Про невідворотність вирівнювання тарифів на електроенергію для промисловості та населення в Україні. Про зарплати працівників українського Кабінету міністрів за червень. Про перспективи доведення до «переможного кінця» судової реформи в Україні. Та про вітчизняну статистику дорожньо-транспортних пригод за останні сім років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Тарифи на електроенергію будуть рости
Голова Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк в інтерв'ю Економічній правді сказав, що, цитую «... у нас немає іншого майбутнього, крім поступового вирівнювання тарифів для промисловості та населення. Це великий самообман, коли ми вважаємо, що людина, яка платить за електроенергію менше, дійсно отримує від цього якусь користь».
Тарасюк додав, що НКРЕКП підтримує лише приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня для всіх споживачів разом з наданням адресної допомоги споживачам, які цього потребують.
«Я не можу оприлюднити всі варіанти підвищення цін. Який варіант буде прийнятий і буде прийнятий з 1 серпня, ми сказати не можемо, тому що це політичне рішення Кабміну. Думаю, чекати залишилося зовсім небагато», – заявив очільник регулятора.
Раніше, нагадаємо, ми досліджували, як змінювалася вартість електроенергії в Україні з 2014 року та яких змін чекати у майбутньому - цей матеріал з інфографікою доступний на нашому сайті.
Зарплати в Кабміні: скільки заробили за червень міністри
Український уряд, між тим, у липні знов трохи оновився. Після більш ніж семи років на посаді у відставку подав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Як розповів Антон Геращенко, заяву було написано після прохання президента, але рішення про звільнення, так би мовити, «готувалося давно». Посада глави МВС довго вакантною не залишалася – Рада призначила міністром нардепа від «Слуги народу» Дениса Монастирського. І поки новопризначений міністр тільки входить в курс внутрішніх справ - ми пропонуємо подивитися на зарплати, які отримали працівники Кабміну за червень.
Найбільше у червні заробила міністр соціальної політики Марина Лазебна – 130 тис. 37 грн. Лазебній, крім окладу і надбавок, виплатили також відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення.
Трохи понад 77 тис. грн в минулому місяці нарахували міністру закордонних справ Дмитру Кулебі та главі Міноборони Андрію Тарану. Близько 66 тис. грн заробили міністр спорту Вадим Гутцайт, міністр юстиції Денис Малюська і міністр екології Роман Абрамовський.
Зарплата прем'єр-міністра Дениса Шмигаля склала 55 тис. 107 грн. Таку ж суму нарахували Олегу Уруському та Михайлу Федорову. Найменше в червні заробив віцепрем'єр – міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков – 49 тис. 49 грн.
Серед заступників міністрів найвища зарплата була в Ігоря Старобінського з Міністерства оборони – 209 тис. 10 грн. Юрій Петровський з Мінстратегпрому заробив у червні 159 тис. 57 грн - він отримав до окладу відпускні, допомогу до щорічної відпустки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Трохи меншою вийшла зарплата у заступниці міністра освіти Любомири Мандзій – 133 тис. 567 грн, у цю суму увійшли відпускні та допомога на оздоровлення.
Детальніше про червневі зарплати працівників українського уряду, і не тільки до речі безпосередньо міністрів, дізнавайтеся з нашого спеціального матеріалу на сайті.
Судова реформа: новий старт
Реформа судової системи цього літа переживає новий старт. Верховна рада ухвалила два закони, які дають змогу перезавантажити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.
У законі щодо ВККС ключовим є те, що під час формування комісії вирішальну роль відіграватимуть міжнародні експерти. Вони зможуть заблокувати будь-якого сумнівного кандидата і забезпечити незалежність органу. Реформа Вищої ради правосуддя передбачає перевірку членів ВРП на доброчесність і створення для цього Етичної ради. У ній знову-таки буде кілька незалежних експертів, чиї голоси будуть важливими для ухвалення рішення.
Практично всі пов'язані з судовою реформою обіцянки президента України Володимира Зеленського наразі перебувають в процесі виконання, адже кількох ухвалених законів замало, щоби вважати реформу завершеною. Обіцянку провести судову реформу Зеленський дав у липні 2019 року: «Судова реформа буде доведена до кінця і буде прозорою і справедливою. Щоб кожен українець міг довіряти судам і бачити, що вони функціонують для захисту їхніх інтересів і законів», - сказав тоді президент.
Повернути довіру і повагу до суду Зеленський також обіцяв у передвиборчій програмі: «Для простих суперечок – мирові судді, які обираються народом. Для кримінальних злочинів – ефективний суд присяжних, який складається з народу». Щодо суду присяжних, як розповів «Слово і діло» Денис Малюська, було прийнято політичне рішення – він запрацює. У Верховній раді вже є два законопроєкти. Детальніше про цю обіцянку можна прочитати в нашому спецматеріалі.
Протягом своєї каденції Володимир Зеленський зіткнувся з кількома викликами з боку самої судової системи. Один із них – спроба Конституційного суду скасувати ключові антикорупційні реформи. Історія протистояння президента з КСУ, по суті, й досі триває.
Є й ще один, так би мовити, «проблемний» суд – Окружний адміністративний у Києві. Зеленський, нагадаємо, обіцяв скоротити його повноваження. Хоча тим самим провалив зобов'язання не чинити тиск на суддів.
Та не президентськими зусиллями єдиними справа має рухатися. Що обіцяли та обіцяють українські політики стосовно реформи судової системи в країні, що виконано, а яким обіцянкам не судилося - про це наша велика аналітична стаття на сайті в розділі «Політика».
Дороги смерті: статистика ДТП в Україні
В Україні в середньому що три хвилини трапляється ДТП, що 15 хвилин травмується одна людина, а що три години на дорозі одна людина гине. Таку статистику нещодавно озвучили у Міністерстві внутрішніх справ. За рік кількість аварій на українських дорогах зросла майже на 20%, найвищий рівень аварійності – у Києві, Київській та Одеській областях.
У 2014 році на українських дорогах сталося 153 тисячі 205 ДТП, з них 26 тисяч 194 з потерпілими. Травмувалися у результаті 32 тисячі 395 осіб, загинули – 4 тисячі 483.
Протягом 2016 року скоєно 158 тисяч 776 ДТП. За рік в результаті аварій загинули 3 тисячі 410 осіб, а травмувалися – 33 тисячі 613. Кількість загиблих пішоходів - 1 тисяча 467 осіб.
У 2017 році відбулося 162 тисячі 526 ДТП (з них 27 тисяч 220 з потерпілими), в 2019-му – 160 тисяч 675 (з них з постраждалими - 26 тисяч 52 пригоди).
За минулий рік кількість аварій на дорогах зросла до 168 тисяч 107, в 26 тисячах 140 ДТП постраждали люди. 3 тисячі 541 людина в дорожніх аваріях загинула, травмувалися майже 32 тисячі осіб.
Статистику щодо року 2021-го, а також зведену в одну інфографіку інформацію стосовно ДТП в Україні за останні сім років - дивіться в нашому матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розбиралося, скільки грошей в Україні витратили на безпеку учасників дорожнього руху і чи стало українцям дійсно безпечніше пересуватися автотранспортом.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»