, що Україні не вдасться уникнути нового локдауну, зараз обмеження вводять, щоб його відстрочити. За прогнозом головного санлікаря Ігоря Кузіна, локдаун в країні очікується не раніше листопада.

Найгірша ситуація із захворюваністю на коронавірус нині спостерігається в трьох областях – Чернівецькій, Львівській та Вінницькій.

Які обмеження передбачені у «жовтій» зоні карантину та чи будуть послаблення для вакцинованих – про це читайте у нашому спеціальному матеріалі.

Війна з пластиком

Пластик у сучасному світі є потужним забруднювачем довкілля, ґрунту, повітря й води. Деякі пластикові вироби під час нагрівання виділяють шкідливі речовини, які впливають на респіраторні, репродуктивні та нервові функції людини. Частинки мікропластика можуть потрапляти у їжу людей.

Пластикові вироби часто стають причиною загибелі тварин, морських жителів і птахів. У Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів України повідомили, що з 1950-х до 2018 року було вироблено 6,3 млрд тонн пластику, і лише 9% цього обсягу перероблено, 12% спалено, а весь інший пластик досі перебуває у довкіллі.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський на зустрічі з журналістами презентував концепцію обмеження обігу одноразових виробів із пластику на території України.

Насамперед міністерство розробило законопроєкт на основі положень Директиви ЄС про одноразовий пластик про обмеження обігу та виробництва пластикової продукції одноразового використання. Його планують зареєструвати у Верховній раді у жовтні цього року.

За рік після ухвалення законопроєкту передбачається заборона виробництва, ввезення на територію України та введення в обіг певних одноразових виробів з пластика, для яких вже наявна альтернатива.

Які вироби з пластику збираються заборонити, а які поки ні, якою буде відповідальність за порушення правил обігу пластику і кого вона торкнеться - про це читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал