«Північний потік-2»: як просувається будівництво газопроводу і яка позиція країн

Читать на русском

У Росії заявили, що планують до кінця року добудувати газопровід «Північний потік-2». Про те, що завершення будівництва – це майже «доконаний факт» кажуть і в США: державний секретар Ентоні Блінкен вважає, що санкції проти причетних до проєкту вже ні на що не вплинуть. Запуск «Північного потоку-2» загрожує Україні втратою контракту з РФ на транзит газу, а це кілька мільярдів доларів доходу на рік. «Слово і діло» відстежило, як цьогоріч просувалася реалізація проєкту, а також які країни є прихильниками і противникам ПП-2.

Відзначимо, російський проєкт «Північний потік-2» передбачає будівництво двох ниток газопроводу по дну Балтійського моря (їхня протяжність становитиме 2 тис. 468 км). Газопровід проходитиме через територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини. Його очікувана потужність – 55 млрд кубометрів газу в рік. Вартість будівництва – 11,5 млрд доларів, проєкт може окупитися через 8-30 років.

У січні цього року будівництво газопроводу відновили в територіальних водах Данії. Прокладання труб там довелося зупинити в грудні 2019 року, після того як США запровадили санкції проти компанії, яка надавала послуги з будівництва.

Як і в попередні роки Україна навесні ще вірила, що санкції західних країн зможуть зупинити будівництво «Північного потоку-2». У лютому Андрій Коболєв (який ще був главою НАК «Нафтогаз») говорив, що зупинити проєкт – це «питання життя і смерті» для України.

Але при цьому, за його словами, Україна має план на випадок, якщо будівництво закінчать: «Ми підготувалися до такого сценарію. Якщо поглянути на цифри цього літа, то завдяки нашим підземним сховищам і за рахунок повної інтеграції в європейську газотранспортну систему ми будемо мати баланс енергоресурсів і отримувати їх за справедливою ціною».

У квітні Коболєв заявив, що, якщо нова адміністрація президента США розширить санкції, то проєкт закінчений не буде. Однак в травні стало відомо, що адміністрація Джо Байдена вирішила відмовитися від санкцій проти компанії-оператора Nord Stream 2 AG і її керуючого директора. Причина – «санкції негативно вплинуть на відносини США з Німеччиною, ЄС і іншими європейськими партнерами».

«З практичної точки зору, я думаю, що фізичне завершення трубопроводу є доконаним фактом. І незалежно від санкцій проти цього суб'єкта і генерального директора, на наш погляд, нічого не змінилося з точки зору фізичного завершення», – заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, був розчарований цим рішенням.

Німеччина теж підтримує будівництво «Північного потоку-2», хоча і підкреслює, що Україна повинна залишитися транзитером російського газу. Разом зі США Німеччина обговорює можливу компенсацію Україні в разі втрати транзиту.

Проти проєкту «Північний потік-2», крім України, як і раніше виступають Польща, Литва, Латвія, Естонія, Словаччина, Хорватія, Румунія, Угорщина, Чехія. Вони вважають його загрозою для енергетичної безпеки Європи. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вважає, що «Північний потік-2» може стати інструментом шантажу.

Нагадаємо, в колонці політолога Олександра Радчука можна прочитати, як Україні отримати вигоду від «Північного потоку-2».

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: