Зміни до Податкового кодексу: що пропонує Мінфін

Читать на русском

Кабінет міністрів 12 травня затвердив проєкт змін до Податкового кодексу. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, ухвалення цього законопроєкту збільшить щорічні надходження до держбюджету на 60 млрд грн. При цьому зміни не торкнуться ФОПів, малого та середнього бізнесу, а тільки великих підприємців. «Слово і діло» пропонує подивитися, що передбачає податкова реформа, запропонована Мінфіном.

Перше, що пропонує Мінфін – привести абсолютні значення розмірів ставок податків у відповідність з фактичним рівнем макропоказників. Акцизний податок на алкогольні напої, ставки екологічного податку та рентну плату за користування радіочастотним ресурсом проіндексують з урахуванням зростання споживчих цін (105% в 2020 році).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води і лісових ресурсів будуть індексувати з урахуванням зростання цін виробників промислової продукції (114,5% в 2020-му). Таким чином уряд очікує отримати додатково 1,6 млрд грн надходжень на рік.

Другий пункт реформи – підвищення ефективності справляння рентних платежів за видобування корисних копалин та акцизного податку. Мінфін пропонує:

  • запобігти ухиленню від сплати акцизного податку з тютюнових виробів шляхом запобігання накопичення перед підвищенням ставок економічно невиправданих обсягів товарних запасів;

  • запобігти ухиленню від сплати акцизного податку з пального шляхом проведення перевірок за фактом отримання інформації про порушення законодавства про обіг палива.

Від цього уряд сподівається отримати ще 1,5 млрд грн на рік.

Крім того, хочуть припинити ухилення від сплати ренти за видобуток корисних копалин шляхом запобігання заниження платником вартості таких копалин. В результаті до бюджету може надходити ще 3 млрд грн щорічно.

І 1,9 млрд грн сподіваються залучити в бюджет після перенесення на виробників та імпортерів сплати 5% акцизного податку з максимальної роздрібної ціни тютюнових виробів.

Третій пункт податкової реформи – протидія «скруткам» і неповерненню валютної виручки. Щоб усунути ці проблеми в законопроєкті пропонується обмежити бюджетне відшкодування ПДВ для посередників з продажу споживчих товарів і відшкодовувати ПДВ при експорті товарів тільки після надходження валютної виручки (це може дати бюджету 3 млрд грн щорічно).

Ще 10,3 млн грн держбюджет може отримати в результаті введення мінімального податкового зобов'язання з 1 га товарних сільськогосподарських земель.

Також податкова реформа передбачає підвищення повноти сплати податків та ефективності адміністрування податкового боргу. Міністерство фінансів запропонувало застосовувати адмінарешт на період судового чи адміністративного оскарження причин виникнення боргу, а також обмежити право на виїзд за кордон керівника підприємства-боржника до повного погашення податкового боргу. Ще одне можливе нововведення – стягнення податкового боргу без звернення до суду.

І законопроєкт передбачає оподаткування земельних ділянок, які використовуються без належного оформлення права власності або права користування.

Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, як Володимир Зеленський виконує програмну обіцянку зробити податки простими та зрозумілими.

На нашій інфографіці можна подивитися, якими були податкові надходження в бюджет в 2014-2020 роках.

У березні Володимир Зеленський зареєстрував пакет законопроєктів про податкову амністію. У нашому матеріалі детально розписано, хто зможе скористатися податковою амністією, які активи можна буде задекларувати і що при цьому гарантує держава.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал