Про анулювання санкцій Євросоюзу проти Януковича і європейську процедуру продовження обмежувальних заходів. Про добудову «Північного потоку-2», його технічні параметри та перспективи. Про новий проєкт від Мінсоцполітики, що надаватиме допомогу малозабезпеченим на відкриття бізнесу та обіцянки з поліпшення правил для рибалок від Державного агентства рибного господарства. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Ануляція санкцій проти Януковича
Суд ЄС загальної юрисдикції вперше анулював санкції Євросоюзу проти президента-втікача Віктора Януковича. Про це йдеться на офіційному сайті суду.
Суд анулював рішення Ради Європейського Союзу від 2019 року про продовження на рік санкцій, накладених на колишнього президента України Віктора Януковича і його сина Олександра. Тобто рішення суду стосується санкцій, які вже втратили чинність.
Як пояснив речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано, чинні санкції проти Януковичів, які полягають у заморожуванні активів, продовжують діяти до 6 березня 2022 року. Перед закінченням терміну дії санкцій, Рада ЄС вирішує, продовжувати їх чи ні. Коли проти особи застосовуються обмежувальні заходи протягом декількох років, Рада ЄС зобов'язана перевірити, чи було дотримано право цієї людини на судовий розгляд в розумні терміни, перш ніж вирішити, чи продовжувати ці заходи. Суд заявив, що Рада не змогла встановити цього. Таким чином, якщо Україна не надасть суду відповідні докази, то ЄС може не продовжити санкції після 6 березня 2022 року.
В останні роки Європейський Союз почав знімати обмеження з чиновників часів президентства Януковича – через недостатні докази проти них від українського слідства. Однак санкції проти самого Віктора Януковича не анульовували до цього жодного разу.
Нагадаємо, 19 березня РНБО запровадила економічні санкції щодо низки колишніх чиновників, зокрема проти Віктора Януковича і Миколи Азарова.
Днями Шевченківський райсуд Києва надав дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування щодо Віктора Януковича у справі про захоплення державної влади.
Добудова «Північного потоку-2»
У Росії заявили, що планують до кінця року добудувати «Північний потік-2». Про те, що завершення будівництва – це майже «доконаний факт» кажуть і в США: державний секретар Ентоні Блінкен вважає, що санкції проти причетних до проєкту вже ні на що не вплинуть. Запуск «Північного потоку-2» загрожує Україні втратою контракту з РФ на транзит газу, а це кілька мільярдів доларів доходу на рік.
«Північний потік-2» передбачає будівництво двох ниток газогону дном Балтійського моря (їхня сукупна протяжність становитиме 2 тис. 468 км). Газопровід проходитиме через територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини. Очікувана потужність труби – 55 млрд кубометрів газу на рік. Вартість будівництва – 11,5 млрд доларів. Строк окупності - від 8 до 30 років.
У січні цього року будівництво газопроводу відновили в територіальних водах Данії. Прокладання труб там довелося зупинити в грудні 2019 року, після того, як США запровадили санкції проти компанії, яка надавала послуги з будівництва.
Як і в попередні роки Україна навесні ще сподівалася, що санкції західних країн зможуть зупинити будівництво «Північного потоку-2». У лютому Андрій Коболєв (тоді ще глава НАК «Нафтогаз») говорив, що зупинити проєкт – це «питання життя і смерті» для України. При тому, за його словами, Україна мала план на випадок, якщо будівництво таки закінчать.
Ключові події цього року, пов'язані з будівництвом газогону, а також списки країн, які є прихильниками та противниками ПП-2 - ми зібрали для вас в спеціальному матеріалі з інфографікою.
Рука допомоги: як працював проєкт зі створення бізнесу малозабезпеченими українцями
Протягом трьох років Міністерство соціальної політики за допомогою Світового банку реалізовувало проєкт «Рука допомоги». Його метою було допомогти переселенцям і членам малозабезпечених сімей «позбутися залежності від соціальних виплат», отримати гідну роботу або заснувати власний бізнес.
Пілот діяв у Харківській, Львівській і Полтавській областях, а також в деяких громадах Житомирської, Донецької та Чернігівської областей. Українці могли отримати безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на обладнання та матеріали для початку власної справи. Сума такого мікрокредиту не могла перевищувати 40 прожиткових мінімумів (на 2018 рік, наприклад, це було 70 тисяч гривень). Повертати державі потрібно було різницю між сумою допомоги та сплаченими за три роки податками та зборами. У Мінсоцполітики відзвітували, що за час пілотного проєкту підприємцями стали 237 малозабезпечених безробітних і переселенців. Понад 90% з них ведуть свій бізнес і зараз.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна влітку минулого року двічі обіцяла, що у 2021-му буде введений механізм стимулювання малозабезпечених до відкриття бізнесу. За її словами, держава буде давати людям «вудку, а не рибу» і мотивувати їх до праці.
Аби частина закону, яка і передбачає таку допомогу малозабезпеченим запрацювала, Кабмін повинен був ухвалити відповідну постанову. Наприкінці 2020 року в Мінсоцполітики повідомили «Слово і діло», що потрібну постанову напрацьовано і в разі ухвалення вона набуде чинності з 1 січня 2021 року. Однак в січні-лютому 2021 року її так і не затвердили, зате завершилося громадське обговорення аналогічного проєкту, але дата набуття чинності якого вже 1 червня.
21 квітня Кабмін затвердив порядок надання допомоги на отримання економічної самостійності малозабезпеченої сім'ї. Але цей механізм запрацює з 1 січня 2022 року. Таким чином, терміни запуску перенесли на рік, а отже Марина Лазебна провалила дві обіцянки.
Хто саме, на яких умовах і в яких розмірах зможе отримати допомогу малозабезпеченим на відкриття бізнесу - читайте у спеціальному матеріалі на нашому сайті.
Нові правила рибальства в Україні: що змінилося
Державне агентство рибного господарства представило проєкт нових правил любительського і спортивного рибальства. Правила не переглядали від 1999 року.
Нові правила передбачають і збільшення норми вилову риби з 3 до 5 кг на одного рибалку на добу; і збільшення норми вилову особливо цінних видів водних біоресурсів до 3 штук; зменшення кількості заборонених місць для спортивного та аматорського рибальства; збільшення кількості дозволених гачків, способів вилову і не тільки.
Тим часом у 2016 році було зафіксовано 29 тис. 827 порушень у сфері рибоохоронної діяльності, які призвели до збитків у 34,1 млн грн. У 2017-му кількість порушень збільшилася до 34 тис. 660, а збитки сягнули 90,6 млн грн. У 2018 і 2019 роках кількість порушень ще більше зросла, щоправда, суми збитків, які порахували - суттєво зменшилися. Минулого року кількість порушень трохи не дотягнула до 46,5 тис., а сума збитків склала 108 млн грн.
Про результати роботи Держрибагентства за останні п'ять років, а також про проєкт нових правил для рибалок - дізнавайтеся більше з нашої інфографіки на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»