Подкаст «Словом» за 24 червня: дельта-штам, АМКУ та співпраця з МВФ

Читать на русском

Про Міжнародний Валютний Фонд та українські надії щодо подальшої співпраці. Про Дельта-штам вірусу в Україні та нові правила в’їзду до нас з чотирьох країн світу у зв'язку з ним. Про референдуми, які наобіцяли нам нардепи та діяльність Антимонопольного комітету у цифрах за останні роки. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Україна та МВФ: як будемо співпрацювати з Фондом

Міністерство фінансів України все ще націлене на тісну співпрацю з Міжнародним Валютним Фондом (МВФ) в рамках діючої кредитної програми, за якою Україна ще може отримати 2,9 мільярда доларів, - заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомляє Forbes.

Марченко запевнив, що український Мінфін готовий до будь-якого розвитку подій, однак найкращим варіантом було б продовження співпраці з МВФ. Тим більше, що на неї зав'язані макрофінансова допомога від Європейського Союзу та програми Світового банку для України.

Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що підтримує подальшу співпрацю України з МВФ, щоправда, заявив, що нинішні вимоги МВФ до України несправедливі.

В Кабміні розраховують, що переговори про новий транш повинні завершитися у липні, а гроші надійдуть у вересні.

Що відбувається у наших відносинах з МВФ та якими будуть наслідки у разі зупинення кредитування – про це читайте в матеріалі «Рік без траншів» на нашому сайті.

Дельта-штам прибув до України

В Україні у двох осіб підтвердили штам коронавірусу Дельта, який вважається більш заразним та агресивним. Про це повідомив секретар РНБО Олексій Данілов в коментарі ТСН.

За словами Данілова, зі штамом Дельта до Олександрівської лікарні госпіталізували 66-річну жінку та 16-річну дитину, які нещодавно повернулися з Росії.

Український Кабмін оперативно запровадив обов'язковий тест для перетину українського кордону для людей, які їдуть з 4 країн, - повідомили в Мінохоронздоров’я.

Обов'язково негативний тест на коронавірус доведеться мати громадянам, що їхатимуть до нас з Великобританії, Індії, Португалії та Росії. Цим особам потрібно буде зробити тест на визначення антигену коронавірусу відразу на прикордонному пункті пропуску. Робити тест доведеться і в разі, якщо громадяни перебували на території зазначених країн протягом не менше 7 днів. Нововведення починає діяти з 25 червня 2021 року.

Нагадаємо, в Мінську теж зафіксували перші випадки штаму коронавірусу Delta. Циркуляція даного варіанту в інших регіонах Білорусі наразі не встановлена.

Про те, які штами вірусу на сьогодні існують, що про них відомо та яку ефективність мають проти них наявні вакцини - читайте у нашому спеціальному матеріалі на сайті.

Референдуми в Україні: хто та які референдуми обіцяв

В Україні 12 квітня набув чинності закон про всеукраїнський референдум. Його може призначити президент, Верховна рада або ж сам народ, якщо буде зібрано щонайменше 3 мільйони млн підписів. Коло питань, які можна виносити на голосування теж обмежене: внесення змін до Конституції (в I, ІІІ та XIII розділи), питання загальнодержавного значення, скасування окремих норм або цілого закону.

За два місяці поки що ніхто не встиг скористатися цим механізмом волевиявлення, але вже були спроби з боку окремих політиків.

За даними «Слово і діло», рекордсменкою у цьому плані є Юлія Тимошенко, яка обіцяла провести цілих шість референдумів - щодо тарифів, продажу землі, легалізації грального бізнесу та марихуани, продажу стратегічної власності та дешевого газу з електроенергією громадянам.

Всеукраїнський референдум щодо вступу України до НАТО обіцяла провести депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук. Її в цьому підтримує колега по фракції Ольга Василевська-Смаглюк - вона теж обіцяла, що по НАТО буде референдум.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський у передвиборчій програмі обіцяв, що рішення про вступ України до НАТО буде ухвалюватися на референдумі. Тож можна вважати, що Верещук і Смаглюк підтримують курс глави держави. А ще раніше провести такий референдум обіцяв п'ятий президент України Петро Порошенко.

«Слуга народу» Олександр Качура, як і Тимошенко, хоче провести референдум щодо легалізації медичного канабісу. Щоправда, позиція Качури в цьому питанні не дуже збігається з позицією лідерки «Батьківщини».

Нардеп від «Опозиційної платформи – За життя» Вадим Рабінович обіцяв домогтися референдуму з питання про перехід до парламентської форми правління. Але сам він при цьому за закон про референдум не голосував.

Член групи «За майбутнє» Віктор Балога в передвиборчій програмі обіцяв, що «всі важливі рішення будуть виноситися на референдум». На жаль, конкретного пояснення, що саме він вважає важливими питаннями не було.

З яких питань і хто із депутатів обіцяв провести референдум - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу.

А ще «Слово і діло» писало, хто з депутатів давав обіцянку закріпити механізм проведення референдумів, але при цьому так і не підтримав відповідний закон.

АМКУ в Україні: які результати праці комітету протягом семи років

В Україні в рамках деолігархізації можуть провести реформу Антимонопольного комітету. За словами голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, зараз обговорюються законопроєкти, які повинні підсилити «інституційну спроможність» АМКУ. Своєю чергою Тимофій Милованов заявив, що АМКУ повинен стати сильним регулятором рівня Нацбанку, щоб допомогти провести деолігархізацію реального сектору економіки.

Протягом 2014 року АМКУ припинив 5,3 тисячі порушень конкурентного законодавства. Були накладені штрафи на суму 0,1 млрд грн, а сплачено до держбюджету лише близько третини з неї. Розмір економічного ефекту від діяльності відомства склав 0,7 млрд грн.

За 2017 рік АМКУ зупинив 2,4 тисячі порушень, сума виписаних штрафів склала 1,8 млрд грн (-97,9% у порівнянні з роком раніше). До бюджету при цьому сплатили 0,3 млрд грн штрафів та пені. Розмір економічного ефекту від діяльності відомства зріс до 2,6 млрд грн, у 2018 році – до 4 млрд, у 2019-му – 4,3 млрд.

Протягом минулого року АМКУ припинив 1,6 тисячі порушень конкурентного законодавства. Розмір накладених за рік штрафів становив 1,6 млрд грн. До держбюджету було сплачено 2,9 млрд грн штрафів та пені: в Антимонопольному комітеті повідомили, що це рекордна сума за всю історію його існування.

Якими були результати діяльності Антимонопольного комітету за останні 7 років дізнавайтеся в подробицях у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал