Подкаст «Словом» за 18 серпня: дивні смерті українських політиків і «чорний список» Мінкульту

Читать на русском

Про святкові інсталяції на Алеї Героїв Небесної Сотні, як привід для бійки. Про «чорний список» Мінкульту, в який так легко потрапити та майже нереально вибратися. Про українських політиків, які загинули за нез’ясованих обставин. Та про те, хто з голів українських обладміністрацій за липень заробив найбільше. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Бійка за інсталяцію: скандал у Києві

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні 17 серпня встановили інсталяцію, яка мала б символізувати різні епохи історії України. Інсталяція тягнеться від входу на станцію метро «Хрещатик» і вниз, вздовж Алеї Героїв Небесної Сотні. Зокрема, там розмістили гармати, залізничні вагони, козацькі литаври.

Прямо навпроти портретів Небесної Сотні встановили декорації в «радянському стилі» - макет типової радянської квартири, автомати з газованою водою, дитячу машинку, холодильник для морозива тощо.

У Музеї Революції гідності повідомили, що їх «усно попередили» про те, що на алеї облаштують простір до святкування Дня Незалежності. На короткій зустрічі з організаторами заходу представникам Музею повідомили, що планується інсталяція, яка буде символізувати шлях українців до проголошення Незалежності – від часів Трипілля до сучасності.

При цьому в Музеї підкреслювали, що неприпустимі меседжі або візуальний ряд, який може образити пам'ять Героїв Небесної Сотні. «Офіційний лист із докладним описом планованого облаштування алеї на адресу Національного музею Революції гідності від організаторів заходів не надходив», – наголошується в повідомленні.

У Музеї вважають, що така ситуація склалася через відсутність комунікації між організаторами, органами влади та громадськістю. Але вони не можуть забороняти або впливати на сценарії таких заходів.

Столичний мер Віталій Кличко заявив, що місто не видавало жодних дозвільних документів на спорудження інсталяції на Алеї Героїв Небесної сотні. «Організацією святкування Дня Незалежності, зокрема, концепцією і декораціями для святкових заходів займається Офіс президента. Розпорядженням КМДА до святкування 30-річчя Незалежності України на Алеї Героїв Небесної сотні передбачено тільки покладання квітів», – наголосив він. Мер також доручив Департаменту благоустрою інсталяцію прибрати.

В Українському інституті національної пам'яті також повідомили, що організатори погодилися перенести конструкції в інше місце. Однак наміри Кличка, і організаторів, випередили активісти. Вдень на Алею Героїв Небесної Сотні прийшли близько 15 активістів все з того ж «Національного корпусу» і, перш ніж втрутилася поліція, встигли потрощити кілька конструкцій.

В поліції повідомили, що на місці події сталася сварка через питання про законність встановлення цієї конструкції. Там зібралися громадяни, які намагалися здійснити її демонтаж. В результаті цього між ними та правоохоронцями виникла бійка. За даними ЗМІ, кількох людей затримали, інформація щодо потерпілих уточнюється.

Подробиці інциденту та позиції та заяви сторін ми зібрали в одному матеріалі для зручності розуміння на нашому сайті.

Чорний список Мінкульту

Список осіб, які створюють загрозу національній безпеці від Мінкульту з’явився в Україні у 2015 році та відтоді він оновлюється, фактично за ініціативою СБУ, хоча подавати кандидатів до списку може й Рада Нацбезпеки та оборони, і Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, та для оновлення списку останні імен не подавали.

До цього чорного списку можуть включати співаків, акторів, режисерів, письменників, музикантів, істориків, науковців, публіцистів, спортсменів та інших діячів культури та мистецтва.

Підставою до включення особи у такий перелік може стати підтримка політики РФ щодо України та Криму, підтримка військової агресії проти України, незаконний перетин держкордону, відвідування тимчасово окупованої АР Крим всупереч законодавству України, публічне визнання тимчасово окупованої АР Крим територією РФ.

Також до списку можуть включити за відвідування непідконтрольних Україні територій Донбасу, підтримку терористичних угруповань «ДНР/ЛНР» та за поширення українофобії.

Тим, кого внесли до чорного списку, не можна проводити гастролі на території України, а телерадіокомпаніям заборонено показувати фільми та телепередачі за участю таких осіб. Станом на 2021 рік у чорному списку Мінкульту опинилися 204 особи, найбільше прізвищ до переліку додалося за 2020-2021 рік – 47 штук.

Виключити зі списку можуть після звернення СБУ та на підставі рішення суду. Так, у червні 2019 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду Києва за позовом «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» і «Кіноквартал» зі списку виключили російського актора Федора Добронравова.

Загалом за весь час існування списку з нього виключили лише 5 осіб, переважно з РФ: окрім Добронравова, виключеними стали Філіп Кіркоров, Катерина Варнава, Василь Вакуленко (це той, який Баста), пощастило ще італійському співаку Альбано Каррізі.

Докладніше про «чорний список» українського Мінкульту читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.

Загадкові смерті українських політиків: чия загибель й досі викликає багато питань

Мера Кривого Рогу Костянтина Павлова 15 серпня знайшли мертвим на порозі власного будинку. Смерть настала внаслідок вогнепального поранення, поруч з тілом знайшли мисливську рушницю. Правоохоронці поки що не можуть сказати, було це вбивство чи самогубство. Обставини смерті з’ясовують, зокрема досліджують відео з камер спостереження в будинку і телефон загиблого, з якого видалили все листування.

У травні минулого року у власному офісі знайшли застреленим народного депутата від групи «Довіра» Валерія Давиденка. Поруч з його тілом знайшли зброю. Слідство у цій справі ще не завершене, правоохоронці розглядають три версії: вбивство, самогубство та необережне поводження зі зброєю.

19 червня 2019-го в Києві загинув нардеп від «Народного фронту» Дмитро Тимчук. Його знайшли вдома з вогнепальним пораненням. Справу було закрито через відсутність складу злочину: загибель Тимчука визнали самогубством.

У січні 2015 від вогнепального поранення загинув колишній заступник глави «Укрзалізниці» Микола Сергієнко. Його родичі заявили, що Сергієнко вкоротив собі віку на тлі переживань через звільнення.

У тому ж місяці знайшли повішеним ексглаву Харківської облради Олексія Колесника. У лютому був знайдений мертвим ексмер Мелітополя Сергій Вальтер. Він повісився напередодні судового засідання у його справі. Вальтера звинувачували в здирництві, відмиванні грошей і створенні організованого злочинного угруповання. Буквально за кілька днів після його загибелі з вікна вистрибнув колишній народний депутат Микола Чечетов.

У березні 2015-го від вогнепального поранення загинули екснардеп Станіслав Мельник і колишній глава Запорізької облради Олександр Пеклушенко. Пеклушенко на той час був підсудним у справі про розгін Євромайдану в Запоріжжі.

Про те, хто з українських політиків загинув за нез'ясованих обставин - читайте докладніше у нашому аналітичному матеріалі на сайті.

Зарплати у регіонах: скільки заробили за липень голови ОДА

Володимир Зеленський знову провів кадрові перестановки у регіонах. Президент звільнив Ганну Коваленко з посади керівника Чернігівської обладміністрації та призначив на її місце В'ячеслава Чауса. Також звільнена глава Харківської ОДА Айна Тимчук, область в статусі в.о. тепер очолює Олександр Скакун.

До речі, звільнена Ганна Коваленко серед глав обласних адміністрацій заробила у липні найбільше – 110 тис. 615 грн. На другому місці в рейтингу – керівник Луганської ОДА Сергій Гайдай, який заробив 108 тис. 981 грн.

Під 60 тисяч гривень в минулому місяці нарахували вже ексголові Харківської ОДА Тимчук, керівнику Волинської ОДА Юрію Погуляйку, голові Закарпатської ОДА Анатолію Полоскову, Чернівецької ОДА Сергію Осадчуку, Рівненської ОДА Віталію Ковалю і голові Черкаської ОДА Олександру Скічко.

Найменше у липні заробила Ольга Онищук, яку Володимир Зеленський тільки на початку місяця призначив в Івано-Франківську ОДА – 38 тис. 987 грн. А також керівник Херсонської ОДА Сергій Козир – 38 тис. 834 грн.

Подивитися на точні цифри зарплат голів обладміністрацій за липень-місяць можна на нашій компактній інфографіці на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал