Подкаст «Словом» за 29 липня: ціни на електрику, депутати в СІЗО і втрати економіки через Крим

Читать на русском

Про те, що говорять про ціни на електроенергію в Україні прем’єр-міністр та президент. Про економічні втрати від тимчасової окупації Росією українського Криму. Про депутатів, які встигли останнім часом побувати в СІЗО. Та про обіцянки політиків стосовно подвійного громадянства в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Ціни на електрику: що думає уряд

З 1 серпня тариф на електроенергію для населення залишиться без змін і становитиме 1,68 грн за кВт-год. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за результатами засідання уряду.

«Уряд сьогодні затвердив відповідне рішення. Разом з усіма зацікавленими сторонами ми працюємо над тим, аби збалансувати ринок електроенергії та водночас залишити ціни для переважної більшості українців без жодних підвищень», – сказав прем’єр і додав, що паралельно триває підготовка до опалювального сезону. Цьогоріч процес відбувається в нових умовах: відтепер тарифи на тепло та гарячу воду повністю встановлюватимуть місцеві органи влади.

«Це важлива частина реформи децентралізації, адже такі новації підштовхують місцевих керівників більше не заплющувати очі на неефективність власних комунальних підприємств», – наголосив Шмигаль.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що питання тарифів на електроенергію розглянуть під час засідання Ради нацбезпеки та оборони.

«Це питання дуже серйозне і незабаром ми проінформуємо суспільство. Я просив винести це питання на засідання РНБО на цьому тижні, щоб люди зрозуміли, що з 1 серпня «сюрпризів» для суспільства не буде», - сказав президент під час форуму «Україна 30. Децентралізація».

Скільки Україна втратила через окупацію Криму: цифри

Понад сім років тому Росія окупувала український Крим, провівши незаконний «референдум». За попередньою оцінкою Офісу генпрокурора, озвученою в 2020 році, загальний збиток, завданий Україні внаслідок окупації півострова, становить більш як 1 трлн гривень. Сума була встановлена на підставі даних матеріалів кримінальних проваджень. Нещодавно свою оцінку втрат представила організація Центр економічних стратегій.

Так за даними ЦЕС економічні втрати України від тимчасової окупації Криму становлять 135 млрд доларів. Збитки експерти рахували для таких груп, як економіка, держава, громади, фінансовий сектор, громадяни, приватний бізнес.

Втрати суспільства від анексії становлять близько 55,3 млрд доларів. Зокрема, це втрата посівної площі в Криму (близько 755 тис. гектарів станом на 2013 рік) – 3 млрд доларів. А також втрата запасів корисних копалин – газу, сирої нафти, будівельного і флюсового вапняку (загальна вартість близько 52,3 млрд доларів).

Збитки держави оцінені в 13,9 млрд доларів. Це втрати активів українських державних підприємств – 9,9 млрд доларів, майже всю цю суму становлять збитки від втрати активів «Нафтогазу». Активи кримських державних підприємств оцінили у 2,7 млрд доларів. Найбільшими підприємствами, зареєстрованими в Криму до окупації, були «Чорноморнафтогаз» і Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами.

Приблизні збитки громад – від втрати активів комунальних підприємств – 1,7 млрд доларів. Банки внаслідок анексії Криму втратили 2,8 млрд доларів. Втрати приватних компаній - 18,5 млрд доларів.

Збитки населення від втрати житла в Криму експерти оцінили в 42,8 млрд доларів – це загальна ринкова вартість житла на півострові до окупації.

Детальні цифри збитків від окупації Криму Росією - дивіться в нашому аналітичному матеріалі з інфографікою на сайті.

Народні депутати у СІЗО: хто, коли та за яких обставин відвідав тюремну камеру

Семена Семенченка у березні заарештували за підозрою у створенні незаконного збройного формування. Депутат минулого скликання пробув у СІЗО 110 днів, після чого його відпустили під домашній арешт, а через два тижні суд знову зобов’язав взяти його під варту. Крім створення незаконного збройного формування, його підозрюють в організації теракту – обстрілу офісу телеканалу «112 Україна».

Надія Савченко свого часу пробула в слідчому ізоляторі 389 днів (з березня 2018-го до квітня 2019 року). Їй інкримінували спробу вчинення дій з метою насильницького повалення конституційного ладу і захоплення державної влади, посягання на життя державного діяча, підготовку до теракту, незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами та вибухівкою. 16 квітня 2019-го вона вийшла з-під варти, оскільки термін дії запобіжного заходу сплив, а суд його не продовжив. Водночас судовий розгляд її справи триває.

Екснардеп Максим Микитась загалом провів у СІЗО 262 дні. У жовтні 2019 року його заарештували за підозрою у махінаціях з житлом для Нацгвардії, але за три дні він вийшов під заставу. У травні минулого року суд знову заарештував Микитася, через 188 днів йому змінили запобіжний захід, бо він пішов на угоду зі слідством. Ще 71 день у СІЗО Микитась провів за іншими звинуваченнями.

Сергій Пашинський провів у слідчому ізоляторі 72 дні через стрілянину в новорічну ніч – тоді він поранив з пістолета людину. У жовтні 2019-го Пашинського заарештували, а в грудні вже випустили. Суд його виправдав і закрив справу, прокуратура подала апеляцію.

Хто з депутатів, скільки часу і за що побував не так давно у слідчому ізоляторі - про це читайте у нашому дослідженні на сайті та в телеграм-каналі.

Подвійне громадянство в Україні: проблеми та шляхи вирішення

Питання подвійного громадянства давно обговорюється в Україні. Якщо для звичайних громадян наявність другого паспорта не є критичною, то для державних службовців, як нещодавно відзначили у Володимира Зеленського, це загроза національній безпеці. У липні президент увів в дію рішення РНБО, згідно з яким чиновники в декларації мають зазначати наявність другого громадянства. У парламенті днями зареєстрували більш радикальний законопроєкт – запропонували позбавляти українців громадянства за отримання російського паспорта.

Володимир Зеленський у жовтні 2019-го обіцяв внести до Верховної ради законопроєкт про надання етнічним українцям «часткового громадянства України». І проєкт дійсно був зареєстрований. Він передбачає отримання у спрощеному порядку українського паспорта іноземцями з держав, громадяни яких мають право на складання присяги громадянина України.

У програмі уряду Дениса Шмигаля є обіцянка виробити пропозиції щодо політики держави до вирішення проблеми наявності де-факто подвійного громадянства на окупованих територіях. Окремо віцепрем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що після деокупації Донбасу представників місцевої влади за наявність подвійного громадянства позбавлятимуть мандата.

Є обіцянки на тему подвійного громадянства та у декого з народних депутатів. Нардеп від групи «За майбутнє» Віктор Балога в програмі обіцяв підтримувати законодавчі ініціативи щодо подвійного громадянства з країнами-членами ЄС. Обіцянка в процесі виконання, бо наразі такі законопроєкти не голосували.

Член фракції «Слуга народу» Володимир Крейденко на початку 2021 року пообіцяв не підтримувати президентський законопроєкт про подвійне громадянство. Таке саме, зі слів Марії Іонової обіцяє й фракція «Європейська солідарність».

Нестор Шуфрич нещодавно запевнив, що має виключно українське громадянство, а якщо хтось доведе протилежне, то обіцяв скласти мандат і відмовиться навіть від державних нагород.

Нардеп Олександр Дубінський пообіцяв, що у нього буде тільки українське громадянство. А щоб підтвердити відсутність другого паспорта він обіцяв відправити депутатський запит. Щоправда, минуло вже понад рік, але Дубінський цього так і не зробив.

Більше про обіцянки українських політиків, пов’язані з темою подвійного громадянства - читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал