Подкаст «Словом» за 5 травня: аварія у Мехіко, колективний імунітет від Covid-19 та зростання цін на сировину в світі

Читать на русском

Про масштабну транспортну аварію у Мехіко. Про скептицизм американських вчених з приводу реальності колективного імунітету від Covid-19. Про масштабні навчання НАТО, зростання цін на сировину у світі та те, в яких напрямках найчастіше подорожують українці у цьому році. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

У Мексиці впав метроміст з поїздом

У Мехіко в результаті руйнування мосту і падіння з нього поїзду метрополітену загинули щонайменше 23 осіб. До лікарні потрапили 65 постраждалих, - повідомляє телеканал Milenio з посиланням на мера міста Клаудіу Шейнбаум.

За словами чиновниці, серед загиблих в результаті інциденту є неповнолітні, але їх точну кількість ще не встановлено. Також семеро людей перебувають у важкому стані. Зараз на місці події працюють десятки рятувальників і пожежників, кілька сотень військовослужбовців і поліцейських. Прибула важка техніка, зокрема крани.

У ніч на 4 травня у Мехіко обвалився міст, по якому їхав поїзд метро. Два вагони впали з висоти близько 10 метрів. Спочатку повідомлялося про 15 загиблих.

Вчені в США не вірять, що країна зможе досягти колективного імунітету до COVID-19

Незважаючи на те, що в США ситуація з вакцинацією від коронавірусу складається цілком сприятливо завдяки широкій вакцинаційній кампанії та безперебійним поставкам вакцин, вчені в США мають сумніви, що країна зможе досягти колективного імунітету до COVID-19. Про це повідомляє The New York Times.

«Щоденні показники вакцинації падають, і серед вчених і експертів в галузі охорони здоров'я існує загальний консенсус, що поріг колективного імунітету недосяжний - принаймні в найближчому майбутньому, а можливо, ніколи», - зазначає видання.

Причинами скептицизму щодо колективного імунітету називають велику кількість мутацій коронавірусу і небажання майже третини дорослого населення в США вакцинуватися - хоча для формування колективного імунітету необхідна наявність антитіл у не менше як 80% населення.

«Навряд чи вірус зникне. Однак ми хочемо зробити все від нас залежне, щоб переконатися, що захворювання може перейти в більш легку форму», - прокоментував ситуацію виданню біолог Університету Еморі (Атланта) Растом Антіа.

Вчені в США впевнені, що пандемію зупинити можна, але зжити коронавірус вже не вийде ніколи - найімовірніше, що він стане «керованою загрозою», яка буде циркулювати роками, викликаючи масову госпіталізацію і летальні випадки, щоправда в значно меншій кількості.

Раніше у ВООЗ вказували, що пандемія коронавірусу у світі посилюється. Минулого тижня ВООЗ зафіксувала таку ж динаміку, яка була в перші 5 місяців пандемії COVID-19.

До цього глава ВООЗ говорив, що пандемію коронавірусу у світі вдасться взяти під контроль вже в найближчі місяці. Водночас він був стурбований тим, що коронавірус почав швидше поширюватися у віковій групі 25-59 років.

Між тим, у чотирьох областях України, які зараз перебувають у «червоній» зоні карантину, ситуація з COVID покращилася.

«Варто зазначити, що поліпшення епідситуації спостерігається у Запорізькій, Полтавській, Хмельницькій та Чернігівській областях. При збереженні позитивної динаміки, ці регіони можуть вийти з «червоного» рівня епідемічної небезпеки вже протягом найближчих днів», - заявив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Зараз у «червоній» зоні залишаються 6 областей: Запорізька, Полтавська, Сумська, Харківська, Хмельницька та Чернігівська. Житомирська область з нуля годин 5 травня перейшла з «червоної» зони до «помаранчевої».

Загалом, в Україні вже протягом тижня спостерігається спад рівня захворюваності.

Скільки часу обласні центри України перебували у різних зонах адаптивного карантину, дивіться на інфографіці «Слово і діло».

Стартували військові навчання НАТО Defender Europe 21

На 30 полігонах у більш ніж десяти країнах стартували міжнародні навчання Defender Europe 21 за участю більше 30 тисяч військовослужбовців з 27 країн світу», - повідомляє агентство Анадолу. Зазначається, що метою навчань є формування оперативної готовності та взаємодії між союзниками та партнерами Північноатлантичного Альянсу.

«Цьогорічні навчання демонструють здатність США виступати стратегічним безпековим партнером на Західних Балканах та в Чорноморському регіоні, одночасно підтримуючи потенціал в Північній Європі, на Кавказі, в Україні та Африці», – йдеться у повідомленні.

У навчаннях задіяні основні наземні і морські маршрути, котрі з'єднують Європу, Азію та Африку. Під час навчань будуть використовуватися засоби протиповітряної і протиракетної оборони, а також засоби бригад підтримки сил безпеки США та нещодавно відновленого п'ятого армійського корпусу.

«Навчання мають оборонний характер, орієнтовані на стримування агресії, одночасно готуючи наші сили до реагування на кризу та проведення масштабних бойових операцій, якщо це необхідно», – зазначив прессекретар Пентагону Джон Кірбі під час брифінгу.

У світі зростають ціни на сировину

Ціни на сталь, мідь, кукурудзу, какао-боби почали різко зростати в міру відновлення світової економіки і вже досягли максимального рівня за кілька років.

«ФРС і центральні банки продовжують накачувати економіку грошима, не надто турбуючись про інфляцію, а значить тенденція продовжиться, незважаючи на те, що різке зростання цін на сировину в результаті призведе до подорожчання кінцевої продукції», – пише Вloomberg.

Ціна на мідь за останній рік зросла на понад 90%. Головна причина – обіцянки країн Заходу стимулювати використання відновлюваних джерел енергії та електромобілів.

«Зростають ціни на зерно, що в майбутньому може поставити під удар фермерів. За останній рік вартість кукурудзи подвоїлася, а соєвий шрот подорожчав більш ніж на 40%. На цінах також позначається погана погода, яка впливає на врожай в ключових країнах-виробниках, таких як Бразилія і Франція», – пише видання.

Сталь дорожчає головним чином через те, що Китай скорочує виробництво сталі та алюмінію.

На думку видання, від зростання цін на сировину виграють експортери, в основному країни, що розвиваються. Імпортери, навпаки, понесуть збитки.

До речі, якими були обсяги експорту зернових з України в 2014-2020 роках - можна подивитися на інфографіці на нашому сайті.

Потік українців до РФ знизився у чотири рази

За перші три місяці цього року на виїзд/в'їзд до Росії вирушили у чотири рази менше українців, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Держприкордонслужба України.

Всього з початку 2021 року державний кордон України в обох напрямках перетнули майже 4,3 млн громадян країни. Найбільше подорожуючих перетнули кордони з країнами ЄС - майже 2,4 млн.

«Із них кордон з Польщею на виїзд та в'їзд перетнуло понад 1,5 млн наших громадян, ще понад 640 тисяч українців перетинали кордон з Угорщиною, більше 213,5 тисяч - з Румунією та близько 90 тисяч - зі Словаччиною. І це тільки сухопутна наземна ділянка кордону», - йдеться в повідомленні.

При цьому впав пасажиропотік до країн колишнього СРСР - РФ, Молдови та Білорусі. У цьому році на виїзд/в'їзд подорожували 316 тисяч, 97 тисяч і 66 тисяч осіб відповідно. А за аналогічний період 2020 року ці ж напрямки обирали відповідно 1,2 млн, 550 тисяч і 520 тисяч громадян України.

Прикордонники додали, що спостерігається незначне збільшення пасажиропотоку до таких країн як Туреччина, Домінікана, Нідерланди, Мальдіви, Танзанія, Шрі-Ланка, Чорногорія, Австралія і Північна Македонія.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал